Саме у той час, коли голова правління НАК «Нафтогаз України» розповідав журналістам про звитягу «нового» менеджменту і прибуток у 12 млрд грн за 2021 рік, у Верховній Раді ламали списи лобісти і противники законопроєкту №7427 і ще кількох споріднених за темою. Лобісти перемогли за підтримки загалом голосів «Слуги народу»: законопроєкт про безпрецедентну дотацію в основному «Нафтогазу» у 264,3 млрд грн (8 млрд дол.) прийнято більшістю у першому читанні. Велика ймовірність того, що цей законопроєкт днями буде прийнято у цілому як закон.
Однак не все, що на користь «Нафтогазу», йде на користь Україні.
Тим актуальнішим є запитання: як до такого дійшли? А також про що свідчать результати діяльності НАК «Нафтогаз України» та її звіту за 2021 рік порівняно з 2020-м? Ретельний аналіз фінзвіту «Нафтогазу» як «материнської» компанії багато чого пояснює, зокрема й те, що стоїть за 12 млрд грн прибутку компанії та чому це аж ніяк не свідчить про стабільний фінансовий стан НАКу та її дочірніх компаній.
Нагадаю, 28 квітня 2021 року Кабмін як засновник і власник НАК «Нафтогаз України» за підсумками розгляду її річного звіту за 2020 рік звільнив очільника компанії Андрія Коболєва, визнавши його роботу незадовільною, слідом за ним у відставку було відправлено і наглядову раду у повному складі. Новим очільником було призначено Юрія Вітренка, якого майже за рік до того «технічно» звільнив Андрій Коболєв.
На офіційному урядовому порталі зазначалося: «Перед новим керівником компанії поставлено завдання щодо системного збільшення видобутку українського газу, а також сприяння у формуванні повноцінного та справедливого ринку газу в Україні».
На момент повторного обрання та призначення Ю.Вітренка (26.04.2022) головою правління НАК «Нафтогаз України» Кабміном не розглянуто, не затверджено та не надано оцінки діяльності голови правління щодо виконання ним завдань із системного збільшення видобутку та основних напрямів діяльності компанії, визначених урядом додатково на 2021 рік, а також не затверджено річний звіт компанії, який включає окрему фінансову звітність «Нафтогазу».
При цьому згідно з аналітичним дослідженням «Про підсумки роботи НАК «Нафтогаз України» у 2021 році», опублікованим Енергетичною спільнотою Energy Club, жоден із затверджених урядом основних напрямів на 2021 рік не виконано — ні щодо достатності обсягів для покриття відборів побутових споживачів на недискримінаційних умовах, ні щодо зміни умов розрахунків.
Видобуток газу: системне падіння
Перше і найголовніше завдання — системне збільшення видобутку газу в Україні, що є основною діяльністю АТ «Укргазвидобування». За підсумками 2021 року, обсяг видобутку товарного природного газу становив лише 12,93 млрд кубометрів, або на 4% менше порівняно з 2020-м.
Подібна ситуація спостерігається і у приватних видобувних компаніях в Україні, проте темпи падіння значно нижчі. За даними консалтингової компанії ExPro, 2021 року видобуток газу в Україні становив 19,79 млрд кубометрів, що на 2,2% менше показника за 2020 рік.
У консолідованому фінансовому звіті «Нафтогазу» як материнської компанії, що контролює всі товарно-грошові потоки, за 2021 рік відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності цьому є підтвердження — обсяг інвестицій: «Нафтогаз» зміг профінансувати лише 15,6 млрд грн капінвестицій, що відповідає рівню 2020 року. Інвестуючи на рівні позаминулого року, годі очікувати навіть зупинення падіння видобутку. І не варто все списувати на війну, не інвестуючи у видобуток.
Проте очільник НАКу під час прес-конференції 21 червня якраз це і намагався зробити: «Ми очікуємо, що цього року при тих обставинах, які ми зараз бачимо, видобуток в Україні зменшиться на 5–10%. Це є некритичне зменшення видобутку… компанія провела аналіз і може прогнозувати падіння на вищевказаному рівні».
Разом з тим у «Нафтогазі» наголошують, що головним напрямом діяльності, а отже, і отримання доходів 2021 року була торгівля газом, який НАК імпортує, зберігає, одноосібно закуповує у своєї «дочки» — АТ «Укргазвидобування» і перепродує через інші дочірні компанії населенню, ТКЕ й решті. І водночас пояснюють, що незначне збільшення доходу від імпорту, зберігання і продажу газу, а то і збитковість деяких напрямів діяльності компанії зумовлено діями уряду і Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Gas release program
Другим завданням при призначенні Юрія Вітренка очільником НАКу Кабмін визначив «формування повноцінного та справедливого ринку газу в Україні». Доволі загальне формулювання, але конкретизував його сам Вітренко, обіймаючи посаду т.в.о. міністра енергетики.
За два місяці до свого призначення керівником «Нафтогазу» він заявляв про те, що основні обсяги газу видобуває державна компанія «Укргазвидобування», причому зі свердловин, які безоплатно були передані їй державою. «Але «Укргазвидобування» ці обсяги не продає на ринку. Їх забирає «Нафтогаз України». Таким чином, у «Нафтогазу» особливе становище на ринку природного газу, яке суттєво відрізняється від становища інших компаній. І нинішній стан справ дозволяє «Нафтогазу» маніпулювати цінами на ринку газу», — зазначав він.
На думку Вітренка, для «розвитку ринку природного газу в Україні і забезпечення безпеки поставок газу побутовим споживачам» необхідно було передбачити, що компанія «Укргазвидобування» повинна почати продавати газ постачальникам природного газу і виробникам теплової енергії. А також зобов`язати «Укргазвидобування» продавати 100% газу власного видобутку з квітня 2021 року всім споживачам природного газу на умовах не гірших, ніж для «Нафтогазу».
Саме ці кроки дадуть можливість реалізовувати програму відкриття доступу до обсягів природного газу, який добувають державні компанії (Gas release program), запевняв на початку березня 2021 року Ю.Вітренко.
З 29 квітня 2021 року Юрій Вітренко мав усі можливості застосувати на практиці свої ініціативи. Але чомусь не зробив цього. Попри доручення Кабміну.
Реальний фінрезультат — у звіті про рух грошових коштів
Хоч як добирай слова, але за підсумками 2021 року фінансового прориву у «Нафтогазі» не відбулося. Та й практика формування чистого прибутку НАКу, з огляду на численні скандали, не може бути критерієм для оцінки діяльності «нового» менеджменту. Але фінансова звітність безпосередньо «Нафтогазу» містить один звіт, відповідно до якого можна скласти пазл — дати належну оцінку діяльності менеджменту «Нафтогазу». Це «Консолідований звіт про рух грошових коштів» (за непрямим методом), складений виключно за даними фінзвіту «Нафтогазу».
Саме в цьому документі відображено всі коригування прибутку та показано реальний фінансовий результат. І такі результати порівнянні. Також у зазначеному звіті відображено основні показники змін в оборотному капіталі (збільшення/зменшення зобов’язань), основні показники інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.
Отже, дані «Консолідованого звіту про рух грошових коштів» свідчать про погіршення діяльності НАК «Нафтогаз України» у 2021 році: прибуток до оподаткування, за винятком проведених коригувань, становив 58,4 млрд грн, що на 2,5 млрд грн менше порівняно з 2020 роком (60,95 млрд). І це дані самого «Нафтогазу».
Якщо фінрезультати «Нафтогазу» до змін в оборотному капіталі є порівнянними, то за підсумками операційної діяльності 2021 року у «Нафтогазу» сформувався значний дефіцит коштів у сумі 24,4 млрд грн. 2020-го дефіциту не було, навпаки, «Нафтогаз» мав чистий грошовий потік від операційної діяльності у 19,5 млрд грн.
Основною причиною формування дефіциту коштів від операційної діяльності 2021 року стало збільшення торгової дебіторської заборгованості на 34,7 млрд грн, що майже у 5 разів більше, ніж 2020-го (7,1 млрд грн).
Саме внаслідок формування приросту такої дебіторської заборгованості у «Нафтогазу» не вистачало коштів на закупівлю природного газу для збільшення його запасів у підземних сховищах газу (28,7 млрд грн). Зазначений дефіцит коштів покривався за рахунок «компенсації недоотриманого доходу від транспортування газу» в сумі 30 млрд грн.
Оскільки чистий грошовий потік від операційної діяльності було сформовано з дефіцитом у 24,4 млрд грн, то капітальні інвестиції було профінансовано, по суті, тільки завдяки продажу ОВДП на суму 11,4 млрд грн і надходженням від АТ «Магістральні газопроводи» в рахунок купівлі ТОВ «Оператор газотранспортної системи» 3,2 млрд грн.
Що стосується фінансової діяльності «Нафтогазу», то її показники 2021 року теж свідчать не на користь нового менеджменту. І справа не в тому, що 2020-го було сплачено до бюджету 39,6 млрд грн дивідендів на державну частку, а в порівнянні сумарних показників залучення та погашення позик. 2020 року сумарне значення залучення та погашення позик свідчить про скорочення запозичень на 4,7 млрд грн, тоді як 2021-го таке скорочення становило лише 1,1 млрд, або вчетверо менше.
Враховуючи результати операційної, інвестиційної та фінансової діяльності «Нафтогазу», залишок коштів та їхні еквіваленти на кінець 2021 року порівняно із залишками на початок року зменшилися на 6,6 млрд грн і становили 30,5 млрд грн.
Дивно, коли керівник «Нафтогазу» звітує про збільшення 2021 року чистого прибутку на 31 млрд грн, а залишок коштів при цьому на кінець року суттєво зменшується.
Зазначені висновки аналітичного дослідження, по суті, підтверджуються і звітом незалежного аудитора.
Так, згідно з висновками аудиторської компанії ТОВ АФ «ПрайсвотерхаусКуперс», що здійснювала аудит консолідованої фінансової звітності НАК «Нафтогаз України» за підсумками 2021 року, очікування щодо ліквідності Групи «Нафтогаз» базуються на таких факторах:
- можливість стягнення дебіторської заборгованості за природний газ;
- можливість підвищення ціни на газ, що реалізується підприємствам ТКЕ, починаючи з червня 2022 року;
- продовження надходження грошових коштів за послуги організації транзиту газу та нафти;
- продовження надходження грошових коштів від компенсації недоотриманого доходу від транспортування газу.
Тобто без здатності Групи «Нафтогаз» стягувати дебіторську заборгованість за природний газ і без наявності компенсації недоотриманого доходу від транспортування газу виникає розрив ліквідності компанії.
На думку аудитора, майбутні події або умови можуть призвести до того, що компанія втратить здатність продовжувати свою діяльність на безперервній основі.
За наслідками аудиту фінансової звітності 2020 року подібних висновків аудитора не було. І навіть при відсутності таких висновків роботу правління НАК «Нафтогаз України» тоді було визнано Кабміном незадовільною.
У 2021 році в аудитора вже з’явилися застереження щодо ліквідності та здатності Групи «Нафтогаз» продовжувати свою діяльність на безперервній основі, що, в свою чергу, свідчить про погіршення фінансового становища НАК «Нафтогаз України».
Таким чином, за підсумками 2021 року «Нафтогаз» значно погіршив показники своєї діяльності, опинився на межі розриву ліквідності та згідно з висновками аудитора може втратити здатність продовжувати свою діяльність на безперервній основі. А нам розповідають про 12 млрд грн доходу…
Депутати кількох парламентських фракцій і груп звернулися до прем’єра Дениса Шмигаля з депутатськими запитами: в який спосіб Кабмін реагує на застереження незалежного аудитора щодо потенційного створення розриву ліквідності та втрати здатності продовжувати свою діяльність на безперервній основі Групи «Нафтогаз» та як такі застереження враховуються при наданні оцінки діяльності правління НАК «Нафтогаз України» за підсумками 2021 року?
Чекаємо відповіді!
Чому НАК продовжує отримувати кошти за транзит
Тільки завдяки отриманій 2021 року від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» «компенсації недоотриманого доходу від транспортування газу» в сумі 30 млрд грн і 4,7 млрд — 2022 року «Нафтогазу» вдалося триматися на плаву до кінця опалювального сезону.
При цьому право на отримання «Нафтогазом» такої компенсації, на думку багатьох експертів, є досить сумнівним. Якщо не вдаватися в деталі, то «Нафтогаз» продовжує отримувати дохід від транзиту, який забезпечує ТОВ «ОГТСУ» згідно з договором з «Укртрансгазом». Але, зазначає аудитор, НАК вважає це не доходом, а «внеском» уряду як акціонера і НАКу, і ОГТСУ. Певно, тому, отримавши 30 млрд грн «компенсації», керівництво «Нафтогазу» вирішило не відображати їх у складі доходу, відповідно, не було здійснено належних податкових нарахувань та їхньої сплати до бюджету.
Попри зобов’язання Кабміну перед МВФ призупинити подальше виконання угоди між ТОВ «ОГТСУ» та АТ «Укртрансгаз» про відшкодування коригування необхідного доходу, цього не було зроблено. За даними аудитора, після взятих на себе зобов’язань призупинити дію угоди «Нафтогаз» продовжує отримувати таку компенсацію. Зокрема, за чотири місяці 2022 року вона становила 4,7 млрд грн.
Чи не станеться так, що, рятуючи «Нафтогаз» за рахунок доходів Оператора ГТС, саме останній найближчим часом опиниться на межі банкрутства?
Про «компенсації провідному управлінському персоналу»
Як зазначається у згадуваному аналізі результатів НАКу за 2021-й, на тлі формування того року дефіциту коштів від операційної діяльності в сумі 24,4 млрд грн досить зухвало та цинічно виглядає збільшення виплат на заробітну плату провідному управлінському персоналу. Так, у представленому звіті йдеться про таке: «Провідний управлінський персонал протягом 2021 року складався в середньому з 5 членів правління та 15 директорів (2020 рік: 5 членів правління та 12 директорів). Компенсація провідному управлінському персоналу включала заробітну плату і додаткові поточні премії та становила 911 мільйонів гривень (2020 рік: 672 млн грн)».
Із зазначених 911 млн грн 338 млн грн було виплачено звільненому у квітні 2021 року попередньому очільнику «Нафтогазу» Андрію Коболєву.
«Таким чином, — відзначають експерти, — у 2021 році для 4 членів правління (без урахування голови правління) та 15 директорів було виплачено 573 млн грн. Якщо допустити певну градацію заробітної плати між членами правління та директорами, то середня заробітна плата члена правління «Нафтогазу» становитиме понад 4 млн грн за місяць, а директора близько 2 млн грн за місяць».
Якщо вірити даним сайту «Нафтогазу», заробітна плата нинішнього голови правління становить близько 50 тис. грн на місяць, зокрема, у квітні 2022-го він отримав 50727,92 грн. (З рештою «тимчасових» начебто немає контрактів, тому суми оплат і винагород не розголошуються.)
Казус у тому, яким чином при заробітній платі голови правління в 50 тис. грн член правління може отримувати у 80 разів більше, а «простий» директор — у 40 разів більше, ніж керівник підприємства? Чи не тому в «Нафтогазі» під надуманим приводом відмовляються публікувати дані щодо розміру заробітних плат членів правління?
Також логічно запитати: для чого на тлі падіння видобутку природного газу та галопуючого нарощування дебіторської заборгованості збільшувати кількість директорів «Нафтогазу» з 13 до 15 осіб? Певно, то дрібниці для НАКу, зважаючи на все сказане вище і напередодні вирішальних боїв за куш у 8 млрд дол. — «на закупівлю імпортного газу».
Не дарма ж Юрій Вітренко готує ґрунт: «Ми маємо зараз імпортувати газ, але складність полягає в тому, що для цього потрібні величезні кошти».
І одразу додає: «Україні потрібно накопичити до опалювального сезону 19 млрд кубометрів газу — це позиція українського уряду, він (уряд. — А.Є.) хоче створити такий запас газу, щоб підстрахуватися на різні варіанти взимку. Я просив, щоб уряд США долучився до допомоги Україні в плані фінансування закупівлі цих обсягів газу».
Просить Вітренко астрономічну суму — 8 млрд дол., мовляв, треба близько 6 млрд кубометрів газу імпортувати. Бажано в рахунок ленд-лізу і чомусь бажано грошима, а не газом, що було б логічно. І чомусь на закупівлю майже 6 млрд кубометрів, хоча, за різними оцінками, Україна не потребуватиме більш як 2–2,5 млрд кубометрів імпорту навіть за суворої зими. Адже споживання газу в Україні поступово скорочувалось і до повномасштабної війни з РФ, а зараз і поготів. Тому при економії загалом вистачить газу, видобутого в Україні, і не тільки «Укргазвидобуванням». «Укрнафта» і приватні компанії видобули торік понад 7,5 млрд кубометрів газу.
Два з хвостиком мільярди кубометрів імпорту — то вже і так перестраховка. А «зекономлені» кошти на незакупівлю непотрібного газу в «Нафтогазі» знають куди спрямувати — на премії управлінському апарату: «за економію» і особистий внесок… у забезпечення енергетичної безпеки не лише України, а й усієї Європи. Отакої…
Боже, Україну бережи!
Більше статей Алли Єрьомєнко читайте за посиланням.