Німецька влада має докладати більше зусиль, щоб переконати виборців у необхідності подальшої підтримки України та виконання зобов'язань країни перед НАТО, заявив у четвер міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль. Про це пише Politico.
За його словами, НАТО проходить «політичний стрес-тест» як через зовнішню загрозу з боку Росії, так і через внутрішній скептицизм, який став «видимим і відчутним» на нещодавніх земельних виборах. Про це Вадефуль заявив на конференції німецьких послів у Берліні.
Схожий заклик він озвучив і щодо України. Міністр заявив, що Німеччина й надалі підтримуватиме Київ, наголосивши, що ця допомога надається не лише заради України, а й «заради нашої безпеки в Європі».
Заява пролунала після того, як ультраправа «Альтернатива для Німеччини» (AfD) здобула 43,8% голосів на земельних виборах у Саксонії-Ангальт, більш ніж удвічі покращивши свій результат 2021 року. Християнсько-демократичний союз канцлера Фрідріха Мерца посів далеке друге місце з 17,2%.
Вадефуль заявив, що відповіддю на це має бути не відмова Німеччини від своїх зобов'язань, а краще пояснення суспільству, чому вони важливі.
Він описав цей виклик у різких історичних термінах, згадавши крах німецької демократії у період між двома світовими війнами.
«Німеччина знає з досвіду Веймарської республіки, що може статися, якщо демократи не готові захищати свою систему, — сказав він. — Ми маємо показати, що засвоїли цей урок».
Щодо результатів недільного голосування, то вони стали не лише найкращим результатом AfD за всю історію партії, а й найвищою часткою голосів, яку будь-яка партія здобувала в Саксонії-Ангальт після возз'єднання Німеччини.
Під час виборчої кампанії провідний кандидат AfD Ульріх Зігмунд неодноразово представляв витрати Німеччини за кордоном як гроші, яких через це бракує всередині країни.
В інтерв'ю регіональному мовнику MDR він заявив, що Німеччина «роздає гроші по всьому світу», окремо згадавши допомогу Києву:
«Щохвилини €20 тисяч ідуть Україні. Це все гроші, яких бракує нам».
Ця риторика підживлює дедалі гострішу дискусію в Берліні про вибір між «гарматами та маслом» — тобто між витратами на оборону та соціальними потребами — саме тоді, коли коаліція Мерца веде переговори щодо бюджету на 2027 рік.
Наступного року Німеччина планує витратити на оборону близько €140 млрд, водночас стикаючись зі зростанням фінансового тиску на пенсійну систему, охорону здоров'я та інші державні послуги.
Масштаб зміни пріоритетів особливо помітний у порівнянні: за розрахунками Кільського інституту світової економіки, наступного року оборонні витрати майже зрівняються з приблизно €145 млрд федеральних дотацій пенсійній системі.
У 2022 році Німеччина витрачала на оборону близько €50 млрд, тоді як федеральні витрати на пенсійну систему становили €115 млрд.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтримав основний меседж Вадефуля, заявивши німецьким послам, що рішення Берліна матимуть наслідки далеко за межами країни.
«Я розраховую на кожного з вас у цій залі, що ви нестимете із собою цей меседж: сильніша Німеччина робить сильнішою Європу, а сильніша Європа робить сильнішим НАТО», — сказав він, виступаючи на тій самій конференції.
Рютте також применшив ризик того, що електоральні успіхи ультраправих партій можуть послабити Альянс.
За його словами, НАТО працюватиме «з будь-ким, кого оберуть».
«Я не маю жодних сумнівів, що Альянс залишатиметься дуже сильним», — додав генсек НАТО.