Ринок і споживач із жахом звикають до нових цінових реалій. Бензин по 12,50 грн за літр вважається удачею. А в окупованому Криму про це можна лише мріяти - максимальна планка там досягла 15 грн/л. Однак висока ціна - це не найгірше, що може бути. Набагато гірше, коли цін немає взагалі, бо немає продукту... А ще гірше, якщо це відбувається на етапі підготовки до періоду активного споживання... Цієї весни ринку й новому уряду треба буде пройти перший і, скоріш за все, найвідповідальніший нинішнього року рубіж. Виклики серйозні, але вони зрозумілі.
Напруга була очікуваною. Постанова Нацбанку №49 від 6 лютого 2014 р. про затримку у шість днів при купівлі валюти імпортерами призвела до зриву та дестабілізації поставок нафтопродуктів. Ситуація поглибилася неймовірними стрибками курсу долара наприкінці лютого - на початку березня. "Вранці здавалося, що заробив, увечері з'ясовується - у мінусі", - описує особливість моменту один із великих трейдерів.
Така непередбачуваність призвела до того, що оптові ринки "зупинилися", ресурсотримачі відмовляються продавати продукт навіть за умови стовідсоткової передоплати. Хто знає, скільки завтра знадобиться грошей для наступної закупівлі? Тижнева заморозка, що по факту перетворилася на декадну, обнулила "оборотку" багатьох трейдерів. "Банки кредитувати не хочуть, короткострокова гривня дуже дорога, простіше нічого не робити взагалі", - пояснюють учасники ринку.
Занервували й експортери. По ринку поповзли чутки, що через валютні стрибки в окремих покупців здали нерви, і вони відмовилися погашати борги по поставках із відстрочками. Але проблеми із проплатами почалися в усіх без винятку. В результаті польський "Орлен" згорнув програми з товарного кредитування українських клієнтів, а "Білоруська нафтова компанія" призупинила торгівлю через свою українську "дочку" за гривні й переспрямовувала всіх охочих на свого британського трейдера.
Найліпше на загальному тлі виглядало дочірнє підприємство "Ромпетрол-Україна", яке по суті в однині формувало оптову пропозицію на ринку. Такий ексклюзив компанія оцінила по достоїнству: без доставки - 17300 грн/т, або близько 13 грн/л. Шок минув швидко, і через кілька днів покупці взяли назад свої непристойні слова на адресу трейдера.
Усе тому, що інших пропозицій немає. "Ми веземо тільки під свої станції, оптом торгувати ризиковано", - розповів директор однієї з найбільших мереж АЗС.
Ситуація з ресурсами загрозлива. Згідно з оперативними даними "Консалтингової групи А-95", баланс ринку (пропозиція) бензину в лютому 2014 р. знизився порівняно з аналогічним періодом 2013-го на 25,3% і на 22,4% - по дизпаливу. Іншими словами, ринок підходить до сезону активного споживання не з традиційним зимовим запасом, а з дефіцитом.
Та є ще один важливий
нюанс. Ім'я йому СЄПЕК. За оцінками "Консалтингової групи А-95", частка цього гравця на оптовому ринку за підсумками 2013 р. досягла 20%. Проблема в тому, що просілі лютневі обсяги містять у собі й поставки СЄПЕК, які було оперативно заблоковано після зміни влади. "Правий сектор" заблокував Херсонську нафтоперевалку, днем раніше - Одеський НПЗ, який через два дні зупинив переробку. Не буде перебільшенням сказати, що таким чином ринок втратив ще 20% обсягу.
Отже, реальне зниження доступного обсягу палива становило близько 45% порівняно з минулим роком. Як перекрити такий дефіцит?!
Попри всю очевидність ситуації, закочувати рукава ніхто не поспішає. "Треба перечекати непевний час, поки долар не заспокоїться", - така на сьогодні найпоширеніша думка. Це робить ресурсну ситуацію в березні дуже небезпечною. Великі трейдери говорять про достатність запасів не надто впевнено, а про становище дрібних регіональних компаній можна лише здогадуватися.
Зрозумілі два моменти. Перший: часу на розгойдування в нового глави Міненерго Юрія Продана немає, слід підбадьорювати Експертно-аналітичну групу по ринку нафтопродуктів. Другий: навіть без засідання групи треба починати розмову з Нацбанком про спецпорядок викупу валюти для постачальників критичного імпорту. З фіксованою ціною на газ ці шість днів відстрочки ще якось можна зістикувати, але зі специфікою нафтового ринку це просто несумісне, оскільки паливні котирування також доволі волатильні. І третій: треба починати молитися, щоб світовий ринок не рвонув угору. Інакше нинішні 13 грн за літр здадуться щастям.
Кримська тріщина
У зв'язку з окупацією Криму з усіх щілин полізли новини про можливість енергетичної блокади з боку Митного союзу. На перевірку ця інформація не підтвердилася, та й загалом такий варіант виглядає малоймовірним. (Правда, і у вторгнення в Крим раніше не вірилося...)
Спочатку про Росію. За підсумками 2013 р. в Україну було поставлено 2 млн т російського ДП, що трохи перевищує 20% ринку світлих нафтопродуктів. Треба сказати, що ці поставки більше потрібні самим російським компаніям, бо за їхній низькоякісний, як за сучасними мірками, продукт тут платять непогані гроші. До того ж виробництво дизелю в Росії надлишкове, вивозити його треба так чи інакше.
Чи зможемо обійтися без цих поставок, коли раптом що? Тут ми підходимо до розгляду ключового напрямку - Білорусі, за якою за підсумками минулого року 30,8% ринку України. У світлі останніх подій можна стверджувати, що у 2014 р. у Білорусі є шанси повторити, а може, і перевершити успіх
2012-го, коли її поставки в Україну становили 4,2 млн т, або близько 43% ринку.
На чому базується такий прогноз? Насамперед треба потроху готувати себе до того, що нас назавжди покинув Одеський НПЗ. А також до того, що ми навряд чи станемо очевидцями запуску Лисичанського НПЗ "Роснефти" - головної очікуваної події на ринку цього року. Ця тема потребує окремого розгляду, а поки що пропонується прийняти її як даність. Обмежимося лише тим очевидним фактом, що розвиток української економіки навряд чи входить у завдання найближчої до Кремля нафтової компанії Росії.
Далі. Згаданий відхід СЄПЕК очевидно поверне природну географію поставок. Мова насамперед про зниження імпорту через морські порти, який, хай там як, явно програє білоруському. Чи не підведе Мінськ? Скажемо так, сюрпризи, як і скрізь, де присутня Росія, можливі. Але щоб змусити сябрів відмовитися від преміальних поставок в Україну, слід мати серйозну аргументацію, бо збитки будуть дуже відчутними. Не виключено, що Москва дістане свій улюблений кийок у вигляді урізування графіків поставок нафти на білоруські НПЗ.
Та навіть якщо росіяни дотиснуть білорусів і доможуться блокування поставок в Україну, в нас завжди залишається запасний вихід - море. Це буде трохи дорожче, але "сухими" не залишимося. Не без проблем, але можна налагодити стабільний потік і через західний (європейський) сухопутний кордон, там будуть тільки раді. Через надвиробництво європейські НПЗ у 2013 р. показали величезні збитки, і поява такого великого клієнта буде справжнім сюрпризом.
Також не можна списувати з рахунків і кременчуцьку "Укртатнафту". Ігор Коломойський, який контролює її, явно знаходиться в темі та у частці при нових розкладах, тому, дивися, й "Укртранснафта" одержить довгоочікуване зелене світло на давальницьку переробку технологічної та іншої нафти за держрахунок у Кременчуці...
Отже, сценарії можливі різні, але безвихідних серед них немає. Перший украй складний рубіж треба буде пройти цієї весни. "Вечірка" через дві-три тижні, але досить "весело" вже сьогодні.