Наступного тижня у парламенті плануються комітетські слухання щодо стану виконання Україною її зобов'язань перед Європейським Енергетичним співтовариством. Ключовим спікером слухань стане голова секретаріату співтовариства Янез Копач (Janez Kopac). Він також має представити висновки щорічного звіту про виконання країнами-членами, у тому числі Україною, своїх зобов'язань. Наскільки ефективно уряд співпрацює з Енергоспівтовариством, що саме Україна повинна виконати в рамках європейських зобов'язань і коли саме вона головуватиме у співтоваристві - в інтерв'ю пана Копача DТ.UA.
- Пане Копач, проти України було ініційовано дві справи про невиконання зобов'язань - щодо доступу до мереж для експорту електроенергії та щодо зниження вмісту сірки в рідкому паливі. Який нинішній статус вирішення цих справ?
-У справі, що стосується вмісту сірки в рідкому паливі, Україна досі не виконує відповідних директив ЄС. Найбільшою перешкодою на шляху їх виконання є впровадження загороджувальних законів, зокрема про відбір і перевірку палива у лабораторіях, що затримує рух нафтопродуктів через український кордон.
У справі, що стосується правил проведення аукціонів з розподілу пропускної здатності мереж для експорту або імпорту електроенергії, секретаріат Енергетичного співтовариства успішно співпрацює з українською владою. Нещодавні пропозиції про внесення змін до чинного законодавства - після їх прийняття - забезпечать хорошу основу для належних правил проведення аукціонів. Секретаріат надасть НКРЕ свої зауваження щодо останнього проекту цих правил.
- Енергетичне співтовариство надіслало листа у Верховну Раду на підтримку проекту закону "Про засади функціонування ринку електроенергії". Ви не можете не знати про існування в проекті цього закону Фонду вирівнювання дисбалансу, який передбачає перехресне субсидування. Енергоспівтовариство справді вважає це прийнятним?
- Секретаріат Енергетичного співтовариства не підтримує, але й не виступає проти Фонду вирівнювання дисбалансу, оскільки ми розглядаємо його як проміжний крок до повністю лібералізованого енергоринку. Як саме фінансувати розвиток відновлюваних джерел енергії, є винятково внутрішнім питанням України. Окрім підтримки "зеленої" енергетики, цей фонд також запроваджує непрозору схему перехресного субсидування, яка, відповідно до наших коментарів, у відносно короткий термін має бути замінена на механізм, що краще відображає витрати. Новий закон про ринок електроенергії є гарним і необхідним, бо запроваджує чіткі правила функціонування ринку. Він допоможе Україні розвивати галузь електроенергетики і залучати достатньо інвестицій. Зрештою, він дасть змогу Україні відповідати вимогам Договору про заснування Енергетичного співтовариства.
- Третій енергетичний пакет обов'язковий для країн-членів, в тому числі для України, чи не так?
- Він є обов'язковим і для України, і загалом повинен діяти з 1 січня 2015 р. Мабуть, знак питання наприкінці вашого твердження з'явився тоді, як два роки тому Рада міністрів ЄС схвалила Третій енергетичний пакет. Україна також прийняла таке рішення, але із застереженням, що ця частина законодавства має бути ратифікована, перш ніж набуде чинності для України. Незважаючи на те, що кожна Рада міністрів приймала низку директив і регламентів ЄС, які ставали частиною української нормативно-правової бази без ратифікації, хтось в Україні відчув необхідність "заплутати" правовий статус Третього енергетичного пакета. Але я розумію, що це питання внутрішньої політики. Для міжнародного співтовариства Третій енергетичний пакет є частиною міжнародних зобов'язань України.
- У рамках Енергетичного співтовариства є оцінка так званих проектів спільного інтересу (такі проекти будуть фінансуватися з фондів ЄС). Від України подано сім проектів. Як ви оцінюєте їхні шанси?
- Проекти спільного інтересу Енергетичного співтовариства (PECIs) повинні мати вплив і важливість для всього регіону. Щоб проілюструвати, що це означає, скажу, що таким проектом є, безумовно, реконструкція існуючих газопроводів України. У випадку з PECIs Україна досить обмежена через свої розміри. Лише окремі з українських проектів можуть становити регіональний інтерес. Оскільки проекти PECIs ще не затверджено, я не можу публічно оголосити їх перелік.
- У команді колишнього міністра енергетики Юрія Бойка вашою контактною особою був заступник міністра Володимир Макуха. Як складаються відносини секретаріату із командою нового міністра енергетики Едуарда Ставицького?
- Команда міністерства по взаємодії з Енергетичним співтовариством ще формується, і ми її не дуже добре знаємо. Я переконаний, що найближче засідання міністрів енергетики країн - членів ЄС стане гарною можливістю, щоб зустрітися та встановити відносини з новою командою. Адже наступного року Україна головуватиме в Енергетичному співтоваристві, і нам потрібно буде інтенсивно співпрацювати.
- Енергетичне співтовариство підготувало черговий звіт про виконання країнами їх зобов'язань. Як Україна виглядає поміж усіх членів? В яких сферах в Україні імплементація відбувається найкраще, в яких - найгірше?
- Найближчий звіт про виконання зобов'язань охоплює всі сегменти української енергетики. Для країни, що приєдналася до Енергетичного співтовариства два роки тому, Україна досягла помітного поступу в деяких сферах. Наприклад, у секторі відновлюваної енергетики вона є однією з перших з країн-членів, що надіслали відповідний план дій, як цього вимагає законодавство ЄС. Однак термінові дії необхідні у реформуванні законодавства в електроенергетиці, оскільки чинна модель ринку не відповідає Договору про заснування Енергетичного співтовариства. Саме в цій сфері Україна має найбільший потенціал до швидкого поліпшення ситуації з виконанням вимог. Темп реформ на газовому ринку також має бути пришвидшений. У питанні енергоефективності для цього треба найближчим часом ухвалити три закони. Все ще бракує закону про державну допомогу.
- 24 жовтня відбудеться чергове засідання Ради міністрів у рамках Енергетичного співтовариства. Чи планується прийняти на ній нові директиви й зобов'язання?
- Так. Міністри обговорять дві пропозиції, пов'язані із впровадженням Директиви про енергетичну ефективність і Директиви про викиди великих установок спалювання. Найбільш важливою і далекосяжною буде дискусія про майбутнє Договору про заснування Енергетичного співтовариства. Минулий досвід привів нас до моменту, коли потрібно обговорити і прийняти рішення не лише щодо пролонгації договору, дія якого закінчується у 2016 р., а й щодо посилення його інституцій та інструментів. Цього року дискусія лише розпочинається і, можливо, завершиться наступного року у вигляді пакета поправок до договору.
- Вважається, що якщо Україна є членом Енергетичного співтовариства, вона фактично є асоційованим членом ЄС в енергетиці. Чи означає це захист і підтримку Єврокомісії у випадку можливих конфліктів України і Росії в газовій сфері? І якою буде роль самого Енергоспівтовариства у розв'язанні такого конфлікту?
- Я не уповноважений говорити від імені Єврокомісії, однак можу припустити, що відповідь - "так". Роль секретаріату Енергетичного співтовариства є менш важливою. У таких випадках він відіграє лише дорадчу роль.