З огляду на те, що до європейських виборів залишилося менше двох тижнів, французький президент Еммануель Макрон сьогодні перебуває в Берліні в рамках демонстрації франко-німецької єдності. Французький чиновник повідомив, що під час візиту Макрон разом зі своїм німецьким колегою Олафом Шольцем має на меті "визначити порядок денний" і "викласти стратегічні пріоритети" для майбутнього Європи. Проблема полягає в тому, що Європа не впевнена, що ці двоє повинні надалі залишатися на чолі ЄС, зазначає Politico.
Справа не лише в тому, що Макрон і Шольц мають сумнозвісні холодні особисті стосунки. Або що офіційні особи в Парижі та Берліні з радістю критикують один одного, причому французи звинувачують німців у вузькості поглядів і обмеженості їхньої коаліції, а німці кажуть, що Франція несе повну нісенітницю (або щось інше) щодо України. Справа навіть не в тому, що в таких ключових питаннях, як енергетика, Париж і Берлін розходяться в думках.
Новий ризик для Європи полягає в тому, що Шольц і Макрон все частіше виглядають для своїх колег-лідерів ЄС політично ослабленими на внутрішньому фронті й нездатними вселити довіру до спільного бачення союзу. Обидва очолюють слабкі економіки. Обом загрожує принизлива поразка від ультраправих партій напередодні виборів до Європейського парламенту 6-9 червня, вважає Politico.
"Навіть коли Парижу і Берліну вдається порозумітися, їхні зусилля, спрямовані на те, щоб бути лідерами й вести за собою інших, виявляються недостатніми", — пише Politico.
Хоча Париж і Берлін тісно співпрацювали над "білою книгою", в якій викладено необхідність внутрішніх реформ ЄС як доповнення до залучення нових членів, ця дискусія була відсунута на другий план — так само, як і безпосередня перспектива початку офіційних переговорів про вступ України та Молдови до ЄС.
У той час як Париж і Берлін стикаються з втратою впливу, інші лідери ЄС шукають можливість збільшити свій внесок. На тлі війни в Україні та послаблення франко-німецької осі такі люди, як прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, Кая Каллас, прем'єр-міністр Естонії та Джорджа Мелоні, прем'єр-міністр Італії, стали головними гравцями на європейській арені.
"Італія більше не слідує за Францією та Німеччиною, а лідирує, — сказала Мелоні в понеділок 27 травня в інтерв'ю Rai Radio 1.
Що стосується Польщі, то високопосадовці ЄС підкреслюють, що Туск став неминучою політичною силою, з якою треба рахуватися. Це проявляється у відродженні так званого Веймарського трикутника, що складається з Парижа, Берліна і Варшави, але він також може стати більш суперечливим у випадку, якщо Париж і Варшава зрештою змагатимуться за ключові ролі в інституціях ЄС.
Проте навіть затяті противники визнають, що за непорозуміння між Францією та Німеччиною доводиться платити певну ціну. Як пожартував на умовах анонімності один дипломат ЄС з країни середнього розміру: "Нам не подобається, коли франко-німецька пара занадто сильна, але нам також не подобається, коли вона занадто слабка, тому що нічого не робиться".
Раніше ми повідомляли, що Олаф Шольц та Еммануель Макрон сперечаються про політику щодо України. Суперечки між лідерами відображають розбіжність особистих стилів, а також зіткнення національних інтересів, зумовлене внутрішньою політикою. Про те як змінився французький президент за два роки війни в Україні пише Олег Шамшур у статті "Що сталося з Макроном і чого тепер чекати Україні".