Вибори в Молдові та Грузії цього тижня перетворюються на протверезляючу демонстрацію реальності для Європейського Союзу, який дедалі більше пасе задніх у боротьбі з президентом Росії Владіміром Путіним за вплив, йдеться у аналітичному матеріалі Pоlitico.
Упродовж багатьох років ЄС був упевнений, що його ліберальний демократичний порядок денний зрештою відведе Грузію та Молдову від орбіти Кремля на Захід. Ця впевненість підкріплена опитуваннями, які свідчать про те, що обидві країни мають значну більшість голосів за членство в ЄС.
Вибори цього тижня свідчать про те, що оптимістичне бачення ЄС стає все більш невизначеним. У неділю Молдова проголосувала за членство в ЄС з мінімальною перевагою — 50,4% виборців за. А популістська партія «Грузинська мрія», яка, як очікується, переможе на виборах у суботу, планує дотримуватися антиліберальної програми, яка унеможливить членство в ЄС .
Очевидно, що Кремль — попри те, що серйозно застряг в Україні — все ще готовий вливати великі гроші в кампанії з підкупу голосів і дезінформації, щоб відновити свій вплив на колишніх радянських територіях. Як у Молдові, так і в Грузії Москва просувається з пропагандистським наративом про те, що країни, які дотримуються проєвропейського або пронатівського порядку денного, граються з вогнем, рекомендуючи натомість нейтралітет як протиотруту проти конфлікту.
Приголомшена результатом проєвропейська президентка Молдови Мая Санду заявила про «безпрецедентний напад Росії на свободу та демократію нашої країни». Хоча останні опитування показали, що за приєднання до ЄС висловилась більшість у близько 60%, більшу частину ночі під час підрахунку голосів здавалося, що табір противників ЄС переможе.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн поспішила підкреслити, що цей результат є результатом російських брудних маніпуляцій і наполягла на тому, що Брюссель продовжуватиме підтримувати Молдову на шляху до ЄС.
«Перед обличчям гібридної тактики Росії Молдова демонструє, що вона незалежна, сильна і хоче європейського майбутнього», – сказала вона.
Тим не менш, результат у Молдові оголює межі впливу ЄС, натомість Путін називає себе частиною більш широкого антизахідного альянсу.
У вівторок російський диктатор в рамках саміту БРІКС зустрінеться з президентом Китаю Сі Цзіньпіном, прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді, президентом Ірану Масудом Пезешкіаном, лідером Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом та понад 15 іншими главами держав для переговорів у російському місті Казань. Москва наполягає на прийнятті до об’єднання БРІКС кількох нових країн. Блок покликаний об’єднати економіки, що розвиваються, аби кинути виклик євро-американським інтересам, та, зокрема, долару США.
Хабарі та дезінформація
Немає сумнівів щодо масштабів російського втручання в Молдову.
У заяві після підрахунку голосів керівник спостережної місії Національного демократичного інституту, колишній міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто повідомив про широкі спроби підірвати процес.
«Найбільшою загрозою для чесності цих виборів була широка та узгоджена кампанія зловмисного іноземного впливу з боку Росії, яка співпрацює з молдавськими акторами через маніпулювання інформацією, підкуп голосів та інше незаконне фінансування політичної діяльності», — сказав він.
За словами інших спостерігачів, навіть найменша отримана в цьому контексті перемога є значним досягненням.
«Молдавани продемонстрували стійкість перед лицем безпрецедентного іноземного втручання», — сказав конгресмен США Пітер Роскам, який очолював місію спостерігачів Міжнародного республіканського інституту.
Офіційні особи Молдови неодноразово били на сполох через величезні суми російських грошей, які спрямовувалися на рахунки звичайних виборців за кілька тижнів до голосування. Влада звинувачує Москву та її місцевих ставлеників у прагненні використати підкуп, щоб підштовхнути людей проголосувати проти членства в ЄС та об’єднатися навколо проросійського суперника, який виступає проти Санду.
«Ми говоримо про до 20% корупційних голосів і операцію втручання з боку Росії, яка оцінюється в 150 мільйонів євро. Без цього масового підкупу результат голосування виглядав би зовсім інакшим. Тому в цих дуже складних умовах той факт, що ми все ж отриматили більшість голосів «за», вже є дуже хорошим результатом», — зазначив Валеріу Паша, програмний менеджер молдовського аналітичного центру WatchDog.MD Community.
Багаторазова модель
У розмові з POLITICO напередодні голосування в неділю колишній міністр закордонних справ Молдови Ніку Попеску сказав, що референдум був скликаний, щоб «врегулювати внутрішні дискусії в країні» перед тим, як наступного року виборці голосуватимуть на парламентських виборах, де Санду та її союзники зіткнуться з безліччю проросійських опозиційних партій.
Цей гамбіт, схоже, провалився. Замість того, щоб продемонструвати єдність, Санду створила нову небезпечну лінію розмежування та переконала Кремль, що варто спробувати розхитувати результат.
«Попередні результати виборів підкреслюють виклики, з якими стикається Брюссель у розширенні членства в ЄС на пострадянські країни. Під час підготовки Молдови до парламентських виборів у 2025 році, ці розбіжності, ймовірно, сформують політичний дискурс у наступні місяці», – вважає Марта Мучник, аналітик Crisis Group.
Це віщує погане для Грузії, де партія «Грузинська мрія» прагне отримати більшість на парламентських виборах у суботу, обіцяючи заборонити всю опозицію, якщо отримає достатню кількість голосів. Драматична кампанія відбувається на тлі попереджень про захоплення держави Росією, оскільки країна прийняла інспіровані Москвою обмеження на фінансовані Заходом неурядові організації, ЗМІ та ЛГБТК+ спільноту.
«Настав час західним політикам усвідомити той факт, що війна Росії не обмежується лише Україною — вона спрямована на боротьбу з демократичним світом у будь-якому місці, на яке Москва вважає, що може вплинути. І хоча не схильні до ризику європейські та американські чиновники думають категоріями індивідуальної тактики, у Путіна є ціла стратегія, яку він використовує, щоб перемогти», — вважає Івана Страднер з вашингтонського Фонду захисту демократій.
На думку Санду, хвилюватися слід не лише країнам-кандидатам на вступ до ЄС. Ризикують усі.
«Це правда, що ви в маленькій країні легше зашкодити демократичному процесу. Але щойно ці практики будуть випробувані в менших країнах, їх можна буде спробувати на інших», – переконана президентка Молдови.
Одним із чинників, який зіграв на руку проєвропейській президентці Молдови Маї Санду під час виборів 20 жовтня, стала ставка Москви на парламентські вибори, що пройдуть в країні наступного року. Наразі дуже ймовірно, що голова держави не зможе отримати прихильної для себе більшості у парламенті, пише оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко у статті "Вибори в Молдові. Тривожно має бути не тільки Санду, а й Україні".