UA / RU
Підтримати ZN.ua

"Зимовий" пакет-2015–2016: торг доречний

Друга спроба тристоронніх газових переговорів у форматі Україна-ЄС-РФ розставила крапки над "і": сторони змушені будуть обійтися без так званого літнього пакета. Більш того, з 1 липня "Нафтогаз" відмовився закуповувати в "Газпрому" газ за запропонованою росіянами ціною в 247 дол. за тисячу кубометрів. Мовляв, некритично, ще поторгуємося.

Автор: Алла Єрьоменко

Друга спроба тристоронніх газових переговорів у форматі Україна-ЄС-РФ розставила крапки над "і": сторони змушені будуть обійтися без так званого літнього пакета. Більш того, з 1 липня "Нафтогаз" відмовився закуповувати в "Газпрому" газ за запропонованою росіянами ціною в 247 дол. за тисячу кубометрів. Мовляв, некритично, ще поторгуємося.

Над умовами другого "зимового" пакета, підписати який і з РФ і "Газпромом" Україна та Єврокомісія сподіваються восени, ще потрібно буде подумати та потрудитися. Усім сторонам. Україна у зв'язку з цим готується до непростих переговорів із кредиторами для фінансування закупівлі додаткового обсягу газу в підземні сховища на майбутній осінньо-зимовий сезон. Цей газ потрібен не так для потреб України, як для підтримки "великого" транзиту російського газу в Європу компанією "Укртрансгаз". Необхідно закупити ще мінімум 4,5, а краще 7–8 млрд кубометрів, на що "Нафтогазу" потрібен мінімум 1,5 млрд дол. Тож, за великим рахунком, цей резервний запас газу в українських ПСГ потрібний насамперед "Газпрому" і європейським покупцям. Але ні ті, ні інші не квапляться його оплатити. Хоча ще в березні "Нафтогаз України" запропонував європейцям спільно формувати запас газу на майбутній осінньо-зимовий сезон 2015–2016 рр.

"Газпром" від фінансування газу в резерв відмовився ще торік. Мовляв, європейцям і Україні це треба, нехай вони й фінансують, а вони в такий спосіб "консервувати" обігові кошти або надавати в резерв газ безоплатно не мають наміру. Відповідно, саме Україна та європейські покупці газу мають подбати про резерв у ПСГ.

Як повідомив після тристоронніх переговорів 30 червня у Відні міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, Україна найближчим часом розраховує провести переговори з потенційними кредиторами закупівлі газу. Вочевидь, такі переговори відбудуться не раніше, ніж наступного тижня, хоча точну дату поки що не визначено. Проте енергетичний міністр називає серед потенційних кредиторів ЄБРР, ЄІБ, Світовий банк і IFS. Вони, у свою чергу, з коментарями не квапляться. Як і з фінансуванням закупівлі так званого резервного газу для українських ПСГ.

Власне, запас газу в українських ПСГ на майбутній осінньо-зимовий сезон ще можна встигнути сформувати. Питання в його ціні та обсязі. Сьогодні "Газпром" не поступається. А "Нафтогаз" не має наміру, на думку його чиновників, переплачувати російській газовій компанії, купуючи газ на реверсі по 240–250 дол. за тисячу кубометрів і очікуючи падіння цін у третьому кварталі 2015-го.

Тактика "Нафтогазу" з листопада минулого року, коли за посередництва Єврокомісії було підписано перший "зимовий" пакет, загалом себе виправдала - купували мінімум, очікуючи логічного зниження цін на тлі падіння нафтових котирувань. Хоча газотранспортники й працювали при цьому, що називається, з коліс. Утім, закуповувати газу більше не дозволяли й фінансові проблеми "Нафтогазу" та України.

Нагадаємо: контракт на закупівлю газу між "Нафтогазом" і "Газпромом" від 19 січня 2009 р. передбачає дев'ятимісячний лаг на врахування зміни нафтових цін, до яких прив'язані ціни природного газу для НАКу. Нафтові ціни стали різко скорочуватися восени й особливо наприкінці минулого року. Відповідно, згідно з контрактною формулою ціни, "Нафтогаз" має право очікувати ще більшого зниження цін на російський газ. Зокрема, у третьому кварталі поточного року.

Інша річ, що це не влаштовує російський "Газпром", який торік уже втратив близько
6 млрд дол. через скорочення закупівель свого газу європейськими країнами та особливо Україною, а також через падіння цін на нього.

Такий недоотриманий прибуток також є зворотним боком боротьби "Газпрому" з наміром "Нафтогазу" та України максимально диверсифікувати газові закупівлі та в такий спосіб максимально спробувати знизити залежність від одного постачальника газу, яким для України десятиліттями був "Газпром". Цей факт давав змогу російській газовій монополії диктувати свої цінові умови, і в української газової компанії, за великим рахунком, вибору не залишалося.

За останні два роки в цьому сенсі ситуація якщо не кардинально, то значно змінилася. Тепер половину, а то й більшу частину імпортного газу "Нафтогаз" закуповує в європейських трейдерів, плюс газ власного видобутку. Отже, з "Газпромом" можна поторгуватися, особливо не ризикуючи залишитися ні з чим. Утім, торгуватися небезпечно до кінця літа. І це розуміють усі сторони.

Тим часом РФ і "Газпром", як і раніше, виступають проти реверсу газу в Україну з Європи. Але мотивація росіян останнім часом не така категорична: мовляв, вони не проти реверсу взагалі, а проти використання для цього потужностей експортних трубопроводів у ЄС і Україні, які вже законтрактовані під російський газ. Як повідомляє "Інтерфакс", таку заяву зробив після переговорів у Відні заступник міністра закордонних справ Росії Василь Небензя. "Ми заперечували проти планів втягти операторів, які забезпечують транзит російського газу в Європу, у сумнівні схеми організації віртуального реверсу-взаємозаліку, який не мав під собою жодної правової підстави", - сказав він. Але це росіяни вважають віртуальний реверс "сумнівним", тоді як європейські компанії давно та успішно користуються таким інструментом газової торгівлі.

Російська сторона неодноразово несхвально висловлювалася з приводу реверсних поставок газу з Європи в Україну. "Якщо це незаконно та суперечить контракту, про це треба говорити та обговорювати, і наші партнери до цього прислухаються. Про це ж каже "Газпром", і країни, які одержують російський газ, з розумінням ставляться до цієї теми", - заявив Небензя. Але довести незаконність реверсної віртуальної газової торгівлі "Газпром" так і не зміг.

Для більшої переконливості "Газпром", а точніше, його стовідсоткове газоекспортне підприємство "Газпром експорт" відмовляється передати українській стороні шипер-коди, що дозволило б "Укртрансгазу" не тільки контролювати та забезпечувати російський газовий експорт, а й самостійно налагодити газотранспортні взаємовідносини з європейськими покупцями "газпромівського" газу і в такий спосіб стати повноцінним суб'єктом ринку газу Європи. Це, до речі, й передбачає ухвалений парламентом України у квітні 2015 р. Закон " Про ринок природного газу". Рано чи пізно це станеться. Але очевидно, що "Газпром" і РФ не мають наміру квапити цю довгоочікувану для українських газотранспортників і "Нафтогазу" подію.

З 1 липня "Газпром" зупинив поставки газу Україні, оскільки не одержав передоплати за липень. Москва та Київ поки що не можуть домовитися про ціну газу для України на третій квартал 2015-го. Повторюся, в "Нафтогазі" припинення закупівель російського газу не вважають критичним. Тим паче, що, за даними "Укртрансгазу", фактичного оператора української газотранспортної системи, на цей час Україна накопичила в підземних сховищах 12 млрд кубометрів газу.

Щодня до ПСГ в останні тижні накачувалося до 60 млн кубометрів. За даними "Укртрансгазу" на 2 липня, Україна продовжує імпортувати природний газ тільки через Словаччину. Попри припинення імпорту з Росії через завищену ціну, Україна продовжує наповнення підземних сховищ, закачавши в них 1 липня майже 30 млн кубометрів газу, тоді як 30 червня запаси в ПСГ поповнилися на 49,4 млн кубометрів.

"До опалювального сезону ще сто днів. Якщо ми й надалі так закачуватимемо, то вийдемо на 18 млрд", - сказав Демчишин у четвер. І пояснив, що це буде трохи менше, ніж заплановано в балансі газу, але значно більше, ніж запаси напередодні початку попереднього опалювального сезону -
16,6 млрд кубометрів.

"Насправді це припинення поставок (з Росії) жодним чином не вплине ні на безпеку транспортування газу, ні на поставку в Україну, ні навіть на підготовку до опалювального сезону", - підсумував міністр на прес-конференції в Києві.

Крім того, Володимир Демчишин переконаний у досягненні компромісу з Росією з газового питання. "Я певен, що ми домовимося з Росією, це комерційні відносини між двома суб'єктами", - сказав він у четвер. На думку міністра, домовленості можна буде досягти в найближчі дві-три тижні.

В.Демчишин також вважає, що тристоронній формат переговорів є оптимальним для вирішення газових питань, і не бачить необхідності розглядати їх у нормандському форматі. Хоча "Газпром" і запропонував українській стороні підписати окрему двосторонню угоду, "Нафтогаз" і Міненерговугільпром не мають наміру відмовлятися від посередництва Єврокомісії, справедливо вважаючи її роль стабілізуючою в непростих відносинах із російською газовою компанією.

"Тристоронній формат досить ефективний. Як на мене, реалізований нині формат адекватний для того, щоб приймати якісні рішення", - заявив український міністр.

Ще одна болюча точка - поставки газу на неконтрольовану українською владою територію Донецької та Луганської областей у 2015/2016 опалювальному сезоні. Як раніше заявляв голова "Нафтогазу" Андрій Коболєв, Україна не планує поставляти природний газ на неконтрольовані території в зазначений опалювальний період.

Такої ж позиції дотримується й профільний міністр В.Демчишин. "Маючи 16,6 млрд кубометрів газу торік (у ПСГ, перед стартом опалювального сезону 2014/2015), ми поставили в Донецьку та Луганську області на непідконтрольні території 2 млрд кубометрів, чого ми не очікуємо цього року", - сказав він після віденської зустрічі.

Хоча, як відомо, раніше глава "Газпрому" Олексій Міллер заявив, що російська компанія з 19 лютого по 26 червня 2015 р. поставила на непідконтрольні Україні території Донбасу 704 млн кубометрів газу. Він оцінив вартість цього обсягу газу в 212 млн дол. і вимагає його оплати.

Понад те, російська сторона вимагає підписати окрему двосторонню угоду з українською стороною про поставки газу на окупований Схід України. Їхня позиція зрозуміла: хтось же має оплатити ці поставки.

Проте логічна й позиція "Нафтогазу", який стверджує, що не просив росіян про подібну "добродійність". І, не знаючи, скільки реально було поставлено через пункти пропуску, де навіть не ведеться вимір обсягів газу, він не має наміру платити тільки тому, що цього хоче російський "Газпром".

Що ж до транзиту російського газу в Європу, то жодних претензій до України немає навіть після припинення закупівель із 1 липня. Як заявили в "Укртрансгазі", транзит природного газу з РФ через територію України в Європу в січні-червні 2015 р. становив
28,7 млрд кубометрів. Торік за аналогічний період було транспортовано 36,5 млрд. Отже, обсяг транзиту російського газу через українську територію в першому півріччі 2015-го порівняно з аналогічним періодом минулого року скоротився на 21,4%. У 2014 р. обсяги транзиту російського газу через територію України зменшилися на 28%, до 62,2 млрд кубометрів. І це тривожний дзвінок для "Газпрому" у контексті можливих уже на початку осені тристоронніх переговорів про черговий "зимовий" пакет на 2015–2016 рр.

Однак і Україні є над чим замислитися: скорочення обсягів транзиту означає зменшення доходів від цього виду діяльності. Хоча газотранспортна система не стала менше потребувати коштів на своє обслуговування, утримання. Отже, українській стороні слід серйозно подумати, яка доля чекає в майбутньому вітчизняну ГТС. Але це вже інша історія.