Вертикальний прорив

Коли мова заходить про злиття чи поглинання компаній, відразу згадуються репортажі про «фінансових акул» з Волл-стріт. В Україні донедавна такого роду операції з корпоративним капіталом відбувалися потайки. Афішувати подібні заходи вважалося справою невдячною, а іноді — досить ризикованою. Втім, результатом такої політики вітчизняних «хижаків» капіталу став нинішній жалюгідний стан фондового ринку, участь у лістингу якого є радше престижем для власника компанії, ніж необхідною умовою ведення бізнесу.

Ми не вдаватимемося в усі тонкощі роботи вітчизняного фондового ринку. Але один факт із життя Першої фондової торгової системи (ПФТС) наштовхує на певні розмірковування. Минулої п’ятниці котирування акцій ВАТ «Укрнафта» різко впали: з 69 грн. до 1 грн. Потім вони трохи зросли — до 25 грн. Після цього торги на ПФТС акціями «Укрнафти» були припинені.

Більшість аналітиків схильні припускати, що цю ситуацію спровокувала інформація про внесення до порядку денного зборів акціонерів «Укрнафти», які мають відбутися 15 вересня, питання про збільшення статутного фонду з 13,6 до 1792,6 млн. грн. Втім, не виключено, що в падінні котирувань акцій «Укрнафти» був зацікавлений ще ряд осіб, які скептично ставляться до створення державної вертикально інтегрованої нафтової компанії (ВІНК) або зовсім не зацікавлені в цьому.

Про всяк випадок заспокоїмо або примусимо замислитись акціонерів ВАТ «Укрнафта». Загальні збори акціонерів заявлені на 15 і 30 вересня, а також на 15, 22 і 25 жовтня. Хоча менеджмент «Укрнафти» сподівається, що акціонери вирішать усі проблеми ще у вересні.

Учасники процесу

Сьогодні у світі налічується близько сотні вертикально інтегрованих нафтових компаній. Причому порівняно вагомих серед них не більше двадцяти. Переваги таких мегакомпаній, тим більше коли значна частка в них належить державі, очевидні: з їхньою допомогою можна регулювати внутрішній ринок нафти і нафтопродуктів, а іноді й диктувати цінову політику.

Ідея створення української ВІНК, озвучена 2002 року за часів уряду Анатолія Кінаха, до середини минулого року не знаходила підтримки у жодної із зацікавлених сторін, у тому числі й держави. Нагадаю, що до процесу створення вітчизняної ВІНК, як і за два роки до цього, причетні:

держава — в особі НАК «Нафтогаз України»; управляє 50%+1 акція ВАТ «Укрнафта»;

група «Приват», контрольована Ігорем Коломойським, яка володіє пакетами акцій ВАТ «Укрнафта» (40%), НПК «Галичина» (32%) і «Нафтохімік Прикарпаття» (76%); крім того, «приватівці» контролюють мережу АЗС, яка формально належить дніпропетровським компаніям «Сентоза» і «Авіас» і, за різними оцінками, налічує від 300 до 400 комплексів;

уряд Республіки Татарстан, що є основним акціонером «Укртатнафти» (створеної на базі Кременчуцького НПЗ). На сьогодні контрольний пакет сумарно становить понад 55% акцій, розподілений у таких частках: Держкоммайна Республіки Татарстан — 28,778%, нафтова компанія «Татнефть» — 8,613, корпорація Seagrоup International Ink. — 9,96, компанія Amruz Trading AG — 8,336% (акціонери з Татарстану стверджують, що контролюють американську та швейцарську компанії);

група «Континіум» (близька до народних депутатів України Ігоря Єремєєва та Ігоря Димінського), якій належить 42-відсотковий пакет акцій НПК «Галичина» (Дрогобицький НПЗ), а також мережа заправок під торговою маркою WOG.

Розстановка сил почала активно змінюватися восени минулого року, коли після вересневої цінової кризи прем’єр-міністр Віктор Янукович заявив про необхідність переробки всієї нафти, яка видобувається в Україні, вітчизняними НПЗ. По суті, ця заява була розцінена як «відмашка» для створення державної ВІНК. Базовим принципом створюваної ВІНК є пріоритет загальнокорпоративного інтересу над локальними інтересами окремих підприємств. До переваг вертикально інтегрованої нафтової компанії зараховують: зменшення витрат на виробництво, підвищення ефективності роботи компанії, збалансованість збуту продукції, єдину стратегію виробництва, можливість концентрації ресурсів і перерозподілу прибутку.

Однак уряд своєчасно не розпочав реальних дій з інтеграції нафтових активів України. Втім, керівництво ВАТ «Укрнафта» не розгубилося й заявило, що стратегічним завданням компанії є розширення роздрібної мережі АЗС у всіх регіонах України. До 2007 року їх кількість має досягти 947 комплексів. Сьогодні ж під брендом «Укрнафти» працюють 237 АЗС. А днями Антимонопольний комітет дав дозвіл на придбання ще 11 комплексів.

Більше того, за словами голови правління ВАТ «Укрнафта» Ігоря Палиці, однією з причин для інвестування коштів компанії у вертикальну інтеграцію є посилення конкурентної позиції. Якщо така інтеграція не сприяє значному зменшенню витрат компанії або отриманню додаткових конкурентних переваг, вона безглузда і в це не варто вкладати ані шеляга.

Як відомо, сьогодні більшість українських НПЗ контролюють російські нафтові компанії. Відповідно ВІНК, що створюється на базі «Укрнафти», доведеться конкурувати з ними на вітчизняному ринку нафти й нафтопродуктів.

До речі, формування російських ВІНК розпочалося ще в 90-ті роки. Україна ж прийшла до цієї ідеї на 13-му році незалежності. Сьогодні в нафтовій промисловості РФ працюють близько десятка ВІНК, на частку яких припадає понад 80% видобутку російської нафти і понад 70% нафтопереробки.

Тим часом на грунті вертикальної інтеграції та розширення мережі АЗС «Укрнафти» виник перманентний конфлікт з іншим співвласником, а точніше — управляючим держпакетом акцій «Укрнафти» — НАК «Нафтогаз України», компанією, котра також досить активно створює власну роздрібну мережу АЗС під брендом «Нафтогаз-Екойл» і має своє бачення функціонування ВІНК, створеної на основі «Укрнафти». Невідомо, скільки ще тривав би цей конфлікт, якби не липневий указ Президента України про створення вітчизняної ВІНК.

Мабуть, не випадково в початковому варіанті для реалізації положень указу першим дорученням Президента передбачалася передача 49% акцій «Укрнафти» у розпорядження Фонду держмайна України. По суті, для «Нафтогазу» це означало зменшення статутного фонду, що, у свою чергу, ставило під запитання можливість успішного розміщення НАКом єврооблігацій на суму в 700 млн. дол. Другим дорученням Президента держакції «Укрнафти» було повернуто в управління «Нафтогазу».

Водночас голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Бойко 1 вересня заявив: «Указ і розпорядження Президента України будуть виконані в точності». При цьому він додав, що розгляд цього питання парламентським профільним комітетом відкладався у зв’язку з оцінкою держпакетів акцій АТ, які повинні бути передані до складу «Укрнафти».

А вже 2 вересня урядовий комітет з ПЕК розглянув і затвердив відповідний проект постанови про створення вітчизняної вертикально інтегрованої компанії. 8 вересня її було прийнято на засіданні Кабінету міністрів України.

Складові об’єднання

Інтеграційні починання Президента України торкнулися також двох вітчизняних НПЗ — Кременчуцького і Дрогобицького, які покликані представляти у створюваній ВІНК переробну ланку. Але проблема полягала в тому, що, наприклад, «Укртатнафта» — підприємство у формі ЗАТ і першочергове право викупу її акцій мають мажоритарні акціонери, а отже — уряд Татарстану. У зв’язку з цим перший заступник прем’єр-міністра Татарстану, голова спостережної ради «Укртатнафти» (Кременчуцький НПЗ) Равіль Муратов у серпні 2004-го навіть надіслав відповідний лист на адресу глави Фонду держмайна України Михайла Чечетова і глави НАК «Нафтогаз України» Юрія Бойка.

У цих документах, зокрема, зазначається, що Татарстан та інші акціонери «Укртатнафти» мають право розраховувати на участь у розробці механізму реалізації зазначеного указу Президента України шляхом консультацій та домовленостей у рамках чинного законодавства і завершити цю роботу підписанням угоди між акціонерами ВАТ «Укрнафта», НАК «Нафтогаз України» й акціонерами «Укртатнафти».

З цього приводу Ю.Бойко сказав: «Ні. Це не відчуження акцій, не продаж і не обмін. Просто змінюється власник в особі держави».

Вже на початку вересня стало відомо, що спостережна рада ЗАТ «Укртатнафта» скасувала збори акціонерів, призначені на 8 вересня, і не приймала рішення про проведення інших зборів. Нагадаю, що на скасованих зборах основним питанням мало стати залучення інвестицій в обсязі близько 200 млн. дол. для модернізації підприємства, можливо, шляхом проведення додаткової емісії акцій. Отже, можна припустити, що мажоритарний акціонер «Укртатнафти» зняв свої претензії щодо включення держпакета акцій підприємства до складу ВІНК.

Ще загадковіша доля держпакета НПК «Галичина».

За словами глави Фонду держмайна М.Чечетова, нині вже виконано експертну оцінку 43-відсоткового пакета акцій «Укртатнафти» — 160 млн. дол. Оцінка 25-відсоткового пакета акцій НПК «Галичина» буде виконана в найближчі два тижні. Згідно з урядовою постановою, цей пакет також оцінять за ринковою вартістю.

Задля справедливості зазначу, що на сьогодні ні з боку керівництва компанії «Континіум», ні з боку НПК «Галичина» заяви не надходили, що, швидше за все, свідчить про порозуміння між майбутніми партнерами по ВІНК.

Базовий елемент

Правові неясності між майбутніми учасниками нафтового холдингу, матеріально-фінансовий стан ВАТ «Укрнафта», на базі якого має бути створена вітчизняна ВІНК, вселяють деяку впевненість в успіх задуманого. Зазначу, що нинішнього року основній нафтовидобувній українській компанії виповнилося 10 років. На сьогодні ВАТ «Укрнафта» забезпечує в Україні видобуток 91% нафти, 28% газового конденсату і 17% газу від загального видобутку цих вуглеводнів у країні.

Крім того, керівництво компанії одним із перших в Україні перейшло до моделі реалізації соціально орієнтованого бізнесу. Один із основних постулатів цієї моделі — зростання добробуту працівників підприємства при збільшенні виробничих показників. Тільки нинішнього року це було підтверджено вже двічі. Для підвищення зацікавленості працівників компанії в кращій ефективності роботи тарифні ставки і посадові оклади з 1 травня було збільшено на 20%, у результаті чого середня зарплата по підприємству становила 1380 грн. А вже в серпні було прийнято рішення про підвищення зарплати ще на 15%, що означає зростання середньої зарплати вже до 1590 грн. на місяць.

У цьому контексті досить актуальне й питання підтримання на належному рівні соціальної сфери. Протягом літа за кошти компанії більш як 4 тис. дітей відпочили в оздоровчих таборах різних регіонів України, у тому числі діти-сироти. Для цього правління ВАТ «Укрнафта» виділило понад 1 млн. грн., причому робітники підприємства платили за путівку 10% її вартості.

Компанія також активно фінансує і соціально-економічний розвиток регіонів, у яких працює. Так, нинішнього року заплановано фінансування робіт лише в Сумській області на суму 12 млн. грн., у Чернігівській — 4,62 млн. У Харківській області виділено 3,5 млн. грн. на будівництво Краснокутської середньої школи.

Обнадійливі перспективи

Хоч як парадоксально, та процес створення ВІНК так і не набув, на відміну від інших енергетичних проектів, політичного забарвлення.

Але, з іншого боку, будь-який політичний галас навколо діяльності єдиного вітчизняного нафтовидобувача може дуже серйозним чином позначитися на ринку нафтопродуктів України в цілому. Особливо в жнива. Тим більше що, за підсумками першого півріччя 2004 року (порівняно з аналогічним періодом 2003-го), обсяги реалізації нафти та газового конденсату збільшилися на 42,9 тис. тонн і становили 1332,7 тис. тонн (у першому півріччі 2003 року — 1289 тис. тонн). А чистий прибуток зріс на 107,7 млн. грн. (28%) і становив 493,7 млн. грн. (у першому півріччі 2003-го — 386 млн. грн.). Водночас до бюджетів усіх рівнів сплачено податків на суму 595 млн. грн., що на 169 млн. грн. (39,6%) більше, ніж у першому півріччі минулого року.

Яскравим прикладом є згадуваний вище обвал на вітчизняному фондовому ринку, де до останнього моменту ВАТ «Укрнафта» було серед лідерів лістингу. За оцінками експертів, однією з основних причин дестабілізації котирувань акцій цієї компанії стала інформаційна закритість процесу створення української ВІНК.

Як заявив в інтерв’ю УФС директор компанії «Міжрегіональна фондова компанія» Ігор Мазепа, представники ВАТ «Укрнафта» повинні пояснити міноритарним акціонерам мету збільшення статутного фонду компанії з 13,6 до 1792,6 млн. грн. Він вважає, що «паніка на ринку виникла через брак інформації. Якщо менеджмент компанії та головні акціонери пояснять мету емісії і всі зрозуміють, що у спільних інтересах її проведення, то насправді це буде позитив для України. Вартість компанії («Укрнафти». — Авт.) лише зросте, і частково вирішиться одна з головних проблем ринку — нестача ліквідних акцій», — зазначив І.Мазепа.

На його думку, плановане збільшення активів «Укрнафти» за рахунок часток у нафтопереробних заводах у принципі має лише підвищити вартість «Укрнафти».

З ним згоден і начальник аналітичного відділу ІК «Тект» Віктор Федоров: «Мені здається, що паніка, яка виникла на ринку, пов’язана не так із наміром збільшити статутний фонд «Укрнафти», як із невизначеністю принаймні двох моментів: якою буде ціна підписки («Укрнафта» не мала ще такого досвіду) і якою сумою оцінять пакети «Укртатнафти», НПК «Галичина», що їх передбачається внести в статутний фонд «Укрнафти» державою», — наголосив він.

Тому ми й розповідаємо про всі нюанси створення української ВІНК, щоб не виникало у вас запитань: чому? навіщо?

Голова правління «Укрнафти» Ігор Палиця, говорячи про причини створення єдиної нафтової компанії (як мовиться, від свердловини до бензоколонки), зазначив, що останніми роками зменшення видобутку нафти підштовхує до пошуку нових, більш ефективних форм управління нафтовим комплексом; досвід закордонних компаній у цій галузі підтверджує необхідність нафтової вертикальної інтеграції і сприяє розвитку нафтового бізнесу. На думку І.Палиці, при створенні ВІНК слід оминути стадію «м’якого» холдингу, оскільки це — марна трата часу при створенні конкурентоспроможної ВІНК.

Держава, як уже говорилося, при створенні ВІНК на базі «Укрнафти» зі збитками не залишиться. По-перше, це отримання податків при збільшенні прибутку, зокрема і від роздрібної торгівлі. По-друге, частка ВІНК на українському ринку нафтопродуктів може зрости до 25%, а це вже більш ніж вагомо. По-третє, це дасть можливість лавірувати в період різких цінових стрибків на ринку нафтопродуктів.

Ми вже не говоримо про створення національного нафтового бренду... А ось капіталізація оновленої «Укрнафти» явно може збільшитися.

Щоправда, Україна ще не має досвіду створення вертикально інтегрованих нафтових компаній. Однак уперше за два роки держава може отримати реальну можливість впливати на ситуацію на ринку нафти і нафтопродуктів не шляхом адміністративного тиску. Тим більше, що прогноз цін на автомобільне пальне в Україні свідчить про те, що без використання потенційних можливостей стратегічного резерву нафтопродуктів і державної нафтової корпорації ринок уже найближчим часом може досягти своєї вертикальної межі цін.