Для компанії "Укрнафта" настає час "Ч". З моменту призначення нового голови правління Марка Роллінса минуло більш як чотири місяці, і наближається час прийняття перших рішень. Навіть мізерна інформація від нового менеджменту підтвердила найгірші очікування: є 9,5 млрд грн боргів за податками, 3,6 млрд - за дивідендами і… нуль гривень на рахунках.
Марк Роллінс каже, що він не суддя й не бажає шукати винних у такому становищі компанії. Тим часом абсолютно очевидно, що гроші в 2015 р. було виведено менеджментом групи "Приват", який, як з'ясувалося, неформально одержував мільйонні надбавки "до пенсії" від дніпропетровської групи.
Водночас вихід із кризи пан Роллінс цілком пов'язує не з міноритарними акціонерами, які відкрито грабували "Укрнафту" протягом 12 років, а з мажоритарним - із державою. У неї британський фахівець вимагає повернення боргів і надання пільг і преференцій.
Британцеві не позаздриш, це факт. Від нього вимагають розібратися в тому, у чому сама держава не змогла розібратися за 12 років - відтоді, як втратила оперативний контроль над компанією. А закінчилося все просто феєрично: "Укрнафта" з серпня 2014 г не платить податків на видобуток нафти (ренту), накопичивши фантастичний борг у 9,3 млрд грн (у тому числі борги з ПДВ і прибутку).
Справедливості заради зазначимо, що призначення Роллінса дозволило переломити цю ситуацію, і компанія хоча б почала платити поточні податки й навіть погасила 1,2 млрд грн дивідендів за 2014 р. (з них 50% припадає на державу в особі НАК "Нафтогаз України").
Надія тільки на державу?
Однак далі починаються складні рішення. Чим закривати борги, якщо грошей немає? Позиція лідера компанії трохи дивна: у своїх пропозиціях з виведення компанії з кризи, які були подані в уряд минулого тижня (див. документ на сайті DT.UA) і поки що мають грифа "Конфіденційно", пан Роллінс пропонує, щоб держава повернула "Укрнафті" борг за експропрійований у 2006–2013 рр. природний газ в обсязі 11 млрд кубометрів. Його вартість британець оцінює в 51 (!) млрд грн (виходячи з ціни 4518 грн/тис. кубометрів).
Голова "Укрнафти" у своєму листі великодушно обіцяє прем'єру Яценюку, очільниці Мінфіну Яресько і топ-менеджерові "Нафтогазу" Коболєву "закрити" усі питання з боргів, якщо ті дадуть йому 12,7 млрд грн до кінця року. Решту держборгу в розмірі 38 млрд грн топ-менеджер наполовину державної компанії згодний реструктуризувати на сім років.
Пардон, але так борги може закрити будь-хто. Тож найцікавіше в тому, що Роллінс не надто переймається питанням, куди поділися гроші з рахунків "Укрнафти" до його приходу. Більш того, "Нафтогаз" уже місяць вимагає у голови правління "Укрнафти" деталізовану фінансову звітність за дев'ять місяців 2015 р.
"Ця звітність готується десять хвилин з допомогою елементарної бухгалтерської програми, але її нам не дають", - говорить джерело в "Нафтогазі". Сам Роллінс 25 листопада пояснив це "неподобство" відсутністю в штаті фінансового директора, який має готувати таку інформацію.
Цю посаду раніше обіймав Артем Щербань, якого за дивних обставин звільнили з компанії заднім числом ще у 2014 р. Але як у такому разі компанія готує фінансові звіти для держорганів, звітує в єдиному реєстрі підприємств? Наприклад,хто готував той же звіт за дев'ять місяців 2015 р., з якого випливає, що на передоплати з "Укрнафти" було виведено близько 11 млрд грн? Так, згідно з офіційною звітністю "Укрнафти", за цей період дебіторська заборгованість компанії становила 7,3 млрд грн, дебіторська заборгованість за виданими авансами - 3,6 млрд.
"Це передоплати, вони просто виводять гроші", - коментує цю звітність аналітик фондового ринку, що побажав залишитися неназваним.
Як показує вивчення початкових даних, такі суми могли бути виведені тільки на "приватівські" структури - НПЗ "Укртатнафта" (йому перераховано за дев'ять місяців 2015 р. близько 8 млрд грн), Нікопольський завод феросплавів (2,5 млрд), Запорізький феросплавний (400 млн), Марганецький феросплавний (450 млн), "Дніпроазот" (2 млрд грн). Таким чином, усього на "Приват" перераховано 13,5 млрд грн, при тому, що вся виручка компанії становила за цей період 21 млрд грн.
На конференції Petroleum Ukraine 2015 у пана Роллінса поцікавилися, чи запитує він Ігоря Коломойського з приводу повернення виведених коштів? Топ-менеджер запевнив, що така розмова ведеться. Однак у поданих уряду пропозиціях таке джерело коштів компанії, як повернення виведених активів, зустріти не вдалося. Чи хоче британець розібратися по-тихому, без скандалу, або ж фактично покриває міноритарного акціонера, стане зрозуміло найближчим часом.
Хто давнє пом'яне?
Ще цікавіше запитання: хто відповість за украдені з "Укрнафти" до 2015 р. гроші? Дотримуючись принципу самого Роллінса - рівновіддаленості від усіх акціонерів, питання про повернення боргів треба ставити не тільки перед державним, а й перед приватним акціонером. Відмінність лише в тому, що борг держави за газ задокументований, а от виведення багатомільярдних сум з "Укрнафти" є, швидше, "понятійним".
Так, усі розуміють, що в 2012–2014 рр. кілька мільярдів гривень було виведено під виглядом фіктивних договорів на надання консалтингових послуг. Це доведено і податківцями в тому числі. Або як у 2009–2010 рр. "Укрнафта" недорахувалася не менш як 1,2 млрд дол. на занижених цінах на нафту, яку скупили "приватівські" структури, попередньо корумпувавши кого треба в уряді та змінивши порядок проведення торгів. А скільки витекло грошей через завищені ціни на нафтопродукти, експорт феросплавів, карбамідів, мазуту, сечовини та на інший "непрофільний" товар, який "Укрнафта" незрозуміло за якими цінами скуповувала у "приватівських" підприємств усередині країни й незрозуміло за якими цінами відправила їм же на експорт? Скільки податків було оптимізовано в такий спосіб?
До речі, такий самий конфуз мало не трапився і з самим Роллінсом: у початковому проекті порядку денного засідання наглядової ради "Укрнафти" 26 листопада значився пункт про укладання контракту на закупівлю сигарет на суму 250 млн грн (відповідний документ є в розпорядженні DT.UA). Однак пізніше це питання з порядку денного засідання зникло.
Залишається лише сказати, що, крім сигарет, "Укрнафта" "пропускає" через себе величезні обсяги шоколаду, газованих напоїв, моторних мастил та іншої дуже потрібної нафтовій компанії продукції. І при цьому має такий самий значний податковий борг перед державою. Пан Роллінс також уникає прямих відповідей на запитання, чи буде він пролонгувати ці договори, вочевидь призначені для виведення коштів з компанії та податкової оптимізації.
Очевидно, що питання "Привату" щодо більш віддаленої ретроспективи має ставити не Роллінс, а ті ж функціонери з "Нафтогазу", уряду або президентської адміністрації. Але їх чомусь ніхто не ставить. Попередні розрахунки свідчать про те, що тільки на занижених цінах на нафту "Приват" заробив суму, порівнянну з боргом держави за газ.
Взяти і скасувати
Що ж стосується інших антикризових ініціатив, то всі вони також адресовані державі й по суті є програмою реформування системи оподаткування в нафтогазовій галузі. Роллінс пропонує, зокрема, відмовитися від авансового методу сплати податку на прибуток і ренти, повністю звільнити від ренти промисли з важковидобувним і вичерпаним ресурсом. Крім того, "Укрнафта" розраховує на пільги для законсервованих родовищ і ділянок, які потребують нових інвестицій.
Роллінс звертається до держави з проханням сприяти одержанню нових ліцензій і подовженню діючих і додає список із 96 дозволів до подовження й п'яти нових родовищ.
Керівник також упевнений у доцільності протягом двох років виплачувати лише 30% дивідендів, а ще краще 10%, спрямовуючи решту коштів на розвиток.
Усі ці вимоги виглядають логічними як для найбільшої нафтової компанії, що опинилася у складній ситуації. І податкові пільги, і підтримка розвитку нових проектів - це те, про що вже багато років кричать і "Укргазвидобування", і приватні видобувні компанії.
Усе б гаразд, але в пропозиції Роллінса є пункти, які прямо вказують на сильний вплив на нього міноритарних акціонерів.
Найдивнішою пропозицією Роллінса є відмова від аукціонів з продажу нафти, газового конденсату та скрапленого газу з переходом на двосторонні договори. Він говорить, що аукціони - досить складний процес, зрив аукціону загрожує зривом податкових виплат. На його думку, ніхто, крім "Привату", все одно не купуватиме цієї нафти. У НАКу це вважають оманою.
"На аукціони "Укрнафти" не потрапляють інші учасники, окрім компаній "Привату", тому що за роки роботи "приватівського" менеджменту всі на ринку одержали чітке посилання - "Укрнафта" відвантажуватиме нафту лише своїм. "Українська міжбанківська валютна біржа", де проходять торги, створить усі необхідні перешкоди для того, щоб хтось потрапив зі сторони.Так, аукціони стали формальністю, але вони формують об'єктивну ринкову ціну", - пояснило ситуацію джерело в Аукціонному комітеті.
Характерно, що відмова від аукціонів, запроваджених ще Юлією Тимошенко в 2000 р., є заповітною мрією групи "Приват". Починаючи з 2007 р. "приватівці" використовували кілька схем з метою одержання заниженої ціни. Це й внесення змін до регламенту торгів, і махінації з біржовими вимогами, і змінювані умови поставок - усе це було спрямоване на умертвіння будь-чийого бажання купувати цю нафту. Для цього, зокрема, на родовищах "Укрнафти" було демонтовано наливні залізничні естакади, а відвантаження трубопроводом велося виключно на заводи "Привату", куди чужинцям вхід заборонено. Виправити ситуацію вдалося лише цього року, ліквідувавши 15-відсоткову знижку й викинувши з Аукціонного комітету представників "Укрнафти", які часто зривали або дестабілізували роботу цього органу.
До речі, Коломойський уже розігрує цю карту. Перед поданням Роллінсом пропозицій в уряд два аукціони було зірвано. Крім того, за даними джерел в "Нафтогазі", олігарх перейшов до відкритих погроз відмовитися від купівлі сировини "Укрнафти" у разі звільнення з компанії Володимира Пустоварова - виконавчого директора, який особисто відповідальний за виведення коштів на "приватівські" структури та виникнення боргів перед бюджетом.
Однак ці погрози відмовитися від української нафти й перейти на постачання Кременчуцького НПЗ морем - не більше ніж блеф. Поява хоча б одного реального покупця в особі того ж "Нафтогазу" або "Укртранснафти" одразу зруйнує цей міф. Не кажучи вже про те, що держава може забезпечити переробку цієї нафти на одному з європейських НПЗ за схемою толінгу.
Найцікавіше, що сценарій подій у разі відмови від нафтових аукціонів уже можна спостерігати на прикладі аукціонного продажу скрапленого газу компанії. Складається стійке враження, що СЕО "Укрнафти" банально не розібрався в цьому питанні. На торгах "Укрнафти" існує схема, за якої 70–80% скрапленого вуглеводневого газу купує компанія з групи "Приват" за ціною, нижчою від ринкової. Ніхто з учасників ринку не зважується заважати цьому, тому що покарання у вигляді відмови у відвантаженні під різними приводами - уже давно відпрацьована процедура. За хорошу поведінку "приватівці" дають трейдерам можливість розкупити за ринковою ціною крихти, що залишилися після бенкету.Щомісяця на таких "домовняках" "Укрнафта" втрачає близько 1 млн дол. Це також стосується і місяців, коли Роллінс уже очолював компанію.
***
На нового очільника "Укрнафти" обвалилося все: і критика з НАКу, Кабміну та Верховної Ради, і тиск ДФС, і "підказки" "приватівського" менеджменту, і "погана" преса. У результаті він виступив з фундаментальними пропозиціями до уряду, які вочевидь писав не він. Як точно зазначив один з учасників ринку, пропозиції Роллінса - це список "мрій" "Привату".
Дивуватися не варто, оскільки зі старої команди нікого не звільнено, перші призначення ще тільки можуть відбутися після засідання наглядової ради "Укрнафти". Британець подав чотири кандидатури нових членів правління компанії, з яких двоє - зарубіжні фахівці. До кінця року топ-менеджер обіцяє змінити все правління. Але чи зміниться його підхід до розвитку компанії, що ґрунтується виключно на держпідтримці?