У середу хорвати віддадуть свої голоси на парламентських виборах, які перевірять популярність чинного прем'єр-міністра Андрея Пленковича та його правлячої консервативної партії HDZ, яку опоненти звинувачують у корупції та кумівстві, пише Reuters.
У середині березня парламент Хорватії саморозпустився. Буквально через день президент Зоран Міланович призначив парламентські вибори на середу, 17 квітня, і одразу ж оголосив цей день державним святом, щоб усі громадяни Хорватії, незалежно від їхніх професійних обов'язків, могли проголосувати.
Партія HDZ (Хорватський демократичний союз) сподівається скористатися довгостроковою підтримкою, яку вона отримала внаслідок вступу Хорватії до Європейського Союзу, запровадження євро і буму туристів, які відвідують адріатичне узбережжя країни.
Але багато хто втомився від HDZ, яка домінує в політиці з моменту здобуття Хорватією незалежності в 1991 році.
Аналітики кажуть, що численні скандали з хабарництвом, зокрема призначення Пленковичем на посаду генерального прокурора кандидата, відомого своїми зв'язками з людьми, причетними до корупційних оборудок, можуть похитнути його більшість. Пленкович свою провину заперечує.
Близько 3,7 мільйона виборців обиратимуть між більш ніж двома тисячами кандидатів. Виборчі дільниці відкриваються о 7 ранку за місцевим часом. Очікується, що результати екзит-полів будуть оголошені за кілька хвилин після завершення голосування о 19:00. Офіційні результати очікуються за кілька днів.
Згідно з останніми опитуваннями IPSOS, HDZ отримує 60 місць у парламенті, що налічує 151 місце. Це більше, ніж будь-яка інша партія, однак недостатньо для отримання абсолютної більшості. Очікується, що після голосування відбудуться коаліційні переговори.
Головним суперником Пленковича є президент Зоран Міланович, який заявив, що піде у відставку і очолить уряд, якщо його Соціал-демократична партія (SDP) прийде до влади за допомогою інших, менших партій.
Якщо в результаті виборів до влади прийде коаліція на чолі з соціал-демократами, це може змінити позицію країни з таких важливих питань, як підтримка України в її війні з Росією. Міланович виступає проти допомоги Україні.
Прогнозується, що коаліція на чолі з SDP під назвою Rivers of Justice («Ріки справедливості») посяде друге місце, виборовши з 41 мандат, тоді як праві Homeland Movement («Вітчизняний рух») і зелена партія Mozemo («Можемо») посядуть третє і четверте місця, отримавши 15 і 11 мандатів відповідно.
Якщо ані Пленкович ні Міланович не зможуть сформувати уряд упродовж шістдесяти днів, це може призвести до нових виборів у середині літа.
У січні 2022 року Зоран Міланович заявив, що Україні «немає місця в НАТО» і що Хорватія дистанціюється від конфлікту Росії та України.
Прем'єр Пленкович вибачився перед Україною за скандальну заяву президента країни, а у квітні 2022 року заявив, що припиняє всі контакти з президентом Зораном Мілановичем, та звинуватив його у проросійських поглядах.