У зв'язку з майбутніми європейськими виборами національні уряди країн континенту, Європол і всі відповідні відомства повинні бути готові протистояти ймовірному зростанню кількості російських розвідувальних операцій. Майбутні вибори підкреслюють проблему дезінформації, яка є одним із так званих "активних заходів" Росії — ключового елемента її політичної війни. Постійно розвиваючись разом із новими технологіями, російська дезінформація почала охоплювати діпфейки, підроблені новинні сюжети й фальшиві веб-сайти, щоб дезорієнтувати й обурити європейських виборців, повідомляє Politico.
"Давно минули часи незграбних "ферм тролів". Тепер кампанії з дезінформації проводяться за допомогою ШІ та локалізованої підтримки. Уряди та експерти попереджають про зростаючий обсяг і витонченість російської дезінформації", — зазначає Politico.
Політична війна Росії охоплює хакерство, шпигунство, пропаганду, саботаж і навіть вбивства — особливо російських емігрантів — на додаток до дезінформації. Мета цієї війни сьогодні — вплинути на сприйняття та поведінку противника, яким, на думку Кремля, є НАТО та частина міжнародної спільноти. А її ключова оперативна мета — посилити та створити недовіру в західних суспільствах, підриваючи їхній моральний дух, коли йдеться про підтримку України.
Однак головна проблема цих операцій для Європи, в тому, що вони є військовими діями, які не переходять у відкриту війну. Вони руйнують межу між миром і війною, створюючи дилему — як реагувати. А в умовах сучасного медіаландшафту, що розвивається, та який несе в собі свої власні проблеми, такі як нові тенденції в соціальних мережах, це ускладнює процес модерації контенту.
Наприклад, частиною інформаційної війни Росії є створення екосистеми, яка допомагає поширювати дезінформацію. Вона складається з безлічі російських державних ЗМІ, таких як RT і Sputnik, таємних операцій, таких як "Голос Європи", а також окремих осіб і організацій, які діють як проксі, свідомо чи ні.
Як правило, між цими платформами відбувається взаємодія, оскільки вони часто посилаються одна на одну і мають одних і тих самих співробітників. І в кожному випадку російські спецслужби беруть участь у подачі наративів — якщо не керують ними безпосередньо.
"У цьому полягає головна проблема. Російська дезінформація — це частина масштабнішої довгострокової політичної війни, і виділення її в окрему категорію, відокремлення від інших "активних заходів" Москви призведе лише до зміни масштабів втручання російських спецслужб у європейські справи, але не до його припинення", — пише Politico.
Яка відповідь? Європа вже зробила багато дієвих кроків у цьому напрямі, наприклад, заборонила російські державні ЗМІ, запропонувала гранти для незалежної журналістики й продовжила роботу давно існуючої платформи EUvsDisinfo. Депортація понад 600 співробітників російської розвідки, які діяли під дипломатичним прикриттям, також завдала шкоди впливу Кремля в Європі.
Проте можна зробити ще більше. Як підкреслює ухвалена в березні 2022 року резолюція Європейського парламенту про іноземне втручання, для боротьби з російським втручанням необхідний підхід усього суспільства. Європі також потрібно винести цінні уроки з досвіду України — дезінформація може поширюватися швидко, тож і заходи у відповідь мають бути такими ж швидкими.
Нагадаємо, що Росія використовувала пропагандистські операції, щоб підірвати підтримку України в США. Пов'язані з Кремлем політтехнологи й "тролі" написали тисячі сфабрикованих новинних статей, постів у соціальних мережах і коментарів з метою розпалювання антиукраїнських настроїв.