UA / RU
Підтримати ZN.ua

Екскерівника НБУ Кирила Шевченка Австрія відмовилися повертати в Україну

Він покинув Україну восени 2022 року.

У Австрії суд відмовився екстрадувати в Україну ексочільника правління Національного банку Кирила Шевченка, якого підозрюють у розкраданні понад 200 мільйонів гривень «Укргазбанку». Раніше він просив притулку у європейській країні і заявляв, що справа проти нього має політичний характер.

Про це пише Der Standard.

Читайте також: Олігарх Чуркін, якого Україна хоче екстрадувати, попросив політичний притулок у Аргентині

За словами Шевченка, в Україні його переслідують через «безкомпромісну боротьбу» на посаді голови Нацбанку, оскільки він відмовився проводити емісію гривні та знижувати облікову ставку у перший рік повномасштабного вторгнення Росії.

У коментарі Der Standard він зазначив, що у випадку повернення в Україну йому не варто сподіватися на справедливий судовий процес, враховуючи, що всі клопотання його захисту – понад 50 заяв – були відхилені судом.

«Кирило Шевченко розраховує на справедливість австрійської влади, враховуючи очевидні порушення його прав на справедливий суд і звіт недержавної організації «Харківська правозахисна група», яка опублікувала докази політичного переслідування у його справі», - додає видання. 

Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро оголосило підозру Кирилу Шевченку у розтраті коштів «Укргазбанку». Проте із України він виїхав ще в той момент, коли очолював НБУ.

Наприкінці жовтня 2022 року НАБУ оголосило у розшук трьох посадовців АБ «Укргазбанк», зокрема Шевченка. За версією слідства, він спочатку на посаді першого заступника, а згодом голови правління «Укргазбанку» володів інформацією про укладені з великими клієнтами договори банківського обслуговування і використав це для розкрадання грошей.

Читайте також: НАБУ та САП завершили розслідування щодо двох депутатів, які намагались підкупити Кубракова та Найєма

Правоохоронці стверджують, що з цією метою службовці банку забезпечили укладення фіктивних договорів із фізичними та юридичними особами, які нібито будучи «агентами» банку залучили до нього великих клієнтів. За такі «агентські послуги» банк щомісячно незаконно виплачував «винагороду» цим людям.