Напередодні нового, 2003 року, як уже знають постійні читачі «ДТ», у польській столиці Варшаві відкрилося перше закордонне представництво ВАТ «Укртранснафта». Главою представництва української компанії в Польщі став її давній партнер Цезарій Філіппович. І цей факт може означати, що переговорний процес про співробітництво України та Польщі у нафтотранспортній сфері виходить на новий етап і, образно кажучи, переноситься на територію Польщі, яка незабаром стане повноправним членом ЄС.
До речі, відкриття представництва в Польщі — не єдиний передноворічний, хоча, безумовно, знаковий результат роботи «Укртранснафти» минулого року. Саме 2002-го було апробовано нафтотермінал «Південний», а також розпочато закачування так званої технічної нафти в систему нафтопроводу Одеса—Броди. (Для технологічного заповнення системи необхідно 600 тис. тонн нафти, вартість якої становить близько 90 млн. дол. Нині в систему вже закачано близько 100 тис. тонн.) Таким чином, «Укртранснафта» продемонструвала реальність української ділянки Євро-Азійського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК), який планує продовжити по території Польщі спочатку до Гданська, щоб прискорити доставку нафти й до інших європейських нафтоспоживачів.
А далі ВАТ «Укртранснафта» передало свої пропозиції щодо спільної участі в реалізації українського маршруту ЄАНТК нафтовидобувним і нафтотранспортним компаніям, які працюють у Каспійському регіоні, а також європейським нафтотранспортним компаніям та нафтопереробним заводам. Для більш ефективного використання інфраструктури нафтотранспортної системи Одеса—Броди, зокрема морського нафтового термінала «Південний», розробляється проект будівництва залізничної естакади для перевалки нафти й нафтопродуктів на танкери. На думку глави «Укртранснафти» пана Тодійчука, реверсивна робота 52-кілометрової ділянки нафтопроводу Одеса—Броди й термінала, розпочата 2002 року, дозволяє також, додатково до одеського напрямку, відвантажувати від 2 до 4 млн. тонн нафти на рік із трубопроводу на танкери через нафтотермінал.
Торік у вересні розпочався конкурсний добір компаній, що мають досвід реалізації міжнародних проектів у нафтотранспортній сфері, за право виступати організатором розвитку проекту ЄАНТК. Передбачалося, що переможець конкурсу розроблятиме комплексний поетапний план розвитку проекту, бізнес- і фінансовий пакети, залучатиме постачальників, споживачів нафти, інвесторів, кредиторів. У грудні 2002-го цей міжнародний конкурс завершився й за його результатами «ПрайсвотерхаусКуперс» визначено компанією, яка розроблятиме бізнес-план комерціалізації нафтосистеми Одеса—Броди. Фахівці визначають роль такої компанії назвою Project Developer. На першому етапі реалізації проекту «Укртранснафта» і «ПрайсвотерхаусКуперс» розроблять стратегію комерціалізації для нафтосистеми Одеса—Броди. У цьому обидві компанії розраховують на допомогу консалтингової компанії «Чаннойл Консалтинг», що спеціалізується на наданні таких послуг.
Довідка: практика «ПрайсвотерхаусКуперс» з оцінки бізнесу й розробки стратегій грунтується на порадах фахівців щодо прийняття операційних та інвестиційних рішень, оцінці поглядів, стратегічному аналізі ринку, огляді інвестиційних портфелів і питань конкуренції та регулювання. Фахівці також консультують компанії щодо того, як оцінити бізнес, збільшити вартість й ефективно розмістити ресурси. «ПрайсвотерхаусКуперс» працює з клієнтами з оцінки бізнесу й розробки стратегій для проведення всеосяжного аналізу їхнього бізнесу, товарів, послуг, ринків та споживачів. Маючи такий аналіз, компанії можуть точніше планувати свою стратегію.
Партнерство «ПрайсвотерхаусКуперс» є однією з найбільших у світі організацій, що надають фахові консультаційні послуги. У компанії зайнято 125 тисяч різнопрофільних фахівців, котрі працюють у 142 країнах. «ПрайсвотерхаусКуперс» належить до мережі компаній — членів групи «ПрайсвотерхаусКуперс Інтернешнл Лімітед», кожна з яких є самостійною юридичною особою.
З нагоди підписання відповідної угоди з вищезгаданими компаніями голова правління ВАТ «Укртранснафта» Олександр Тодійчук відзначив: «Нафтопровід Одеса—Броди потенційно може стати стратегічно важливим для низки країн-споживачів і виробників нафти та їхніх нафтопереробних і нафтовидобувних секторів. Співробітництво з усесвітньо відомими компаніями «ПрайсвотерхаусКуперс», «Чаннойл» та іншими відомими консультантами допоможе «Укртранснафті» визначити оптимальні шляхи розвитку нового нафтотранспортного коридору й підвищить довіру до проекту з боку потенційних партнерів. Ми ще більше наближаємося до початку успішної експлуатації нафтопроводу».
Очевидно, ні главу «Укртранснафти», ні нових консультантів компанії не бентежать скептичні прогнози щодо цього. Уже тому, що проект ЄАНТК та його українська ділянка самі по собі настільки масштабні й торкаються інтересів дуже багатьох компаній, держав та особистостей, наївно було б сподіватися, нібито нафта в трубі з’явиться відразу, щойно трубопровід і супутню нафтоінфраструктуру буде побудовано. Аби власники нафти і її покупці зацікавилися проектом, доведеться провести цілу серію складних переговорів і ще не раз презентувати вже готову українську ділянку Одеса—Броди. А найголовніше, що доведеться робити не раз, — переконувати потенційних клієнтів у найбільшій економічній ефективності цього нафтомаршруту, порівняно з іншими. У цьому сенсі неабиякою підмогою є вже наявна в Україні розгалужена мережа нафтопроводів ВАТ «Укртранснафта».
Нині нафтотранспортна система України — це мережа магістральних нафтопроводів завдовжки 4500 км. Потужність системи на вході становить 114 млн. тонн вуглеводневої сировини за рік, на виході — 70 млн. тонн. Роботу системи забезпечують 38 нафтоперегінних станцій і резервуарний парк загальною ємністю понад мільйон кубометрів. Останніми роками обсяг транспортування нафти українськими нафтопроводами становив у середньому 64—66 млн. тонн за рік, із них транзит — 53—55 млн. тонн за рік.
А стосовно пропускної здатності першої черги нафтотранспортної системи Одеса—Броди, то вона становить 14,3 млн. тонн нафти на рік. Передбачено подальший розвиток потужності цієї системи до 45 млн. тонн на рік.
Євро-Азійський нафтотранспортний коридор використовуватиметься для задоволення як внутрішніх потреб України у вуглеводнях, так і попиту на нафту й транспортні послуги сусідніх країн Центральної та Східної Європи.
Сьогодні потужності нафтотранспортної системи України використовуються менш як на 40%. Резерви не задіяно через неповне завантаження переробних потужностей українських НПЗ, а також через введення в Росїї в експлуатацію обхідної нитки Суходільна—Родіоновська, що призвело до зниження обсягів транзиту нафти майже вдвічі.
Тож одним з основних завдань «Укртранснафти» є збереження потенціалу нафтотранспортної системи України і забезпечення її подальшого розвитку. На думку голови правління ВАТ «Укртранснафта» і спеціального уповноваженого з питань ЄАНТК Олександра Тодійчука, об’єднання нафтотранспортних систем України дозволило компанії проводити єдину технічну й тарифну політику, активізувати процес реалізації проекту ЄАНТК, покликаного забезпечити транспортування каспійської нафти в Україну та країни Європи, сприяти створенню умов залучення інвестицій для подальшого розвитку всієї системи.
Торік Україна в особі «Укртранснафти» приєдналася до міжнародного нафтотранспортного проекту, що об’єднав дві вже існуючі системи — «Дружба» й «Адрія». Як відзначив глава НАК «Нафтогаз України» Юрій Бойко, підписання нафтотранспортними компаніями шести країн угоди про інтеграцію нафтопроводів «Дружба» й «Адрія» на першому етапі має забезпечити додатковий транзит вуглеводнів через територію України обсягом 5 млн. тонн нафти в рік. Надалі передбачається поетапне збільшення транзиту через Україну в напрямку глибоководного хорватського порту Омішаль до 10—15 млн. тонн нафти на рік.
Для подальшого розвитку ЄАНТК ВАТ «Укртранснафта» налагоджує співробітництво з урядовими, діловими та фінансовими колами Польщі, оскільки в перспективі — продовження нафтопроводу Одеса—Броди до Плоцька та Гданська. Прискорення реалізації проекту ЄАНТК сприятиме підвищенню енергетичної безпеки України та країн Центральної і Східної Європи, а також інтеграції нафтотранспортної системи України в загальноєвропейську нафтопровідну мережу.
З цим у принципі погодився й віце-міністр Міністерства закордонних справ Польщі Анжій Залусський, з яким наприкінці грудня вела переговори делегація «Укртранснафти» з участю посла України в Польщі Олександра Ніконенка. Хоча говорити про конкретне співробітництво у проекті створення українсько-польського маршруту на урядовому рівні, мабуть, поки що передчасно. Про це можна буде говорити після запланованої зустрічі у Брюсселі глав урядів України та Польщі з віце-президентом Єврокомісії. Проте безпосереднє знайомство прем’єр-міністрів Януковича й Міллера вже відбулося 8 січня 2003 року у Варшаві.
Певна річ, Україна покладає великі надії на те, що і Польща, і Євросоюз підтримають проект створення ЄАНТК і в політичному, і у фінансовому сенсі. Зі свого боку, вона та безпосередньо компанія «Укртранснафта» вже чимало зробили, аби привернути увагу ймовірних партнерів до цього міжнародного проекту.