Вмирати в цім житті не вперше,
Але і жити спробуй припини.
С.Єсенін, 1925 р.
Покритий піщаними й кам'янистими пустелями, прожарений спекою - улітку до 55ЉС, Аравійський півострів за невеликий проміжок часу став осередком мегаполісів і шикарних рекреаційних зон. Справжнім притулком для любителів jetset-життя - заможних людей, які наздоганяють на реактивних лайнерах літо, що залишило їхні краї. Рекламні плакати туристичних агенцій, які зазивають сюди мандрівників з усіх сторін світу, різними мовами повторюють "Бахрейн", "Ємен", "Катар", "Кувейт", "ОАЕ", "Оман", "Саудівська Аравія".
Однак ця стаття не про це, а про надзвичайно високу тривалість життя в цих острівних економіках, що налічують 75 млн чоловік, серед яких Саудівська Аравія з населенням 33 млн і Ємен - 25 млн чоловік.
Що примітно, Катар із населенням чисельністю майже 2,8 млн чоловік, уже кілька років є чемпіоном світу з DALY (скор. від Disability-adjusted life year) - тривалості життя, скоригованої за непрацездатністю.
Показник DALY, що оцінює сумарний "тягар хвороби", в 1990-х роках було розроблено Гарвардським університетом для Світового банку. Тепер він широко використовується ВООЗ у суспільній охороні здоров'я. Індекс є лінійною сумою потенційних років життя, втрачених через передчасну смерть і непрацездатність. Приміром, очікувана тривалість життя становить 80 років. Але якщо в людини віком 70 років виявили хворобу Альцгеймера, то, навіть якщо вона проживе до 80 років, її життя на цьому відрізку не буде повноцінним. Тому за методикою DALY із зазначених десяти років відповідно до ваги наявної патології слід умовно відняти певну кількість років втраченого життя. При хворобі Альцгеймера - майже сім років (DALY = 10х0,66= 6,6 року).
Такий підхід, що враховує втрачені роки працездатного життя, більш справедливий, ніж система обліку на основі лише очікуваної середньої кількості втрачених років життя, які розраховуються за очікуваною тривалістю життя на момент смерті.
Визначення DALY - копітка праця, яку взяла на себе ВООЗ: підрахунок ведеться по кожній країні загалом, а також окремо по гендерних і вікових групах з урахуванням ваги широкого спектра взятих до уваги захворювань.
У 2016 р. показник DALY по Катару становив 15 тис. втрачених років на 100 тис. жителів країни, для України значення цього індексу - майже 46 тис., для Росії - 45 тис., для Польщі - трохи менше 34 тис. років. Полярною до Катару є Центральноафриканська республіка - 91 тис. років на 100 тис. жителів.
Та, мабуть, важливіше те, що всі країни регіону, а також Ізраїль і Мальдіви, розташовані в безпосередній близькості до Аравійського півострова, мають досить сприятливі характеристики тривалості життя, скоригованої за непрацездатністю: Мальдіви - 15,8 тис. років на 100 тис. населення, Бахрейн - 16,9 тис., ОАЕ - 17,0 тис., Кувейт - 19,0 тис., Ізраїль - 19,6 тис., Оман - 19,9 тис., Бруней - 20,7 тис., Саудівська Аравія - 21,5 тис. років.
Однак немає, як водиться, правил без винятку, яким у цьому разі став Ємен зі значенням DALY 2016-го, що дорівнює в перерахунку на 100 тис. населення 44,9 тис. років. І це зрозуміло: одна з найбідніших країн світу з нескінченним ланцюгом голодуючих гірських селищ. Що, втім, не відштовхує від поїздки в Ємен освічених європейців, які взяли за моду відвідувати з екскурсіями храми, фортеці та руїни, повз які в часи цариці Савської ішли каравани з золотом, прянощами й алмазами... Та й два моря - Червоне і Аравійське - також досить привабливі для туристів.
На відміну від Ємену з його 2,4 тис. дол. валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення, розрахованого за паритетом купівельної спроможності (ПКС), інші країни Аравійського півострова досить багаті: від Оману, на середньостатистичного жителя якого у 2018 р. припало 46,6 тис. дол., до Брунею, що має 79,5 тис. дол. на людину.
Такі економічні показники не притаманні навіть для Франції, питомий ВВП якої не перевищує 46 тис. дол., не кажучи вже про Росію - 29 тис., а тим більше про Україну з її трохи більше 9 тис. дол. на душу населення.
Водночас незвичайно здорове довголіття, як виявилося, не прерогатива жовіальних жителів півдня, воно притаманне й неспішним жителям півночі. Достатньо перевести фокус із спекотного Аравійського на морозний Скандинавський півострів: у 2016 р. індекс DALY для Ісландії, що умовно зараховується до Скандинавських країн, становив 22,1 тис. років на 100 тис. населення; для Норвегії - 23,8 тис.
І це не той випадок, про який лікарі жартома кажуть: "Немає здорових людей, є недостатньо обстежені…". Норвегія не Ємен, рівень тамтешньої медицини вселяє довіру, зокрема й до показників DALY.
Усі Скандинавські країни мають сприятливі індекси DALY, але показники Швеції й Данії все-таки гірші, ніж Норвегії та Ісландії, - 26,6 тис. і 27,5 тис. років на 100 тис. населення, відповідно, і це поширюється на сусідню Фінляндію, що має 29,0 тис. втрачених років на 100 тис. чоловік.
Висока якість життя, схоже, - продукт не так економічного, як енергетичного достатку. Є поняття первинних енергетичних ресурсів (ПЕР), номенклатура яких охоплює всі види енергоносіїв, чи то копалини (вугілля, нафта, газ тощо), ядерне паливо або відновлювані джерела. Поширеною одиницею виміру споживання ПЕР є масові показники, обчислені за нафтовим еквівалентом (н.е.).
Якщо середньостатистичний українець на рік споживає 2 т н.е. енергоресурсів, а росіянин - 5 т, то на одного жителя Катару припадає майже 19 т, на одного ісландця - 16 т, на жителя ОАЕ - 12 т, норвежця - 9 т, саудита - 8 т н.е. енергоресурсів. Значущість впливу енергоспоживання на якість життя підтверджує і досвід Канади: індекс DALY дорівнює 24,5 тис. років на 100 тис. чоловік на тлі 9 т н.е. на людину. Але ще більш показовий досвід Сінгапуру: DALY - 17,4 тис. років на 100 тис. населення, споживання ПЕР - близько 15 т н.е. на людину на рік.
Розташована на острові держава-місто Сінгапур з населенням близько 5 млн чоловік є однією з найбільш високорозвинених економік світу. Це й фінансовий, і торговельний, і транспортний центр із найпотужнішим морським портом. У світовому табелі про ранги Сінгапур посідає третє місце за переробкою нафти, четверте - за виробництвом напівпровідників, його ВВП, розрахований за ПКС, у 2018 р. становив 100,3 тис. дол. на душу населення.
Англійська приказка He lives long that lives well ("кому добре живеться, той довго живе") цілком підходить як формула якості життя, але з підтекстом: хороше життя потребує багато палива. Символічно, що в Шотландії Різдво заведено святкувати не тільки зі срібною монеткою, а й зі шматочком вугілля в кишені.
Погано те, що країни з найвищою якістю життя залишають за собою й найглибший екологічний слід (ecological footprint). За підрахунками організації Global Footprint Network, перше місце у світі за шкідливістю впливу на навколишнє середовище посідає саме Катар, на другому місці - ОАЕ, на четвертому - Бахрейн, на п'ятому - Кувейт, на 13-му - Оман, на 20-му - Саудівська Аравія, на 23-му - Сінгапур. При цьому Російська Федерація перебуває на 32-й позиції, Україна - на 87-й: саме час нужду видавати за чесноту. У Ємені в розрахунку на одного жителя споживають 329 кг н.е., зате країна майже не залишає екологічного сліду - 183-тє місце з 187 країн. Екологічний чинник при розрахунках Міжнародного індексу щастя (Happy Planet Index) є ключовим. Значущість показника HPI, запропонованого у 2006 р. Фондом нової економіки (New Economics Foundation), щороку посилюється. До цього ще не дійшло, але логіка прокрустового ложа сталого розвитку цілком може викликати до життя тактику, поетично позначену В.Висоцьким: "А третьи и средь битвы и беды старались сохранить и грудь, и спину - не выходя ни в первые ряды, ни в задние, но, как из-за еды, дрались за золотую середину".
У 2011 р. на Генеральній Асамблеї ООН прийняли резолюцію, яка пропонує країнам-членам оцінювати щастя свого народу для розробки ефективної політики, і вже 2012-го в ООН відбулося засідання групи високого рівня з порядком денним "Щастя й добробут: визначення нової економічної парадигми".
Символічно, що засідання пройшло під головуванням прем'єр-міністра королівства Бутан, першої і поки що єдиної у світі країни, яка офіційно прийняла показник валового національного щастя замість ВВП. Як основний текст для зустрічі 1 квітня 2012 р. було опубліковано Першу всесвітню доповідь про щастя. У вересні 2013-го вийшла Друга всесвітня доповідь про щастя, і відтоді щорічний формат став традиційним.
За рекомендованою методикою, національне щастя слід вимірювати в розрізі шести чинників: ВВП на душу населення, соціальна підтримка, очікувана тривалість життя, свобода громадян щодо самостійності прийняття життєво важливих рішень, щедрість, ставлення до корупції.
Для оцінки ефекту по кожному чиннику використовується 10-бальна шкала, загальний результат ґрунтується на порівнянні відповідної економіки з гіпотетичною країною за назвою "Антиутопія", що має найнижчі національні середні значення для кожної основної змінної.
Енергетичну складову оонівські керівники увагою, на щастя, обійшли, що викликає алюзії з намальованим на полотні вогнищем у комірчині тата Карло: ні тобі витрачання ПЕР, ні тобі екологічного сліду…
Цю статтю витримано в стилі "ми даємо факти, висновки ви робіть самі". Парадокс "що жорсткіший клімат, то здоровіше життя", зумовлений реаліями Аравійського, Скандинавського півостровів, а то й острівного Сінгапуру, заслуговує на ретельне вивчення. Можливо, вирішивши його, цивілізація одержить заповітний золотий ключик від дверей, за якими хід до справжньої, тобто оптимальної, якості життя.