Нещодавно в Одесі відбулася 18-та диспетчерська нарада компаній, що здійснюють транзит російського газу в Україні, Молдові, країнах Балканського регіону та Туреччині. Об’єднане диспетчерське управління і власне ДК «Укртрансгаз» представляв перший заступник директора цієї компанії Мирослав ХИМКО. З урахуванням важливості стабільної роботи «Укртрансгазу» «ДТ» звернулося до Мирослава Петровича з проханням докладніше розповісти саме про технічні аспекти роботи і роль об’єднаного диспетчерського управління (ОДУ), в результаті чого і з’явився цей матеріал.
Співпраця газових диспетчерів
Найперше, чим поцікавилося «ДТ», — рівнем синхронізації роботи компаній — транзитерів російського газу. Мирослав Химко пояснив, що за час свого існування Об’єднане диспетчерське управління ДК «Укртрансгаз» уклало чимало двох- та багатосторонніх диспетчерських угод. Мета цих угод — обмін диспетчерською інформацією та оперативна взаємодія. Угоди визначають обсяг і періодичність передачі режимних параметрів, регламентують диспетчерську взаємодію, визначають порядок узгодження різних питань. Крім того, відповідно до цих угод сторони інформують про зміни режимів, а також про аварійні ситуації (терміни ліквідації, причини тощо), які можуть вплинути на режим роботи газотранспортної системи партнера (див. карту-схему).
ОДУ отримує оперативні годинні та добові дані про режим надходження газу на територію України та надходження газу в прикордонні країни з території України, в тому числі дані з газовимірювальних станцій (ГВС), де відбувається приймання-передавання газу за контрактом від/до прикордонних з Україною газотранспортних компаній Росії, Білорусі, Молдови, Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії, та дані щодо роботи прикордонних компресорних станцій (КС).
У межах диспетчерських угод організовуються диспетчерські наради, на яких відбувається обмін досвідом між спеціалістами, вирішуються спірні питання, узгоджуються графіки проведення ремонтних робіт. Також організовуються відвідання диспетчерських центрів та об’єктів газотранспортних систем країн — учасниць угод.
Велику увагу учасники диспетчерських нарад приділяють системі передачі даних. На сьогодні диспетчерська інформація передається різними засобами: телефоном, факсом, електронною поштою — поточна інформація та в режимі реального часу — електронною поштою, каналами «газового» зв’язку. З газотранспортними компаніями Росії, Білорусі, Молдови працює система передачі даних по каналах «газового» зв’язку у вигляді передачі файлів узгодженого формату та структури.
ОДУ «Укртрансгазу» тісно співпрацює як з іншими управліннями «Укртрансгазу» та диспетчерськими підрозділами газодобувних підприємств, так і з Центральним виробничо-диспетчерським департаментом (ЦВДД) ВАТ «Газпром» і ТОВ «Газпромекспорт». Щодоби між ОДУ та ЦВДД відбувається обмін як поточною інформацією про стан роботи газотранспортних систем, так і інформацією про обсяги можливої подачі на територію України, транспортування територією України та передачі з території України природного газу країнам-імпортерам. ЦВДД та ТОВ «Газпромекспорт» щотижня передають в ОДУ прогнозну інформацію про обсяги споживання природного газу країнами-імпортерами, що збільшує можливість планування на тиждень вперед роботи ГТС України, а це, в свою чергу, підвищує надійність транзиту природного газу споживачам Європи.
З огляду на вищесказане видається щонайменше дивним висування Україні претензій щодо «несанкціонованого відбору газу». Адже така інформація дуже ретельно перевіряється усіма учасниками транзиту газу. Хоча необхідно зазначити, що одним із основних чинників, які негативно впливають на транзит газу через ГТС України, є значні добові коливання відбору газу країнами-імпортерами, що призводить до нестабільного та неефективного режиму роботи ГТС, перевитрати паливного газу та моторесурсу газоперекачувальних агрегатів (ГПА) і значної зміни балансу газу в системі.
У напрямку Балканського регіону ОДУ «Укртрансгазу» тісно співпрацює з представництвом ТОВ «Газпромекспорт» у Болгарії, яке координує роботу національних диспетчерських підрозділів ГТС шляхом надання необхідної інформації щодо добового споживання газу Балканськими країнами та Туреччиною, планів проведення ремонтних, профілактичних і будівельних робіт на ГТС, оперативних даних про поточну роботу ряду компресорних станцій та магістральних газопроводів.
Окреме місце в диспетчерських відносинах займають питання узгодження обсягів і строків проведення ремонтних робіт на національних транзитних газотранспортних системах, що обмежують транспорт газу. Це зумовлено насамперед намаганням мінімізувати економічні втрати від простою потужностей, як видобувних, так і транспортних, а також зменшити збитки споживачів газу від недоотримання в повному обсязі природного газу.
На сьогодні на диспетчерських нарадах встановлюються спеціальні проміжки часу (в літній період), в які всі країни-учасниці планують проведення на своїй території ремонтних робіт, що обмежують транспортування газу. Кожна з країн-учасниць збирає дані щодо необхідності виконання ремонтних робіт на своїй ГТС: терміни виконання, максимальна продуктивність системи тощо. Після цього на основі наданих проектів розробляється єдиний синхронізований план-графік планово-профілактичних ремонтних робіт (ППР) по всій інтегрованій газотранспортній системі Європи.
План-графік розглядається та узгоджується на спеціальних диспетчерських нарадах, як правило, в жовтні—грудні, щоб у газотранспортних компаній була можливість провести підготовчі заходи до ремонтів. Слід зазначити, що окремо проводяться наради щодо узгодження комплексів ППР на західному і балканському напрямках та в напрямку Туреччини.
Нова редакція диспетчерської угоди
18 жовтня 1996 року у Кишиневі було підписано Диспетчерську угоду між диспетчерськими центрами ВАТ «Газпром», АТ «Укргазпром», АТ «Топенерджі», ЄАД «Булгаргаз», АТ «Газпостачтранзит», АТ «Молдоватрансгаз», РУМГ «Тираспольтрансгаз», АХ «Ромгаз», «Боташ», «Депа» і «Макпетрол». Ця угода спрямована на забезпечення диспетчерськими службами оперативного керівництва і контролю за дотриманням виконання контрактних зобов’язань з транзиту та поставок російського газу до країн Балканського регіону. У рамках угоди щороку представники компаній проводять робочі наради по черзі на території країн-учасниць.
У зв’язку з тим, що з 1996 року змінилися структури компаній, ліквідовано АТ «Топенерджі», координацією роботи національних диспетчерських підрозділів газотранспортних систем займається представництво ТОВ «Газпромекспорт» у Болгарії (до 2010 року дана функція належала Балканському диспетчерському центру). Також з метою врахування основних умов функціонування газових ринків країн-транзитерів, положень контрактів на транзит та поставки газу вирішено укласти нову диспетчерську угоду між компаніями-транзитерами російського природного газу в країни Балканського регіону та Туреччину. Разом з тим в новій диспетчерській угоді будуть враховані сучасні засоби та технології в галузі передачі інформації.
Забезпечення надійного транзиту газу територією України
Враховуючи фактичний технічний стан ГТС України, «Укртрансгаз» здійснює ряд заходів для забезпечення її надійної та безаварійної роботи. Зокрема, щороку проводить технічне діагностування об’єктів ГТС у відповідності до вимог чинної науково-технічної документації (НТД), у т.ч. внутрішньо-трубну діагностику, комплексні корозійні обстеження тощо. За результатами технічного діагностування компанія планує та проводить такі організаційно-технічні заходи:
— запроваджуються обмеження по робочому тиску на аварійно-небезпечних ділянках;
— усуваються дефекти труб шляхом встановлення ремонтних конструкцій без зупинки транспортування газу;
— виконується локальний ремонт дефектних об’єктів ГТС із зупинкою транспортування газу (заміна котушок, лінійних кранів тощо);
— виконується проектування заміни потенційно небезпечних ділянок газопроводів шляхом лупінгування.
До того ж щороку виконуються планово-профілактичні ремонтні роботи у відповідності з вимогами чинної НТД і заводів — виробників обладнання; у межах отриманого фінансування виконується дооснащення аварійно-відновлювальних бригад автотракторною та спеціальною технікою.
Динаміка транзитних газопотоків за останні роки
З огляду на політичні та економічні обставини, про які «ДТ» інформує постійно, за останні роки спостерігається тенденція до зменшення транзиту російського природного газу через територію України. Проте очікується, що в 2010 році транзит газу буде на рівні 95—100 млрд. кубометрів, це приблизно на 10% більше від показників минулого року. Хоча обсяг транзиту природного газу через територію України за січень—травень і збільшився на 30% порівняно з минулим роком. (див. рис. 1, 2 і табл.). Зокрема, обсяг транзиту газу територією України за травень 2010 року збільшився на 3,89% порівняно з аналогічним періодом 2009-го і становив 9974,79 млн. кубометрів. Усього з початку 2010 року (за перші п’ять місяців) обсяг транспортованого природного газу становив 70466,34 млн. кубометрів, що на 32,13% більше, ніж за аналогічний період 2009-го (53331,23 млн.).
Що стосується підготовки до зими, то «Укртрансгаз» планує витратити на обсяг підготовчих заходів майже 600 млн. грн. Серед основних організаційно-технічних заходів важливим є закачування газу до підземних сховищ газу (ПСГ). Закачування газу розпочате в квітні і здійснюється із збільшенням планових показників. Передбачається, що з урахуванням залишку в сховищах на початок опалювального сезону «Укртрансгаз» накопичить близько 23—25 млрд. кубометрів. Ухвалений план закачування газу у сховища, за даними компанії, дасть змогу забезпечити вітчизняних споживачів протягом опалювального сезону 2010/2011 років та виконати всі міжнародні зобов’язання України з транзиту природного газу в країни Європи.
Сучасний стан вимірювання кількості газу ДК «Укртрансгаз»
Безумовно, достовірність та єдині підходи до вимірювання кількості і якості газу в умовах його дефіциту є найважливішим державним завданням.
Як неодноразово зазначалося, ГТС України за своєю потужністю поступається тільки транспортній системі Російської Федерації. Довжина магістральних газопроводів ДК «Укртрансгаз» в однонитковому обчисленні дорівнює більш як 36 тис. км. ГТС «Укртрансгазу» забезпечує транзит російського газу територією України в країни Західної Європи та на Балкани, а також його розподіл у межах країни, дотримання контрактних режимів транспортування, зберігання природного газу в підземних сховищах, оптимізацію споживання газу для забезпечення технологічних процесів транспортування.
До складу ДК «Укртрансгаз» входять шість газотранспортних підрозділів — управлінь магістральних газопроводів (УМГ): «Донбастрансгаз», «Київтрансгаз», «Харківтрансгаз», «Черкаситрансгаз», «Львівтрансгаз», «Прикарпаттрансгаз». Кожен із цих підрозділів здійснює вимірювання кількості та якості газу на своїх ГВС і пунктах вимірювання витрати газу (ПВВГ).
Система вимірювання газу ДК «Укртрансгаз» включає вимірювання кількості та якості газу на:
— 11 прикордонних пунктах приймання-передавання газу (передача газу в країни-імпортери);
— 22 пунктах приймання-передавання газу від одного газотранспортного підприємства іншому;
— 12 пунктах вимірювання витрати газу на підземних сховищах газу;
— 50 пунктах приймання-передавання газу від газодобувних підприємств України;
— 1425 пунктах вимірювання витрати газу на ГРС (передавання газу обл- і міськгазам, а також великим споживачам);
— понад 100 пунктах вимірювання витрати газу, спожитого ДК «Укртрансгаз», при його транспортуванні (вимірювання споживання газу на компресорних станціях, компресорних цехах (КЦ) та газу на власні потреби).
Вимірювання кількості та якості природного газу, що надходить до газотранспортної системи «Укртрансгазу», здійснюється на 11 прикордонних ГВС та 3 ПВВГ (з яких 2 ГВС розташовані на території Білорусі, 1 ГВС — на території Молдови, решта — на території РФ).
Вимірювання кількості та якості природного газу, що транспортується до країн Європи, проводиться на 8 прикордонних ГВС та 22 ПВВГ.
Газовимірювальні станції споруджуються на магістральних газопроводах у безпосередній близькості від меж відповідальності підрозділів ДК «Укртрансгаз». До складу ГВС входять один або кілька ПВВГ і хіміко-аналітична лабораторія (ХАЛ). ПВВГ є складною спорудою магістрального газопроводу, до його складу входять вимірювальні трубопроводи, прилади для автоматичного вимірювання витрати газу у режимі on-line для кожного вимірювального трубопроводу. Функціонування пункту вимірювання витрати газу суворо регламентовано відповідними нормативними документами.
Усі прикордонні ГВС обладнані основними та дублюючими автоматизованими комплексами вимірювання параметрів потоку газу та автоматичними засобами вимірювання фізико-хімічних показників (ФХП) газу.
Кожний прикордонний пункт приймання-передавання газу оснащений основними і дублюючими засобами визначення кількості газу в комплекті із датчиками тиску, перепаду тиску, класу точності 0,1 та датчиками температури класу точності 0,3. На ГВС «Гребеники», «Орловка» і «Текове» також встановлено контрольні засоби вимірювання газу, які базуються на іншому, ніж для основних та дублюючих засобів, методі вимірювання витрати. Оснащення прикордонних ГВС України відповідає світовій практиці.
Для виконання контрактних зобов’язань з транзиту природного газу необхідно не тільки з найвищою точністю вимірювати кількість газу на прикордонних пунктах приймання-передавання газу, а й якомога точніше враховувати кількість газу на всій довжині транзитних магістральних газопроводів та на їхніх відгалуженнях для подачі газу українським споживачам.
Вимоги, встановлені ДК «Укртрансгаз» до пунктів приймання-передавання газу на магістральних газопроводах усередині України, наближаються до вимог для прикордонних пунктів. Те саме стосується і пунктів вимірювання витрати природного газу, що закачується на зберігання в підземні сховища, а потім відбирається з них до газотранспортної системи.
Передача природного газу з газотранспортної системи «Укртрансгазу» у газорозподільну мережу регіонів України здійснюється через майже 1500 ГРС. Залежно від пропускної здатності газорозподільчі станції поділяються на п’ять категорій.
Сьогодні на об’єктах, що будуються та реконструюються, встановлюються прилади як вітчизняних виробників, так і відомих світових фірм, що є лідерами в виробництві приладів виміру витрати газу.
«Укртрансгазом» протягом 1994—2004 років здійснено переоснащення сучасними автоматичними приладами обліку газу комерційних пунктів вимірювання витрати газу, що споживається всередині України. Упродовж десяти років на об’єктах газотранспортної системи (ГРС та ПВВГ) встановлено понад 2000 автоматичних обчислювачів і коректорів. У 2006 році завершено оснащення автоматичними обчислювачами та коректорами вузлів вимірювання витрати паливного газу для газоперекачувальних апаратів на КС. Похибка визначення витрати газу як методом змінного перепаду тиску на базі автоматичних обчислювачів, так і з допомогою коректорів не перевищує 1%.
Методи вимірювань витрати газу
На сьогодні в системі обліку кількості газу ДК «Укртрансгаз» найпоширенішим є вимірювання витрати газу методом змінного перепаду тиску з допомогою стандартного звужувального пристрою (діафрагми). Також застосовується метод вимірювання кількості газу з використанням швидкісних турбінних та ультразвукових лічильників.
Широке застосування турбінних лічильників нині ускладнене, тому що нормальне функціонування цього засобу вимірювання можливе тільки при забезпеченні високої якості газу, відсутності механічних домішок. При цьому на Україні відсутні стенди для перевірки (калібрування) лічильників діаметром понад 200 мм.
Досвід газотранспортних компаній Європи та світу свідчить про те, що на комерційних об’єктах передавання-приймання газу можуть бути використані як швидкісні лічильники газу, так і метод змінного перепаду тиску (переважно на трубопроводах великого діаметра).
При використанні в процесі вимірювання лічильників до останнього часу перевага надавалася лічильникам турбінного типу, які забезпечують прямий метод вимірювання робочих об’ємів газу та розрахунок для стандартних умов. У ГТС України впровадження турбінних лічильників почалося з 1997 року. Протягом експлуатації та набуття досвіду фахівцями «Укртрансгазу» неодноразово обговорювалася технічна можливість і необхідні умови впровадження турбінних та ультразвукових лічильників газу.
Наявність у складі турбінних лічильників рухомих елементів потребує при їх використанні приділяти особливу увагу очищенню газу.
На всіх об’єктах, де встановлюється турбінний лічильник, необхідно встановлювати системи очищення (фільтри не більше 10 мкм). Обов’язкове встановлення підігрівачів газу з автоматикою. Це дві головні умови, які не дають змоги повною мірою застосовувати лічильники на ГРС «Укртрансгазу». Протягом останнього часу відбулися різноманітні випробування та широко впроваджуються вихрові та ультразвукові лічильники природного газу. Ультразвуковий метод вимірювання витрати рідин і газів відомий досить давно, але необхідної точності вимірювання інтервалів часу (похибка менше 7—10 сек.) досягли тільки наприкінці 90-х років. Результати випробувань фірм-виробників свідчать, що ультразвукові газові витратоміри демонструють характеристики, які за багатьма показникам перевищують показники традиційних витратомірів. Враховуючи високу точність, надійність і простоту в обслуговуванні, можна передбачити, що в сфері газовимірювання настає період переходу на ультразвукові методи вимірювання потоку.
Найкращий метод гарантувати оптимальну точність — це встановити послідовно на вимірювальному трубопроводі два засоби вимірювальної техніки з різними принципами вимірювання та подібною точністю. Такий підхід дає змогу порівнювати два об’єми в реальному режимі часу та звести ризик сторонніх втручань у роботу комерційних систем вимірювання до мінімуму.
Стан визначення якісних показників газу
На всіх об’єктах газотранспортної системи проводиться контроль фізико-хімічних параметрів природного газу, який здійснюється 69 акредитованими та атестованими Держспоживстандартом України хіміко-аналітичними лабораторіями та автоматичними потоковими засобами вимірювань. Усі ХАЛ «Укртрансгазу» відповідають санітарним нормам, правилам і вимогам охорони праці та протипожежної безпеки, оснащені сучасним обладнанням — хроматографами, фотокалориметрами, вологомірами, гігрометрами, вагами аналітичними та ін.
Усі прикордонні пункти приймання-передавання газу оснащені автоматичними поточними приладами визначення якісних показників газу — хроматографами Daniel виробництва фірми Emerson та гігрометрами «Конг-Прима-2» виробництва фірми «Вымпел» (Росія). Автоматичні потокові засоби визначення фізико-хімічних показників впроваджуються і на великих внутрішніх комерційних пунктах вимірювання витрати газу. Крім того, в «Укртрансгазі» експлуатуються 27 потокових густиномірів Solartron, які встановлені як на прикордонних ГВС, так і на великих ГРС.
Кількість природного газу при його прийманні-передаванні в країнах Європи визначається не в об’ємних, а в енергетичних одиницях (з урахуванням його калорійності). Це зумовило велику увагу, яку газотранспортні та газодобувні компанії Європи приділяють сфері визначення ФХП газу, та перехід на визначення цих показників у реальному режимі часу за результатами показів автоматичних потокових приладів.
Реконструкція прикордонних ГВС
Газовимірювальні станції «Ужгород», «Берегове», «Дроздовичі», «Текове», «Орловка» є одними з пріоритетних об’єктів програми модернізації та реконструкції газотранспортної системи України. Вартість реконструкції ГВС попередньо оцінено у 762 млн. грн.
Загальний обсяг інвестицій у будівництво комерційних (дублюючих) ГВС на вході в ГТС України становить 448 млн. дол. Програма їх будівництва розрахована на п’ять років.
Отже, на сьогодні «Укртрансгаз» забезпечує достовірне і високоточне вимірювання кількості газу, який транспортується, зберігається та споживається. Компанія цілеспрямовано здійснює політику удосконалення системи обліку газу.
Таким чином, вищевикладене дозволяє зробити висновок, що система обліку газу ДК «Укртрансгаз» забезпечує достовірність та єдині підходи до вимірювання витрати газу. Компанією розроблено цільову програму її розвитку та вдосконалення.
А головна мета — досягнення повного, достовірного автоматичного обліку газу на всіх технологічних об’єктах газотранспортної системи «Укртрансгазу» та впровадження високоточних сучасних технологій вимірювання, гармонізованих зі світовим досвідом.