Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій закликав Європейську Раду схвалити рішення про початок переговорів з Україною про її вступ до Євросоюзу та засудив заяви прем’єра Угорщини щодо членства України в ЄС.
Депутати Європарламенту закликали саміт лідерів ЄС на своєму засіданні 14-15 грудня ухвалити рішення про початок переговорів про вступ до ЄС з Україною, Молдовою, а також з Боснією та Герцеговиною за умови здійснення певних реформаторських кроків. Водночас зазначається що Грузія має отримати статус кандидата на членство в Європейському Союзі.
«Депутати Європарламенту вітають зацікавленість і політичну волю такої кількості країн приєднатися до ЄС і визнають серйозні зусилля, які докладаються для виконання вимог для членства», - йдеться в заяві Європарламенту.
Також в тексті йдеться про схвальне ставлення щодо намірів уряду Вірменії наблизитися до Європейського Союзу.
Зокрема, відповідно до резолюції, ЄС повинен встановити чіткі терміни для країн-кандидатів на завершення переговорів про вступ до кінця цього десятиліття. При цьому не повинно бути прискореного процесу членства.
«Депутати Європарламенту наполягають на тому, що Копенгагенські критерії повинні бути виконані, щоб гарантувати, що країни-кандидати та потенційні кандидати продемонструють послідовну та стійку відданість демократії, верховенству права, правам людини, повазі та захисту меншин, а також економічним реформам», - зазначили депутати Європарламенту.
В резолюції вказується, що розширення ЄС є стратегічним вкладенням у мир і безпеку, а також рушієм для демократії та європейських цінностей на всьому континенті.
Також депутати Європарламенту рішуче засудили заяви прем’єр-міністра Угорщини щодо відкриття переговорів про вступ з Україною та зміни політики країни щодо Косова. Зазначається, що заяви Віктора Орбана перешкоджають процесу розширення ЄС та вказують на можливі негативні наслідки головування Угорщини в Раді в липні 2024 року.
При цьому в резолюції йдеться і про необхідність внутрішніх реформ ЄС паралельно з процесом розширення, щоб підвищити здатність Європейського Союзу ефективно інтегрувати нових членів, у тому числі шляхом запровадження голосування кваліфікованою більшістю, яке також застосовуватиметься до рішень зовнішньої політики та політики безпеки та у відповідних сферах.
Як у цій ситуації нашій країні зняти загрозу з боку уряду Віктора Орбана? Піде Київ на поступки Будапешту, прагнучи розпочати переговори з Брюсселем? Чи дотримуватиметься принципу «ні кроку назад», перекладаючи на Європейський Союз відповідальність за розв’язання угорської проблеми?
Чи готові в Києві піти на компроміси — читайте в статті Володимира Кравченка "Торги Орбана: чого Угорщина насправді домагається від України".