UA / RU
Підтримати ZN.ua

ВІЙСЬКОВІ СЦЕНАРІЇ НАФТОВОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ

Загартовані періодом економічної та політичної нестабільності, керівники ОПЕК за останні роки довели свою спроможність утримувати ціни на нафту в заданому коридорі — від 22 до 28 доларів за барель...

Загартовані періодом економічної та політичної нестабільності, керівники ОПЕК за останні роки довели свою спроможність утримувати ціни на нафту в заданому коридорі — від 22 до 28 доларів за барель. Вони змогли адекватно відреагувати як на різке скорочення попиту на нафту під час глобальної рецесії, так і на перші ознаки економічного оздоровлення. Тепер їм доведеться скласти, мабуть, найсерйозніший іспит — максимально можливим чином пом’якшити неминучі стрибки в цінах на нафту, викликані американо-іракським протистоянням.

Близький Схід, на частку якого припадає чверть усієї виробленої на планеті нафти і значна частина військових конфліктів, як був основним чинником дестабілізації глобального нафтового ринку, так і залишиться ним ще протягом досить тривалого часу. Змінити цю ситуацію кардинально можна буде, лише перейшовши на альтернативні джерела енергії, а це, за оцінками експертів, у найближчі 50 років світовій економіці не світить. Зате можна спробувати компенсувати перебої в поставках близькосхідної нафти за рахунок філігранного розподілу квот на видобуток нафти між рештою експортерів. Щоб оптимальним чином упоратися із цим завданням, аналітики усього світу розробляють численні сценарії розв’язання іракської проблеми й обумовлених нею коливань цін на нафту.

Найбільш імовірними називаються три сценарії розвитку ситуації. Перший передбачає дипломатичне вирішення, яке призведе до усунення від влади Саддама Хусейна і подальше зняття ембарго на торгівлю з Іраком. У цьому разі, за оцінками Боба Паркера, аналітика Credit Suisse Asset Management, ціни на нафту знизяться на 5—10 відсотків, що приведе до певного оздоровлення глобальної економіки.

Другий сценарій передбачає швидку результативну війну. У цьому разі станеться короткочасний стрибок у ціні на нафту, причому «військова націнка» становитиме, за узагальненими оцінками, від 4 до 10 доларів на барель. Однак уже через один—два тижні ціна знизиться до 20—22 доларів за барель, що найпозитивнішим чином позначиться на загальній економічній ситуації. У такому разі темпи глобального економічного прискорення можуть виражатися двозначними числами і навіть досягти 20 відсотків приросту.

Зате на випадок програної проти Іраку війни ціни на нафту підскочать до 40 доларів за барель і вище, а темпи економічного обвалу будуть симетричними темпам економічного зростання, обіцяним попереднім сценарієм. Причому обвал цей буде непередбачено затяжним і безнадійним. За словами Роберта Шумахера, головного стратега американської компанії Van Kampen Investments, гроші інвесторів, яких потребують виробництва для розширення бізнесу, спалюватимуться в топках, замість того, щоб іти на розвиток технологій. І вирватися з цієї патової ситуації буде дуже непросто.

Втім, Джон Зірофф, кредитний аналітик Standart&Poor’s Ratings Services, розглядає й інші сценарії розвитку подій. Зокрема він вважає, що в конфлікті можуть взяти участь й інші учасники, причому зовсім не на американському боці. Насамперед удари по Іраку можуть викликати масові теракти, спрямовані проти нафтових об’єктів, передусім у Саудівській Аравії, а також по всьому світу, особливо проти нафтових танкерів. У такому разі під загрозою опиниться енергетична безпека всього світу. Не дуже оптимістичним видається і варіант розвитку подій, при якому підтримку Іраку нададуть інші держави, особливо близькосхідні.

Аналітики звертають увагу ще й на той факт, що перед початком війни в Перській затоці 1991 року резервні запаси нафти становили еквівалент 65-денного споживання. Нинішніх же запасів вистачить лише на 55 днів.

Очікування війни вже призвело до монотонного зростання цін на нафту, які поки що залишаються в припустимих межах. Однак спокуса нагрітися на цих очікуваннях виявилася настільки сильною, що навіть країни — члени ОПЕК, попри збереження обмежувальних квот у розмірі 5 мільйонів барелей на день, за минулий місяць продавали щодня на 2,9 мільйона барелей більше, ніж зобов’язувалися. Зараз обсяг їхнього видобутку сягнув найвищого за останні 13 місяців рівня. Проте до чергової конференції міністрів ОПЕК, призначеної на 12 грудня, обсяги квот не переглядатимуться.