"Ми всі тепер критикуємо Росію". Схоже, це послання від європейських популістських і ультраправих політиків, які залицяються один до одного і розглядають потенційне об'єднання після виборів до Європейського парламенту, що відбудуться цими вихідними, але в Естонії зокрема вже почалось голосування.
Представники націоналістичних партій можуть отримати чверть з 720 місць у парламенті, що є достатнім для формування другої за величиною групи після правоцентристської "Європейської народної партії". Але це буде неабиякий подвиг, враховуючи, що протягом багатьох років вони були розділені на дві різні групи, а десятки інших ультраправих депутатів залишилися поза будь-якими фракціями, повідомляє Financial Times.
Найбільша лінія розмежування проходить через Росію, особливо після анексії Криму Москвою та початку війни на сході України на Донбасі у 2014 році. Це стало структурною причиною формування двох таборів після останніх виборів у 2019 році, каже Клаус Велле, який на той час був генеральним секретарем Європейського парламенту.
Серед двох ультраправих груп у Європейському парламенті, одна з яких — "Європейські консерватори та реформісти", яка очолюється польською партією "Право і справедливість", є групою, яка має жорстку та непримиренну позицію щодо Росії.
Промосковською групою була "Ідентичність і демократія", в якій домінувала партія "Національне об'єднання" Марін Ле Пен, до якої входили італійська "Ліга" та партія "Альтернатива для Німеччини" — усі шанувальники Владіміра Путіна, які були змушені розірвати фінансові та політичні зв'язки з російським лідером після його повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Але з часом ці лінії стали розмитими.
Перебуваючи при владі у Варшаві до кінця минулого року, "Право і справедливість" збільшувала витрати на оборону і позиціонувала себе як одного з найсильніших прихильників України. Тепер, перебуваючи в опозиції, польські ультраконсерватори більш відкриті до зближення з групами чи політичними партіями, які займають більш м'яку або примиренну позицію щодо Росії, починаючи з угорської правлячої партії "Фідес", яка хоче приєднатися до партії "Європейські консерватори та реформісти".
Інші партії, що входять до "Європейських консерваторів та реформістів", однак, налаштовані набагато скептичніше. Її чеські, фінські, шведські та бельгійські члени виступають проти об'єднання зусиль з проросійським Орбаном, не кажучи вже про Ле Пен, чия позиція щодо Росії та України схожа на позицію угорського прем'єра.
Зараз багато залежить від Джорджи Мелоні, італійського прем'єр-міністра і президента партії "Європейські консерватори та реформісти". Колишня прихильниця Путіна, Мелоні підтримує Київ з 2022 року, що свідчить про її відповідальний, прагматичний підхід до управління державою. Чи готова вона поставити цю репутацію під загрозу?
Росія і надалі залишатиметься розділювальною лінією, що проходить через націоналістичні праві сили, вважає Наталія Точчі, директор Італійського інституту міжнародних відносин. Але вона може "зменшити свою значимість", якщо Дональд Трамп повернеться до Білого дому наступного року. Мелоні турбується не стільки про Україну, скільки про те, щоб завоювати прихильність Заходу, каже Точчі.
Чи вдасться правим та ультраправим силам захопити Європарламент пише Петро Герасименко у статті "Тріумф правих? Чого нам чекати від виборів у Європарламент".