Конституційний суд Хорватії постановив, що президент Зоран Міланович не може зайняти більш впливову посаду прем'єр-міністра після парламентських виборів цього тижня, повідомляє Reuters.
Міланович відхилив рішення суду, заявивши, що парламент є єдиною інституцією, яка може встановлювати, хто буде прем'єром, хоча він не уточнив, як планує оскаржити рішення найвищої судової інстанції країни.
Президент звинуватив суд в упередженості на користь його суперників з керівної консервативної партії Хорватський демократичний союз (HDZ). Міланович відомий своїми симпатіями до російського диктатора Владіміра Путіна та нелюбов’ю до ЄС і НАТО, він виступав проти допомоги Україні.
HDZ на чолі з нинішнім прем'єр-міністром Андреєм Пленковичем перемогла на виборах, отримавши 61 місце, але не змогла забезпечити собі парламентської більшості, що стало приводом для переговорів між різними партіями щодо формування керівної коаліції.
Коаліція на чолі з опозиційною Соціал-демократичною партією (СДП) Мілановича отримала 42 місця. Цей результат зробив малоймовірною можливість для Мілановича очолити уряд, але суд заявив у п'ятницю, 19 квітня, що президент не зможе цього зробити, навіть якщо йому вдасться знайти достатню підтримку серед менших партій.
Суд, за яким залишається останнє слово в конституційних питаннях, заявив, що Міланович проігнорував попередження про обов'язок піти у відставку з посади президента перед тим, як знову балотуватися на посаду прем'єр-міністра.
"Своїми заявами й поведінкою президент республіки поставив себе в таке становище, коли він не може бути ні власником мандата на формування складу майбутнього уряду, ні прем'єр-міністром", - йдеться у рішенні суду.
Міланович провів прес-конференцію і наголосив, що пріоритетом для партій є формування парламенту, а потім переговори про те, хто очолить уряд.
"Це суверенна воля парламенту, а не Конституційного суду. Вони можуть говорити все, що завгодно, але вони не можуть нічого зробити”, - сказав він.
Міланович розпустив парламент 18 березня, ініціювавши дострокові вибори цього тижня, заявивши, що буде балотуватися на посаду прем'єра й піде у відставку тільки після перемоги на виборах. Конституційний суд тоді попередив, що він повинен спочатку подати у відставку.
Хорватія має парламентську демократію, в якій прем'єр-міністр і його кабінет визначають основні напрямки політики. Президент має право призначати прем'єр-міністра на основі результатів виборів, може розпустити парламент і виступає як головнокомандувач збройних сил, маючи певний вплив на зовнішню політику.
Остаточні результати виборів не очікуються до наступного тижня, оскільки на двох виборчих дільницях необхідно провести повторне голосування після того, як були зафіксовані порушення.
На парламентських виборах у Хорватії перемогла партія проукраїнського прем’єр-міністра Андрея Пленковича. Та чи зможе він сформувати більшість і далі очолювати уряд? Про те, чому для нашої країни так важливо те, що відбувається в цій балканській державі, читайте в статті Володимира Цибульника “Що принесуть Україні парламентські вибори в Хорватії — друзів чи недругів?”.