Переконлива перемога ультраправих на чолі з Гертом Вілдерсом на парламентських виборах у Нідерландах цього тижня стала “політичним землетрусом” для країни. Цей “землетрус” може спровокувати “поштовхи” по всій Європі. Ніколи раніше крайня права партія не отримувала 20% голосів на виборах до парламенту Нідерландів. Вілдерс отримав 23,6% голосів та подвоїв кількість місць для своєї партії, що, здавалося, здивувало і його самого, і всю країну, пише FT.
Перемога Вілдерса може підбадьорити інших євроскептичних популістів, які сподіваються на значні успіхи на виборах до Європейського парламенту в червні. Навіть якщо вимога Вілдерса про проведення референдуму щодо виходу з ЄС здається віддаленою перспективою, Гаага може стати перешкодою для збільшення бюджету ЄС, подальших спільних запозичень і розширення Союзу.
Вибори в Нідерландах ще раз підкреслюють потенціал імміграції як передвиборчого питання, коли Європа намагається впоратися з великою кількістю нелегальних мігрантів і шукачів притулку, на додачу до біженців з України. Це ставить складні питання перед провідними партіями, особливо правоцентристськими, які побоюються, що їх витіснять популісти. Як далеко вони повинні зайти, аби спробувати відреагувати на законну стурбованість виборців тим, що імміграція "вийшла з-під контролю", враховуючи обмеження ЄС і міжнародного права та не ризикуючи при цьому нормалізувати радикальні і, як правило, спрощені рішення популістів?
Перемога Вілдерса особливо несподівана, оскільки, на відміну від прем'єра Італії Джорджі Мелоні або, меншою мірою, французьких ультраправих на чолі з Марін Ле Пен, за два десятиліття перебування в парламенті він так і не зміг пом'якшити свої жорсткі політичні позиції.
На щастя, необхідність формування коаліцій для отримання влади в системі Нідерландів повинна діяти як стримувальний фактор. З огляду на його жорстку позицію, жодна з основних партій може не погодитися працювати під керівництвом Вілдерса на посаді прем'єр-міністра. Але усунення його “Партії свободи”, яка перемогла на виборах, від влади взагалі може виглядати недемократично. Як і в інших країнах ЄС, де партії зіштовхуються з дилемою розділення влади з ультраправими, здатність змусити популістів до спільної відповідальності за прийняття рішень і компромісів має певні переваги.
У будь-якому випадку, шлях до влади для Вілдерса виглядає складним. У нього мало шансів зібрати коаліцію більшості після того, як лідерка третьої за рейтингом ліберально-правої партії VVD (Народна партія за свободу і демократію) Ділан Єшильгоз відмовилася від участі у новому уряді, що може перешкодити Вілдерсу очолити його.
Зменшення грошових виплат для шукачів притулку та прискорення процесу розгляду і депортації, як запропонував канцлер Німеччини Олаф Шольц, може виявитися ефективнішим рішенням, ніж нездійсненні плани Вілдерса вийти з конвенцій ООН і переписати договори ЄС, щоб дати Нідерландам можливість відмовитися від політики надання притулку. Але провідні партії повинні знайти надійні способи реагування на занепокоєння виборців з приводу міграції та тиску, який вона може спричинити на державні послуги і житло, інакше вони ризикують залишити “поле гри” відкритим для екстремістів.
Видання Politico пише, що один рядок у запальній промові до виборців глави "Партії свободи" Герта Вілдерса переслідуватиме Брюссель більше, ніж будь-який інший: референдум про вихід з ЄС. Навіть якщо жителів Нідерландів не вдасться переконати вийти з ЄС, як це зробили британці, (опитування показують, що це малоймовірно), є всі підстави вважати, що очолюваний Вілдерсом уряд в Гаазі все одно буде “кошмаром” для Брюсселя.