ЄС сподівається, що лідери Косова і Сербії у понеділок, 27 лютого, підтримають нову пропозицію щодо відновлення переговорів про нормалізацію відносин з метою здійснення кроків до укладення юридично обов'язкової угоди. Про це повідомляє EUROPA PRESS.
Дипломати ЄС запросили президента Сербії Александара Вучича і прем'єр-міністра Косова Альбіна Курті до Брюсселя в понеділок на першу зустріч за останні місяці з метою переконати обох прийняти нову пропозицію щодо відновлення процесу діалогу за сприяння ЄС, який після більш ніж десятиліття дав небагато результатів.
За словами джерел в ЄС, сигнали, отримані до цього часу, є «позитивними», і блок очікує, що Вучич і Курті підтримають новий план, з яким вони обидва вже знайомі.
Після першої сесії двосторонніх зустрічей відбудеться спільне засідання, на якому Сербія і Косово разом з посередниками ЄС планують обговорити імплементаційний додаток до пропозиції, щоб гарантувати, що Белград і Приштина «дадуть і отримають те, чого вони очікують».
Мета ЄС - розпочати реалізацію плану «якомога швидше», що може зайняти кілька місяців, хоча важливо скористатися цією можливістю, оскільки, за словами джерел, цей варіант «не буде відкритим вічно».
За допомогою цієї ініціативи європейська дипломатія хоче «розірвати порочне коло кризи» у відносинах між Сербією і Косово, «змінивши траєкторію». І хоча це не «кінець шляху», Брюссель сприймає пропозицію як «максимально досяжну» на даний момент, оскільки вона покриває більшу частину шляху до укладення юридично обов'язкової угоди між двома сторонами.
ЄС очікує, що в понеділок Косово і Сербія підтримають пропозицію про відновлення переговорів про нормалізацію, щоб, зокрема, забезпечити більшу визначеність та передбачуваність, а також включити механізм, який буде стежити за виконанням зобов'язань і регулярно звітувати країнам ЄС про їхнє виконання.
Однак Белград і Приштина ведуть переговори в Брюсселі вже десятиліттями, з невеликими результатами та поганою історією впровадження вже досягнутих домовленостей. Джерела визнають, що угода про створення спільноти муніципалітетів з сербською більшістю є «найскладнішою», але підкреслюють, що це довгострокове зобов'язання, яке необхідно виконати.
За цим процесом з особливою увагою стежать країни, які не визнають Косово як незалежну державу, серед них Іспанія, яка, попри це, за словами європейських джерел, також висловила свої очікування і бажання підготуватися на випадок зміни ситуації.
Зі свого боку, ЄС сподівається, що «якщо буде позитивна реакція на місцях, то буде і позитивна реакція серед країн ЄС», щоб мати можливість донести до РФ, через рік після її повномасштабного вторгнення в Україну, що Європа має позитивний вплив на Балкани і що регіон «разом з ЄС».
Косово проголосило незалежність у 2008 році. Водночас Сербія вважає регіон своєю територією. Незалежність Косова визнає половина країн ООН, зокрема, США та більшість країн ЄС та НАТО. Україна та РФ не визнали незалежність Косова.
ЄС і США, які зіштовхнулися з російським викликом безпеці світу і зосередилися на допомозі Україні, втомилися від багаторічної невирішеності сербсько-косовської проблеми. І перейшли до жорсткого формату з жорсткими умовами, передавши лідерам Сербії та Косова черговий варіант плану врегулювання відносин між країнами. Чи стане це кінцем конфлікту між Белградом і Приштиною? Детальніше — в статті Володимира Цибульника «Ультиматуми для Сербії та Косова: терпець Заходу урвався».