UA / RU
Підтримати ZN.ua

Макрон намагається підштовхнути Європу до жорсткішого підходу до Путіна – WSJ

Французький лідер колись виступав за діалог з Росією, але тепер хоче, щоб країни НАТО розглянули всі варіанти розвитку подій в Україні, що викликає занепокоєння в Альянсі.

У лютому президент Франції Еммануель Макрон провів конфіденційні розмови з президентом Байденом і канцлером Німеччини Олафом Шольцем, щоб закласти основу для паризького саміту, який, як він сподівався, змінить стратегію Заходу у війні в Україні. Про це повідомляє The Wall Street Journal.

Як кажуть офіційні особи, Макрон закликав Байдена та Шольца зайняти позицію стратегічної невизначеності щодо Росії, яка "залишила б на столі" всі військові варіанти.

"Ця ідея представляла собою радикальний відхід від позиції, якої адміністрація Байдена дотримувалася від початку війни. Підхід Вашингтона був налаштований на уникнення дій, які могли б спровокувати Москву і призвести до ескалації конфлікту. Макрон, навпаки, хотів припинити транслювати межі західного втручання - так звані "червоні лінії" Заходу - і натомість змусити Кремль здогадуватися", – йдеться у матеріалі.

За словами чиновників на умовах анонімності, Байден поставив під сумнів необхідність зміни стратегії, побоюючись, що це може призвести до ескалації. Шольц також виступив проти цієї ідеї, заявивши, що вона ризикує розділити союзників і зробити країни НАТО стороною конфлікту.

Читайте також: В Україні є великий ризик розвалу лінії фронту – Politico

Зухвалість Макрона закріпила його метаморфозу від одного з перших голубів війни до її провідного яструба. На початку конфлікту французький президент був прихильником діалогу з Владіміром Путіним, попереджаючи, що союзники "не повинні принижувати Росію".

"За лаштунками французькі офіційні особи підкреслювали, що Макрон не прагне відправити війська в Україну для участі в бойових діях. Навпаки, французькі чиновники запропонували країнам НАТО розглянути можливість розгортання там персоналу для тренування військ і розмінування мінних полів", – кажуть журналісти.

Водночас Байден та інші американські посадовці неодноразово виключали можливість відправки американських військ в Україну, в тому числі у зверненні президента до народу 7 березня.

В останні тижні Макрон почав використовувати похмуру риторику, щоб підготувати французьку громадськість до можливості більш прямої конфронтації з Москвою, попереджаючи, що якщо Україна впаде, то наступною буде низка країн Центральної та Східної Європи.

"Що відбувається в Україні? Війна, яка є екзистенціальною для Європи і для Франції. Тому що, якщо Росія переможе, життя французів зміниться. У нас більше не буде безпеки в Європі", – сказав Макрон під час телевізійного інтерв'ю в прайм-тайм з Єлисейського палацу.

Однак прагнення французького лідера до стратегічних змін ризикує розколоти тих самих союзників, яких він прагне очолити. Вашингтон, Берлін та багато інших столиць Західної Європи негайно заявили про своє небажання відправляти війська в Україну після лютневих заяв Макрона. Червоні лінії, які Макрон намагався огорнути двозначністю, тепер повністю оголилися.

Читайте також: Франція створює балтійський антиросійський “фронт” – Financial Times

"Стратегічна невизначеність бажана, але зараз ми маємо стратегічну однозначність", – розповів виданню високопоставлений європейський чиновник.

Водночас у Кремлі, як кажуть у WSJ, "хапаються за розбіжності" між союзниками України.

У внутрішній кремлівській записці, з якою ознайомилося видання, описуються плани Москви розпочати дипломатичну кампанію з метою посилення розколу через позицію Макрона і послаблення підтримки України з боку громадськості. У записці йдеться про те, що кампанія має бути спрямована на те, щоб зобразити Макрона як авантюриста, який може спровокувати військову конфронтацію між Заходом і Росією.

"Макрон зателефонував Байдену і Шольцу, щоб сказати їм, що хоче використати майбутній саміт у Парижі для того, щоб надіслати послання Путіну. Західні столиці повинні припинити виключати військові варіанти, сказав Макрон, повідомивши лідерам, що хоче оприлюднити новий підхід після саміту", – йдеться у матеріалі.

Офіційні особи зазначають, що Шольц відповів, що якщо Макрон зробить це публічно, канцлер та інші лідери будуть змушені відкинути його. Він наполегливо рекомендував Макрону не робити цього кроку, заявивши, що це може породити відчуття роз'єднаності серед союзників

"Макрон місяцями переконував Шольца та інших лідерів у необхідності стратегічних змін. Вищий військовий офіцер Франції Тьєррі Буркхард надіслав листа своїм колегам з НАТО, в якому описав, як союзники могли б підтримати Україну, розмістивши війська всередині країни. За словами французького урядовця, ці ідеї включають підготовку українських військ, експлуатацію оборонних систем і допомогу в кібервійні", – кажуть у WSJ.

Читайте також: "Час поговорити про падіння Києва": The Times опублікувало моторошний сценарій війни

Але перспектива присутності західного персоналу в Україні - чи то цивільного, чи то військового - порушила гостре питання про те, як союзники повинні реагувати, якщо хтось із них загине в результаті російського удару.

За словами американського чиновника, адміністрація Байдена була стурбована тим, що Росія може націлитися на будь-які французькі війська, які можуть бути відправлені в Україну. За словами американського чиновника, це може втягнути Францію і, можливо, інші західні країни в конфлікт.

Водночас, за словами співрозмовників видання, Макрон сказав союзникам, що не буде необхідності залучати НАТО або США, якщо Росія націлиться на французькі війська. Франція зазнавала втрат у військових кампаніях в Африці, наприклад, не звертаючись за допомогою до союзників.

Перед початком лютневого саміту прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив на телевізійному брифінгу, що підготовчі матеріали, які він отримав до саміту, викликали у нього мурашки по шкірі. За його словами, ці документи свідчать про те, що низка країн НАТО і ЄС розглядають можливість введення військ в Україну. Фіцо додав: "Я не можу сказати, з якою метою і що вони повинні там робити".

Напруга досягла максимуму, коли Фіцо, Шольц, О'Брайен та інші лідери прибули до Єлисейського палацу 26 лютого. Група сіла за довгий стіл під позолоченою стелею палацу. Макрон поділився своїми думками про необхідність стратегічної невизначеності.

Читайте також: Чи означатиме введення військ країни НАТО в Україну втягнення всього Альянсу у війну — оцінка експертів Бундестагу

"Потім француз попросив Шольца, який сидів поруч, відповісти. За словами чиновників, Шольц рішуче виступив проти цієї ідеї. Один за одним виступали лідери Нідерландів, Польщі та Греції, які ввічливо відкидали цю ідею. Прем'єр-міністр Естонії підтримав Макрона, заявивши, що лідери повинні припинити говорити про те, що вони не будуть робити в конфлікті, і зосередитися на тому, що вони будуть робити", – зазначають співрозмовники.

За словами високопоставленого представника адміністрації Байдена, О'Брайан закликав учасників висловити рішучу підтримку ініціативам, з якими вони всі погодилися, включно з необхідністю прискорити постачання боєприпасів в Україну і прискорити графік підготовки українських військ, замість того, щоб зосереджуватися на розбіжностях між ними.

Відповідаючи на запитання журналістів після саміту, чи обговорювали лідери у межах зустрічі можливість введення військ в Україну, Макрон сказав, що консенсусу з цього питання немає, але нічого не можна виключати.

"Багато людей, які сьогодні кажуть: "Ніколи, ніколи" - це ті ж самі люди, які говорили два роки тому: "Ніколи, ніколи танки, ніколи літаки, ніколи ракети великої дальності. Я нагадую вам, що два роки тому багато хто за цим столом говорив: "Ми будемо пропонувати спальні мішки і каски", – наголосив французький лідер.

Читайте також: Макрон хоче захопити лідерство у підтримці України, але поки більше говорить, ніж діє ‒ Bloomberg

"Повернувшись у свій готельний номер, Шольц був недовірливим, кажуть чиновники. Макрон публічно озвучував ідеї, які він та інші лідери в приватному порядку відкидали раніше того ж дня. Канцлера Німеччини також вразила згадка Макрона про шоломи. Берлін зазнав широких насмішок за пропозицію надіслати 5 000 касок українським військам на початку 2022 року, коли Росія готувала своє вторгнення. Німецькі чиновники заявили, що вони просто відповіли на український список побажань, включивши в нього товари, які найлегше відправити без парламентських та інших процедур узгодження", – йдеться у матеріалі.

Наступного дня Шольц опублікував пост у соціальних мережах, написавши, що "не буде ніяких наземних військ з європейських країн або НАТО".

Макрон був незворушний, кажуть журналісти. Він поїхав до Праги, де чеська влада саме збирала важливі для України боєприпаси, і виступив з промовою, в якій нагадав про те, як Європа була розрізана навпіл під час холодної війни. Боягузтво, сказав Макрон, призвело до того, що одна половина Європи залишила іншу під радянським пануванням.

"Ми, безумовно, наближаємося до моменту в нашій Європі, коли ми не повинні бути боягузами. Війна повернулася на нашу землю", – додав він.

Читайте також: У Макрона є п'ять варіантів відправки військ в Україну. Три з них означають пряму конфронтацію з Росією — Le Figaro

Раніше, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив, що Європа перебуває в "передвоєнній епосі", але ще має пройти "довгий шлях", перш ніж вона буде готова протистояти майбутній загрозі. Туск сказав, що зараз найбільше турбує те, що "можливий буквально будь-який сценарій", додавши, що Європа не стикалася з подібною ситуацією з 1945 року.

Нагадаємо, зараз серед союзників тривають палкі дискусії про ймовірну відправку в Україну в майбутньому військ НАТО. Деякі партнери погодилися, що про їх участь в бойових діях мови бути не може, втім, в нашій державі вони можуть займатися іншим, наприклад, посиленням ППО, розмінуванням або ж навчанням ЗСУ безпосередньо на місці. Остання пропозиція зацікавила українського президента Володимира Зеленського, який, всупереч цьому, заявив, що "французькі солдати можуть залишатися вдома", поки Україну тримається.  

Про те, що сталося з Макроном і чого тепер чекати Україні, пояснює у своєму матеріалі для ZN.UA Олег Шамшур.