Як зливали "кіотські" мільйони

У кожної небайдужої людини стискається серце, коли вона чує, а тим більше бачить дітей, які дякують за те, що… їм і так належить. Мусить належати. Діти, котрі щойно зняли рукавички, не прагнуть викликати сльози. Вони просто сподіваються, що після хоча б найменшого утеплення їхньої школи вони взимку не сидітимуть на уроках закутані і знову в рукавичках. Якщо школу утепляли якісно…

Забезпечений спокій і можливість навчання сьогодні, а завтра - це конкурентоспроможність на міжнародному ринку праці. І насамперед застосування надбаних навичок і здобутих знань в Україні.

Ви, можливо, не одразу повірите, але йдеться про Кіотський протокол. І про зобов'язання України щодо "зелених" проектів, зокрема і про утеплення шкіл. У першому періоді дії зобов'язань Кіотського протоколу Україною було накопичено близько 2,73 млрд одиниць установленої кількості (ОУК). Їх можна було продати в обмін на зобов'язання впровадити проекти, які захищатимуть екологію і зберігатимуть уже вироблену енергію (якщо називати речі своїми іменами). На початку дії першого періоду Кіотського протоколу Україною було продано у 2009 р. 30 млн ОУК - Японії та 3 млн ОУК - Іспанії. У 2010 р. Японія додатково придбала в України ще 14 млн ОУК. Тобто загалом Україна продала 47 млн одиниць установленої кількості.

Ціна купівлі-продажу квот ОУК не розголошується, але від фахівців ринку DT.UA відомо, що вона становила близько 10 євро за 1 тонну CO₂. І цієї інформації ніхто не спростував. Тож маємо підстави вважати, що загальна сума коштів, отриманих Україною за механізмом міжнародної торгівлі квотами в рамках першого етапу Кіотського протоколу, становить близько 470 млн євро. Де вони? Надходження від продажу ОУК були спрямовані до бюджету України та розміщені на спеціальних рахунках Держказначейства. Ці кошти мають використовуватися згідно з чинним Бюджетним кодексом України через Мінфін і Держказначейство. Але кошти виділяються конкретним фірмам під конкретні проекти. Через тендери…

Як і на що використовуються зазначені кошти, який результат при цьому отримано, спробували з'ясувати журналісти DT.UA. Ми також поцікавилися думкою і оцінкою наявних фактів у Держагентстві екологічних інвестицій (ДАЕІ) і в екологічних експертів. Проте все виявилося зовсім не так "тепло", як ми сподівалися. І навіть далеко від планів держаних агентств і підприємств, принаймні далеко від їхніх публічних планів.

Однозначно заявити, що 450 "кіотських" мільйонів євро розікрали чи "спрямували не за призначенням", поки що не можемо через відсутність залізобетонних документальних підстав. Але те, що далеко не всі вони використовуються на благо держави та її установ, - такі факти є. І зафіксовані вони не тільки DT.UA.

Чи означає це, що Україні доведеться повертати "екологічні" євро принаймні Японії, та ще й найближчим часом? Адже кілька місяців тому японська сторона попередила українську (дипломатичною мовою це був майже ультиматум), що має чимало претензій до термінів і навіть якості виконання проектів за "зелені" кошти.

Як з'ясувало DT.UA, поки що Японія категорично не вимагає від України повернення "кіотських" грошей. Хоча, напевно, має для цього підстави. Проте міжнародний імідж і національна гордість зобов'язують, і цим японці не поступляться. Японія навіть підписала у 2013-му з Україною додаткову угоду до контракту 2009 р. про подовження на 2014–2015 рр. термінів виконання узгоджених проектів. Всі трансакції з "кіотськими" вуглецевими одиницями в Україні мусять бути завершені у цей період. Нині Україна і Японія узгоджують остаточні проекти і терміни…

Однак технічний і фінансовий аудит проектів ще попереду. Хоча він буде не першим, а результати попередніх аудиторських перевірок і використання японських "зелених" інвестицій, проведених аудиторами BDO і TÜV Rheinland, чомусь і досі не оприлюднено. Попри вимоги і законодавчі зобов'язання.

І якщо наступний аудит виявить невиправні проблеми в реалізації "зелених" проектів, то в України виникнуть справжні проблеми, передусім іміджеві. Тим більше, що ніхто не знає, як розвиватиметься ситуація з Кіотським протоколом у 2014-2015 рр. і що буде з уже отриманими в його рамках Україною грошима.

Офіційний "Кіото"…

DT.UA звернулося з гострими запитаннями і до Держагентства з екологічних інвестицій, і до екологів. До вашої уваги спочатку запитання DT.UA і відповіді від ДАЕІ.

- Скільки Україна отримала коштів від японських та іспанських контрагентів і скільки їх використано?

- Від японських та іспанських контрагентів Україна отримала 470 млн євро, з яких на сьогодні використано 2,6 млрд грн.

- Яка кількість проектів за схемою "зелених" інвестицій (СЗІ) погоджена з японськими контрагентами та реалізується?

- За договорами продажу одиниць (частин) установленої кількості викидів парникових газів (ПГ) з японською стороною погоджено 707 проектів цільових екологічних ("зелених") інвестицій на загальну суму 4,6 млрд грн. З них у жовтні 2013 р. з японською стороною додатково погоджено 162 проекти у соціальній сфері. Їх реалізацію планується здійснити протягом 2014–2015 рр.

- Яке щорічне скорочення викидів парникових газів (СО₂-екв.) очікується в разі реалізації "зелених" проектів в Україні? Скільки це становить у так званому натуральному і відсотковому вираженні?

- У разі реалізації проектів цільових екологічних ("зелених") інвестицій загальне скорочення викидів парникових газів очікується в обсязі 166 тис. т СО₂-екв./рік.

- Чи справді загальне скорочення парникових газів, якого можна досягнути в результаті реалізації за схемою "зелених" інвестицій, становить менш як 1%, а точніше, не перевищує 0,03%?

- Вважаючи, що викиди ПГ за 2011 р. в Україні становили близько 394 млн тонн СО₂-екв. з урахуванням сектору "Землекористування, зміни у землекористуванні, лісове господарство", то скорочення викидів парникових газів виключно від впровадження проектів за схемою "зелених" інвестицій становитиме трохи більше 0,04% (166 тис. т СО₂-екв./рік.). Проте і це дуже важливо - такий рівень викидів ПГ (394 млн тонн) на 54% нижче від рівня базового 1990 р. Цей показник означає, що Україна виконує свої кількісні зобов'язання за Кіотським протоколом з обмеження викидів ПГ.

Окрім цього, попри незначне скорочення викидів парникових газів, у рамках реалізації проектів за схемою "зелених" інвестицій Україні вдалося досягнути високого соціального ефекту та впровадити сучасні енергозберігаючі японські технології, що було передбачено домовленостями сторін.

Проте що стосується значного скорочення викидів парникових газів, то Україна має чималі досягнення в рамках реалізації одного з гнучких механізмів Кіотського протоколу - проектів спільного впровадження (ПСВ).

528 719 305 вуглецевих одиниць (із них 38 681 786 ОУК та 490 037 519 ОСВ) було введено в обіг та передано Держекоінвестагентством за підсумками верифікації 215 проектів спільного впровадження (з 2008-го по 2013 р.). 58,3% світового ринку ОСВ станом на 15 грудня 2013 р. складають одиниці скорочення викидів (ОСВ) парникових газів, які були введені в обіг за підсумками верифікації українських ПСВ. Тому можна говорити про значне скорочення викидів парникових газів у рамках впровадження гнучких механізмів Кіотського протоколу в Україні.

Статистика щодо проектів за схемою "зелених" інвестицій

598 проектів з капітального ремонту (теплосанації) об'єктів соціальної сфери (утеплення фасадів і дахів, заміна вікон і дверей), які здійснюються переважно у закладах освіти та охорони здоров'я майже в усіх регіонах України. 27 проектів з технічного переоснащення світильників на основі ламп розжарювання на світильники на основі LED технологій. 75 проектів із заміни ліфтів у житлових будинках і закладах соціальної сфери.

А також такі великомасштабні проекти з використанням японських технологій:

- проект з будівництва очисних споруд по очищенню шахтних вод шахти ім. П.Войкова, м. Свердловськ Луганської області;

- проект з реконструкції котельні кварталу №165 з впровадженням теплових насосів, м. Дзержинськ Донецької області;

- проект з комплексної модернізації вагонів з упровадженням асинхронного тягового приводу на КП "Київський метрополітен";

- два проекти з технічного переоснащення (заміни рухомого складу існуючих патрульних автомобілів) автомобілями з гібридною силовою установкою у Міністерстві внутрішніх справ України;

- проект з реконструкції системи теплопостачання мікрорайонів "Сонячний" і "Будівельник" в м. Горлівка Донецької обл. (перша черга);

- проект з упровадження раціонального споживання енергії з використанням сучасних високоефективних технологій на території ДПУ "Міжнародний дитячий центр "Артек" (перша черга).

- Скільки проектів уже завершено?

- За інформацією ДП "Держекоінвест", серед проектів з енергозбереження в соціальних закладах на сьогодні завершено реалізацію майже всіх проектів з теплосанації об'єктів соціальної сфери, за якими отримано декларації про готовність об'єктів до експлуатації. Також завершено реалізацію одного проекту з технічного переоснащення світильників на основі ламп розжарювання на світильники на основі LED технологій у м. Новограді-Волинському Житомирської області.

- Скільки названі проекти допомогли Україні зекономити і на чому?

- Економія в рамках договорів з японськими контрагентами становила приблизно 290 млн грн - за рахунок скорочення витрат на супровід проектів, виключення деяких об'єктів, на яких неможливо було здійснити роботи (за п'ятьма проектами відповідно до листів заявників і підрядників було повідомлено про необхідність виключення цих проектів з реалізації через неможливість виконати на них будівельно-монтажних робіт), за рахунок коштів, отриманих від різниці при обмінних операціях з євро у гривню, а також за рахунок загальної економії в проектах (не використані кошти, закладені на компенсацію ризиків, та ін.).

- Які проекти було погоджено з іспанською стороною?

- За договором продажу ОУК з іспанською стороною на засіданні спільного наглядового комітету у м. Мадрид було відібрано для реалізації такі проектні пропозиції:

- виробництво та поставки теплової та електроенергії за рахунок збору біогазу шляхом переробки тваринницьких органічних відходів;

- модернізація теплових станцій у м. Севастополі;

- будівництво вітроустановок з метою створення автономного вітропарку для енергозабезпечення Дніпровського машинобудівного заводу;

- збір метану та виробництво електроенергії у містах Лисичанськ, Енергодар, Мелітополь, Бердянськ.

З цих проектів на сьогодні до Держекоінвестагентства подано, розглянуто та схвалено на засіданнях Міжвідомчої робочої групи такі проекти цільових екологічних ("зелених") інвестицій:

- проекти з модернізації обладнання центральних теплопунктів у Севастополі (15 проектів загальним кошторисом 50,8 млн грн);

- проекти зі збору метану та виробництва електроенергії у містах Лисичанськ, Енергодар, Мелітополь і Бердянськ загальною вартістю 56,6 млн грн.

З екологічною душею

Незважаючи на запевнення прес-секретаря ДАЕІКатерини Кравченко, розгорнута і докладна інформація про стан реалізації проектів СЗІ в повному обсязі і своєчасно не оприлюднюється. Держагентство повинно щороку проводити фінансовий та технічний аудит проектів за схемою "зелених" інвестицій і подавати звіти стороні договору про продаж квот на викиди згідно з Кіотським протоколом. Але результати офіційної перевірки схеми "зелених" інвестицій в Україні досі непублічні. Хоча проведення моніторингу та перевірки реалізованих проектів СЗІ в Україні закріплено країнами-покупцями у договорі про продаж одиниць установленої кількості викидів парникових газів та законодавчими актами України.

Нині ж можемо констатувати, що багато з проектів, що фінансуються за "зеленою" програмою, реалізуються аби як. Через рік після того, коли уповноважене держпідприємство "Держекоінвест" і Держагентство з екоінвестицій провели тендери і виділили сотні мільйонів гривень для утеплення шкіл і лікарень по всій Україні (згідно з даними "Вісника державних закупівель" та сайта ДП "Держекоінвест" (//dpdei.com.ua/tenders/anouncment_and_result), до ініціативи перевірки виконання "зелених" проектів долучилися активісти громадської екологічної організації (НЕЦУ, www.necu.org.ua). Вони паралельно з журналістами перевірили інформацію про стан роботи на 13 об'єктах, що входять до списку затверджених Держагентством з екоінвестицій і "Держекоінвестом" і вже мали би бути готові.

От кілька прикладів.

- Загальноосвітня школа в с. Нове Токмацького району Запорізької області. Виділено 1 899 089 грн на утеплення фасадів та заміну вікон і дверей. Але не нанесено на утеплювач стін захисно-декоративного покриття "короїд". Роботи зупинилися 27 вересня 2013 р.

- Спеціалізована школа "Надія" по вул. Бабенка, 9, у смт Чернігівка Запорізької області. Виділено 1 671 322 грн на утеплення фасадів та заміну вікон і дверей. Роботи за проектом велися з червня по вересень 2013 р. Якість виконання робіт і ставлення до якості роботи працівників залишає бажати кращого, тому що:

– не утеплено фасад стіни площею 1312 м²;

– фасад стін не проґрунтовано, не нанесено захисно-декоративного покриття "короїд" і не пофарбовано;

– не встановлено (16 штук) і не закріплено (139 штук) відливи;

– не замінено 9 віконних склопакетів;

– не облаштовано відкоси до всіх вікон.

- Загальноосвітня школа у смт Компаніївка Кіровоградської області. Виділено 2 823 547 грн на утеплення фасадів та заміну вікон і дверей. У вересні 2013 р. роботи за проектом зупинилися, але не встановлено відливи та неякісно облаштовано відкоси до вікон. Не утеплено один із корпусів школи.

- Міська поліклініка для дорослих №1 у м. Луцьк, пр. Волі, 66а. Площа стін під утеплення - 2474,2 м², площа вікон для заміни - 95,7 м², фактично було встановлено близько 220 нових вікон. Площа перекриття даху під утеплення - 1328,4 м². Для теплоізоляції будівлі використовується мінеральна вата на площі близько 2200 м². Частина будівлі площею 800 м² утеплена пінополістиролом за кошти, які були виділені з місцевого бюджету. Не утеплено торець будівлі та близько 100 м² фасаду п'ятиповерхової будівлі лікарні. Раніше виконане утеплення пінополістиролом не було замінене. Для закінчення робіт відсутні матеріали та оплата праці робітників.

- Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів №3 по вул. Миру, 12, ум. Обухів Київської області (дані на серпень 2013 р.). Роботи з утеплення призупинено з 2012 р. Заміну вікон виконали неякісно.

- Спеціалізована школа №16 у м. Бердянськ. Роботи не закінчено та призупинено, робітникам не заплатили. Повністю виконано утеплення трьох стін, а решту залишено в попередньому стані. Робітники працювали з червня по вересень 2013 р. Вікна не всі замінені (з 280 вікон замінено близько 100). Якість заміни вікон викликає сумнів; відкоси до вікон не закінчено і зроблено аби як.

- Любешівська центральна районна лікарня, Волинська область. Передбачено фінансування на суму 9,6 млн грн (утеплення тощо). Роботи виконано приблизно на 50%. До листопада 2013 р. мали виконати ремонти фасадів трьох корпусів і харчоблоку. Роботи розпочато пізніше, ніж заплановано, а наприкінці літа практично зупинено. Наразі утеплено корпус стаціонару, замінено вікна та зовнішні двері. Але недороблено відкоси вікон як зовні, так і зсередини приміщення. Робота "така собі", тому у приміщеннях лікарні стало ще холодніше, ніж було до ремонту. У корпусі стаціонару, де 85% вікон було замінено до цього ремонту, відчутно тепліше.

Доказовою базою слугують також фотоматеріали. Більшість робіт виконується жахливо. У деяких школах і лікарнях утеплення зроблено наполовину, ізоляційні матеріали лише прикріплено до стіни, штукатурку і захисно-декоративне покриття не нанесені.

Одна з явних проблем при виконанні проектів за схемою "зелених" інвестицій полягає в тому, що відсутній контроль за процесом виконання робіт і технічним станом проектів після їх завершення з боку державних будівельних та архітектурних органів. Водночас технічні звіти консалтингових компаній BDO та TUV утаємничені від громадськості.

Експерт НЕЦУ Андрій Желєзний з цього приводу говорить от що:

- Нагадаю, що держзамовлення на теплову санацію об'єктів соціальної сфери за кошти, отримані від продажу квот згідно з Кіотським протоколом, одержали у 2012 р. такі компанії: ТОВ "Содетель", ТОВ "Антіс трейд", ТОВ "Будінвест 2007", ТОВ "Союз 2007", ТОВ "Теплотехнік ТП".

Роботи на довірених ними підрядникам об'єктах не було виконано в установлені строки та належним чином не завершено й досі. Діяльність підрядників і державних установ, залучених до використання коштів за схемою "зелених" інвестицій в Україні, потребує розслідування на предмет відповідності вартості виконання робіт і закупівлі товарів якості виконання робіт та ефективності використання державних коштів.

За оцінками експертів, через штучне завищення кошторисів, невиконання певного обсягу робіт на багатьох об'єктах, заміщення передбачених згідно з проектною документацією матеріалів на дешевші та менш якісні рахунок привласнених коштів може йти на сотні мільйонів гривень.

Водночас утеплення будівель надто розтягнуто в часі, адже відібрані Держекоінвестагентством виконавці багатомільйонних проектів не завершили розпочаті роботи ні до настання зими 2012 р., ні до осені 2013 р. та припинили оплачувати роботу працівникам.

У 2013 р. роботи з утеплення соціальних об'єктів і заміни вікон активно виконувалися в період з липня по жовтень. Саме у липні під час засідання громадської ради при ДАЕІ персонально голові агентства Д.Гончаренку було оголошено перші результати громадського контролю проектів за схемою "зелених" інвестицій і порушено питання про проблеми з виконанням зобов'язань за умовами торгівлі квотами з Японією та Іспанією.

"Припускаю, що наведені голові ДАЕІ під час засідання громадської ради та Міжвідомчої комісії з питань імплементації Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї результати здійсненого контролю за виконанням робіт на вибіркових об'єктах, де планувалися проекти за схемою "зелених" інвестицій, стали каталізатором для активізації ведення робіт", - говорить А.Желєзний.

Власне, з японців багато не спитаєш. Вони хоча і регулярно приїздять в Україну з метою нагляду за виконанням проектів за їх кошти, проте загалом відвідують "показово-зразкові" об'єкти разом із керівництвом Держекоінвестагентства. Ну майже "потьомкінські села".

Згадуючи 2011 р., варто зазначити, що через численні недоліки при обліку та інвентаризації викидів парникових газів Україна вже втрачала статус відповідності вимогам Кіотського протоколу. Через це було впроваджено відповідні санкції та обмеження щодо виконання підприємствами проектів спільного впровадження. Лише ще через дев'ять місяців і з контролем розв'язання проблеми з боку керівництва держави кадастр антропогенних викидів парникових газів було підготовлено відповідно до всіх встановлених вимог. І тоді всі права використовувати гнучкі механізми Кіотського протоколу Україні було повернуто.

"Схоже на те, що вирішення існуючих проблем з виконання проектів за схемою "зелених" інвестицій повною мірою та відповідно до міжнародних угод України потребує безпосереднього контролю найвищих державних інституцій… Президента та РНБО, уряду та Верховної Ради. Слід розібратися, чому утеплення освітніх, лікувальних та інших закладів гостро-соціального значення виконано не на совість… не по-людськи якось", - підсумував А.Желєзний.

Народними депутатами України Р.Павленко, О.Оробець, М.Головко у парламенті вже зареєстровано проект постанови №2082а "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин та наслідків витрачання бюджетних коштів для проведення капітального ремонту об'єктів соціальної сфери у 2012 році" від 21 травня 2013 р. У результаті діяльності такої ТСК можна провести розслідування, результати якого озвучать на пленарному засіданні ВР і депутати зможуть стимулювати притягнення до відповідальності порушників.

Генпрокуратура три роки тому (2010 р.) проводила "кіотське" розслідування, але стосувалося воно передусім Юлії Тимошенко.

Розслідування громадських активістів і журналістів наводять на думку, що і саме зараз відбувається "нецільове використання". Чи навіть розкрадання коштів через "правильні" фірми, що виграють тендер в одного учасника через десять днів після оголошення конкурсу? І контрольно-ревізійні органи держави просто вперто цього не помічають? ДАЕІ продовжує звітувати про успіхи в переговорах з японськими інвесторами, і про успіхи виконання умов Кіотського протоколу. А якщо ті ж японці запитають по-справжньому, хто і що їм відповість? А головне - що в Україні відсутня зважена державна політика як в енергозабезпеченні, так і в природоохоронній галузі. Що з того навколо­кіотського отримала Украї­на?! Зменшення викидів СО₂, хоч трохи утеплені школи? Чи лише в черговий раз переконала, цього разу японців, що, маючи справи з Україною, треба повсякчас бути готовими до несподіванок? Неприємних несподіванок?