Поки щодо західної військової допомоги зберігається невизначеність, президент Франції виступив із бойовим закликом переломити ситуацію, заявивши журналістам, що "на карту поставлено Європу". Питання полягає в наступному — як далеко Макрон готовий зайти цього разу?
Адже його попередня піднесена риторика щодо України не підкріплювалася діями. І найголовніше, чи може він сподіватися на успіх як лідер Заходу, якщо йому не вдасться залучити Францію, повідомляє Politico.
Всі французькі опозиційні сили вже об'єдналися проти Макрона. Ультраправа Марін Ле Пен засудила його твердження, що введення західних військ на Україну "не повинно бути виключене", як гру з "життями дітей [Франції]". Лідер крайніх лівих Жан-Люк Меланшон заявив, що це "безумство — нацьковувати одну ядерну державу на іншу". Соціалістична партія і консервативна партія "Республіканці" також засудили "розминання м'язів" французького президента.
Ці аргументи знаходять відгук у виборців у Франції. У вівторок 27 лютого новинні канали обговорювали чи повинна Франція готуватися до війни з Росією. І відповідь була — "ні".
Головна проблема Макрона полягає в тому, що його амбіції, схоже, не узгоджуються з переважним настроєм французів щодо України. Для громадян Франції війна в Україні не є великим цивілізаційним зіткненням за демократію і свободу Європи, якою вона видається країнам, що все ще зберігають гіркі спогади про правління Росії.
Нещодавні соціологічні опитування свідчать про те, що симпатії до України у Франції ледь помітні й стрімко зменшуються. Згідно з даними соціологічного інституту IFOP, 58% французів мають позитивне враження про Україну, що на 24 пункти менше, ніж на початку війни. Крім того, тільки 62% французів підтримують санкції проти Росії, порівняно з 72% два роки тому.
Впливові й дедалі впертіші французькі фермери — ще один серйозний політичний головний біль для Макрона. Дешева українська курятина і зерно стали одними з причин їхнього гніву, і лідери протесту наполягають, щоб Макрон обмежив імпорт.