Група вчених розробила проект, що може допомогти державі вже найближчим часом відмовитися від ручного управління житлово-комунальним господарством і, в перспективі, всією економікою. Про це «ДТ» розповів керівник групи розробників Анатолій Любаревич.
Проект, що отримав назву «Єдина державна система моніторингу», передбачає створення державної інформаційної системи, що дає можливість адміністративним центрам — від селищної ради до уряду – мати уявлення про те, що діється у житлово-комунальному господарстві у кожен момент часу
«Відновити порушений баланс в економіці — це не значить відібрати щось у багатих і дати бідним. Потрібно досліджувати небезпечні процеси, що відбуваються у господарстві країни, і навчитися управляти ними за допомогою прийнятих державою законів», — пояснив Любаревич.
Однак на сьогоднішній день у держави немає відповідного інструментарію. «Микола Азаров говорить: «У бюджеті доходи збільшилися»… Яким чином це відбулося, напевно, і Микола Янович не знає. Адже у вітчизняної економіки немає ні вух, ні очей, і точний облік не ведеться. А наша замовна статистика реальної інформації не дає», — відзначив він.
«Допомогти держава не може, навіть якщо захоче, — додав експерт. — Тому й виходить, що міністерства та відомства працюють на своїх програмних системах, які не кореспондуються між собою. Приміром, існує своя телефонна абонентська мережа в МНС, МВС й інших відомствах, і вони досить таки відрізняються один від одного. Спроба навести порядок тільки в Києві призвела до того, що виявили… три тисячі будинків, що не значаться у загальній системі, і навіть кілька нічийних вулиць».
Запропонована вченими система надає можливість контролювати господарство країни в режимі реального часу. Її вже схвалили всі парламентські сили й розглядає уряд. Впровадити систему, на думку керівника групи розробників, можна дуже швидко.
«Є інвестори, які згодні дати необхідні 350 млн. дол., а термін окупності системи — 1,7 місяці, — повідомив Анатолій Любаревич. — І якщо сьогодні прийняти політичне рішення, до опалювального сезону можна впровадити цю систему в трьох-чотирьох областях».
У розробці проекту, запропонованого Інститутом науково-практичних розробок комплексних систем, взяли участь також Інститут кібернетики ім.В.Глушкова НАНУ, Інститут економіки й прогнозування НАНУ, Харківський політехнічний інститут (ХПІ), Інститут теплофізики НАНУ й ряд інших наукових установ.
Докладніше читайте у статті Олександра Рожена «Не боги борги збирають» у свіжому номері «ДТ».