З 2014 р. тема нелегальної торгівлі залишається однією з найактуальніших для ринку нафтопродуктів.
Нещодавно популяція "підпарканних" заправок знову почала зростати. Галузева асоціація б'є на сполох - продажі палива повз касу в масштабі країни рухаються до загрозливих рівнів, забираючи з бюджету кругленькі суми. Однак всюдисущі "бочки" - лише один бік проблеми, не менше цікавого відбувається в оптовому сегменті.
На невеликому п'ятачку в м. Вишневому, за 200 метрів від Києва, вирує торгівля. Тут розташувалися одразу п'ять заправних модулів: два з газом, два з бензином і одна мультипаливна станція. Навіть у такій тісноті на відсутність клієнтів представники такого малого бізнесу не скаржаться - по дизель і газ, які продаються із солідною знижкою від стели легальних заправок, стабільно стоїть черга. Чеки тут просять нечасто, і якщо щось пропонують, то рукописний чек або квитанцію, що не має фіскального навантаження.
Співрозмовники в різних регіонах України говорять, що вищеописана картина аналогічна і застосовувана до більшості населених пунктів країни. За різними оцінками, популяція "підпарканників" за останній рік збільшилася удвічі. У результаті невтішної динаміки, за оцінкою Нафтогазової асоціації України, частка тіньових продажів дизеля в Україні вже досягла 20%, а газу (як палива для авто) - і взагалі до 50%.
Євродизель для євробляхи"
Із чим же йдуть у народ представники нелегального цеху? Класика жанру - скраплений газ. Це дуже вигідний продукт, оскільки основний споживач у цьому сегменті ринку - власник особистого приватного транспорту. Так, частка готівкових продажів у великих мережах перевищує 85%.
При цьому споживання газу продовжує зростати. За даними "Консалтингової групи А-95", споживання автогазу в Україні в першому півріччі 2018-го збільшилося на 13%. Тому кількість газових заправок зберігає позитивну динаміку.
Однак дедалі частіше лави нелегалів поповнюються "дизельними бочками". Специфіка споживання тут зовсім інша - у структурі продажів середньої легальної мережі вже близько 70% припадає на корпоративний сектор (талони й смарт-карти). Інакше кажучи, більшість "дизельних" клієнтів прив'язані до конкретного бренда й більше нікуди не поїдуть. Звідки ж продажі на незаконних точках? Джерел трафіка на "дизельних бочках" три.
По-перше, дедалі частіше при виборі нового автомобіля українці віддають перевагу машинам із дизельним мотором. Це добре помітно на дорогах, де дедалі більше дизельних легковиків.
По-друге, впливовим фактором залишаються "євробляхи". Згідно з офіційними даними ДФС, тільки у 2017 р. у режимі транзиту й тимчасового ввезення в Україну заїхало близько мільйона транспортних засобів (ТЗ) з іноземною реєстрацією. Ще 612 тис. одиниць приїхало за першу половину 2018 р. Як відомо, більшість таких ТЗ споживають дизель.
"Людина, яка змогла дозволити собі тільки "бляху", уже точно не поїде на WOG і ОККО заправлятися по 29 грн/л. Зрозуміло, водій зупинить свій вибір на "підпарканнику", де ціна на 5 грн нижча", - пояснює очевидні речі представник однієї з великих мереж у київському регіоні.
І, по-третє, ще один кластер клієнтури нелегальних торговців дизелем - приватні перевізники. Для них платежі за паливо - основна видаткова стаття, тому дисконт у 5 грн/л практично не залишає їм варіантів.
Утім, дедалі частіше на "бочках" можна помітити й системних перевізників. Наприклад, заїжджають туди водії фур продуктових супермаркетів і будівельних магазинів, які вочевидь не самі вибирають місце заправки. Очевидно, що тривала безкарна діяльність нелегалів дозволила їм уже розвинути свій корпоративний сектор продажів.
ПДВ або життя
До 2017 р. основною здобиччю тіньового сектора був "роздрібний" акциз - близько 1,30 грн/л, яких можна було не платити, торгуючи без каси. Після ліквідації податку, який неможливо зібрати, основний інтерес тіньовиків перемістився в оптовий сегмент продажів, спрямований на "відмивання" ПДВ.
У найпоширенішій схемі беруть участь власник палива, нелегальна заправка і "споживач документів". Власник, найчастіше імпортер, продає реальне паливо за готівку "підпарканникам". Вони згодом також продадуть його за готівку і з нею повернуться по нову партію палива.
Паливо, що лишилося на балансі постачальника (документи), фіктивно продається якійсь компанії, що бажає "оптимізувати" податкове навантаження. Ця компанія оформляє фіктивне споживання придбаного палива (наприклад, агротехнікою або на будівництві), збільшуючи податковий кредит з ПДВ. У фіналі постачальник палива поверне "оптимізаторові" його фіктивний платіж готівкою, але віднявши комісію. Винагороду майданчика оцінюють у 6–8% від "оптимізованого" обсягу. Учасники ринку розповідають, що підприємства з явними ознаками фіктивності можуть запропонувати за документи й узагалі 10% "винагороди".
Популярність заробляння фіктивного ПДВ привабила на цей ринок посередників, оптимізаційні майданчики. Вони скуповують у легальних роздрібних операторів обсяг палива в талонах. Враховуючи великий розмір партії, покупець одержує знижку в розмірі, скажімо, 4 грн/л від стели. З таким дисконтом талони легко розходяться через різні автомобільні форуми кінцевим покупцям.
За бухгалтерією ж це паливо йде такому ж "споживачеві ПДВ". Далі те саме: фіктивний платіж, повернення кешем за вирахуванням комісії.
Великий споживач "фіктарів" - виробники фальсифікату. Так у палива, що взялося з нізвідки, з'являються документи про походження.
Показово, що діяльність нелегалів стихла в другій половині 2017 р. Ставки з обготівковування тоді скоротилися до 1–2%, і прибутки махінаторів стислися до нецікавого рівня. Як тільки ставки повернулися до колишніх рівнів, проблема постала з новим розмахом.
Нерідко мережі нелегальних заправок працюють у складі якого-небудь конкретного "промивного" майданчика. Причому посередників може бути кілька. "У нас у місті є офіс, де можна купити й продати талони майже всіх мереж. Ці посередники вже співпрацюють з більшими центрами", - говорить представник дніпровського куща однієї з великих роздрібних мереж, що побажав залишитися неназваним.
У результаті всі задоволені. Кінцевий споживач палива одержує оптову знижку, на яку не міг претендувати. Роздрібні нелегали, що мають у розпорядженні тільки кеш, одержують вигідний канал постачання за готівку. Покупці документів одержують оптимізацію ПДВ, а виробники фальсифікату - документи про походження продукту. Ну а майданчик або трейдер заробляє на всьому цьому близько 1,3–1,4 грн маржі з кожного "прокрученого" літра.
Повз бюджет
Погано від згаданих маніпуляцій лише скарбниці. "Державний і місцеві бюджети недоодержать істотні суми, які варіюються в діапазоні від 5 до 7 млрд грн щорічно. Цього року ми прогнозуємо, що втрати можуть досягнути позначки в 10 млрд грн", - підрахували обсяг "стиснутого" ПДВ у Нафтогазовій асоціації України.
Самі "бочки", генератор готівки для відмивання ПДВ, також приносять чимало проблем бюджету, особливо регіональному. Це і недоотриманий податок на прибуток, і повністю дірявий фонд оплати праці, не кажучи вже про платежі за оренду земельних ділянок, що пливуть повз скарбницю міста або будь-якого населеного пункту.
Є ще один важливий нюанс безкасової торгівлі, про який на тлі втрат ПДВ починають забувати. Справа в згаданому вище "роздрібному" акцизі, скасованому у 2017 р. Насправді податок було не ліквідовано, а трансформовано. Тепер він платиться не на місцях, а в складі основного акцизу при виробництві й імпорті нафтопродуктів і формує призначений для місцевих бюджетів спецфонд. А нарахування до місцевої скарбниці відбуваються на підставі виданих на заправках касових чеків.
Фактично це означає, що кожен літр, проданий через офіційну касу, принесе до бюджету міста, на території якого розташований касовий апарат АЗС, що видав його, 1,3 грн. Відповідно, немає чека - немає надходжень, а отже, немає дорожніх ремонтів та інших необхідних на місцях робіт.
Бити напевно
У боротьбі з тіньовим сектором першочерговим кроком бачиться ліквідація незаконних заправних станцій як однієї з основних ланок в описаному вище ланцюжку руху готівки й фіктивних поставок палива.
Легальні учасники ринку зазначають, що незаконні модулі стали проблемою практично в усіх регіонах. По суті, ефективно тримає оборону тільки Київ - з майже 40 зафіксованих модулів щодо 11 тривають суди, до демонтажу інших уже приступили комунальні служби. Ознаки боротьби присутні у Львові й Запоріжжі. Отут фіскали хоч іноді рапортують про нові викриття незаконних нафтотрейдерів.
Украй неприємна ситуація складається в Київській області, де нелегальних модулів уже налічується більш як 400. У 2017 р. влада Київщини, натхненна успіхом столиці, розповідала про численні напрацювання у боротьбі з незаконною торгівлею, але віз і нині там. Більш того, відкриваються нові пункти безкасового продажу недорогого палива, а існуючі приростають новими паливними колонками, шиномонтажами, магазинами й кафе.
За словами мережевих операторів, одним з осередків розквіту нелегального роздробу став Дніпро. Власні спостереження підтверджують тяжкий стан справ: модулі відкриваються повсюдно, причому як газові, так і дизельні. За різними оцінками, у місті функціонує до 100 нелегальних модулів, з яких одиниці мають хоч якісь документи. Про якусь касову дисципліну тут, звісно, не йдеться.
Рік тому Дніпро подавав надії другого міста-"мільйонника", що оголосило рішучу війну нелегалам. Тоді мер Борис Філатов під прицілом фото- і відеокамер особисто інспектував демонтажі нелегальних заправок. У результаті першої хвилі з міста вивезли 70 "підпарканників".
Утім, знесені заправки досить оперативно повернулися на місця, і в грудні 2017 р. влада публічно оголосила новий етап боротьби. Тоді КП "Благоустрій" з помпою викорчувало ще близько 30 модулів. На цьому успіхи закінчилися, і сьогодні ситуація в Дніпрі нагадує Київ у найгірші часи розгулу "дірочників".
Враховуючи досвід боротьби з нелегальною роздрібною торгівлею в різних областях, Нафтогазова асоціація України закликає задіяти найсерйозніші важелі на загальнодержавному рівні. Наприклад, пропонується створити в кожній області універсальну робочу групу. До органу мають входити представники всіх відповідальних відомств - від поліції й ДФС до служби праці й геологів. З такою пропозицією Асоціація вже надіслала листи в адміністрацію президента, Кабмін, МЕРТ і МВС. Кожен зі згаданих органів має інструментарій для ефективної протидії нелегальним заправкам, що вже й казати про спільний ефект…
Інша справа - бажання й зацікавленість, адже робота схем подібного масштабу просто неможлива без "кришування" з боку силових органів.
***
Питання нелегальної торгівлі паливом значно ширше, ніж горезвісні "підпарканники", і торкається багатьох сфер економіки. Причому незрозуміло, що первинне - "бочки" як джерело пропозиції готівки на нелегальному ринку чи великий попит на оформлення фіктивного ПДВ з боку бізнесу. Так чи інакше, але вирішувати проблему доведеться, атакуючи всі голови гідри одразу.