Четверті нинішнього року збори акціонерів ВАТ «Укрнафта» пройшли швидко й досить непомітно. І для компанії це, безперечно, позитивний сигнал. Бурхливі розбірки між акціонерами найбільшої української нафтовидобувної компанії зразка 2001/2002 року нічого доброго їй не принесли. Безліч невідкладних ще тоді справ доводиться надолужувати лише тепер.
Взагалі-то, нинішній рік безперечно вдалий для компанії. За перші дев’ять місяців оборот зріс майже на 45%, чистий прибуток — на 80%. Збільшився видобуток нафти й газу, обсяги виробництва скрапленого газу. Причому підвищення обсягів видобування компанії вдалося домогтися виключно завдяки вдосконаленню технологій і продуктивності праці персоналу. Так, для підтримки пластового тиску в родовищах тепер використовується на чверть менше води, ніж передбачалося проектами розробки. Отже, викачувана з надр нафтова суміш виходить більш високої якості.
Кращий фінансовий стан дозволив компанії практично відмовитися від залучення дорогих кредитних ресурсів. Загалом, як із виробництвом, так і з фінансами становище стабілізувалося.
Проте збори акціонерів ВАТ «Укрнафта» проводили зовсім не для того, щоб похвалитися стабілізацією фінансового стану. Вирішувалося набагато важливіше завдання: про поступове перетворення «Укрнафти» з суто видобувної на вертикально інтегровану компанію, яка забезпечує весь процес — від видобутку нафти й газу до продажу продуктів їх переробки через власну мережу автозаправних станцій. Говорять про це вже давненько, але до практичної реалізації цієї ідеї, схоже, наблизилися тільки нинішнього року — після владнання корпоративного конфлікту і приходу до керівництва компанією нової команди на чолі з Ігорем Палицею.
Першим кроком стало придбання в серпні й вересні 105 АЗС у дніпропетровських компаній «Сентоза» та «Авіас». При цьому вперше в історії України купівля такої великої кількості АЗС відбувалася публічно, із проведенням конкурсів та публікацією оголошень у пресі. Як повідомив голова правління «Укрнафти» Ігор Палиця, до кінця нинішнього року кількість своїх АЗС у компанії збільшиться до 150. Наступного року, поруч із купівлею АЗС, передбачається будівництво власних. Крім того, у перших два-три роки частина автозаправних станцій працюватиме за джоберською програмою. Розроблений новим менеджментом компанії проект передбачає, що в найближчих два роки «Укрнафта» контролюватиме понад 300 АЗС, а на 2007 рік їх побільшає до 947. Це дозволить реалізовувати всю свою продукцію через власну збутову мережу.
До речі, за обсягами вона буде порівнянна з існуючою нині мережею АЗС у ТНК. Тільки, на відміну від тюменців, що працюють з імпортними ресурсами, «Укрнафта» передусім орієнтуватиметься на українську нафту, ставши національним оператором. Про необхідність його створення вже говорили і Президент, і уряд. Ситуація, коли всі наявні збутові мережі контролюються росіянами, небезпечна — різкі цінові коливання на ринку нафтопродуктів минулого літа це підтверджують. І «Укрнафта», що після створення мережі АЗС контролюватиме до 15% ринку, зможе пом’якшувати цінові коливання, як серйозний конкурент російських НК.
Водночас більш як на 23% буде збільшено видобуток нафти й конденсату. До 2007 року він має становити 3,5 млн. тонн за рік. Природно, для збільшення нафтовидобування необхідно залучити інвестиції та підвищити ефективність геологорозвідувальних робіт, оскільки запаси нафти на основних родовищах компанії вичерпано. За словами І.Палиці, розвідані запаси нафти компанії становлять 104,7 млн. тонн, із яких 19% — запаси категорії А (тобто високого рівня достовірності). Це не так і мало, проте змушує замислитися й над виходом на родовища інших країн. Не випадково акціонери вирішили надати правлінню повноваження щодо проведення переговорів про створення дочірньої компанії або СП з однією із компаній Іраку. Рішення про створення дочірньої компанії після остаточного опрацювання питання буде винесене на затвердження зборів акціонерів.
Паралельно для вивчення можливості купівлі нафтовидобувної компанії в Росії або придбання ліцензії на видобуток нафти в цій країні створюється ТОВ «Укрнафта» з офісом у Москві. Нині «Укрнафта» розглядає три нафтові родовища, міркуючи, яке з них найбільше підходить. У перспективі видобуток нафти на зарубіжних родовищах може становити до 3 млн. тонн за рік. Правда, щоб завезти цю нафту на український НПЗ, попрацювати доведеться не лише акціонерам компанії, а й уряду. Зокрема «Укрнафта» ініціюватиме підписання українсько-російської угоди, яка дозволить їй експортувати більшу, ніж російським компаніям (їм дозволено експортувати не більше третини загального видобутку), частку видобутої російської нафти в Україну. Компанія навіть готова сплачувати росіянам за «понадлімітну нафту» підвищені податки.
Утім, це поки що перспектива, хоча й не дуже далека. А ось пошук нафтопереробного заводу для організації спільного підприємства з переробки нафти — це реальність. Вибір, у принципі, невеликий. «Укрнафта» не змогла домовитися про придбання акцій із жодним із українських НПЗ. З шести заводів три контролюють росіяни. Ситуація на Кременчуцькому НПЗ неоднозначна — завод готується до приватизації, тож йому не до глобальних проектів.
Узагалі-то ВАТ «Укрнафта» й саме вивчає можливість придбання 43% акцій Кременчуцького НПЗ (ЗАТ «Укртатнафта»), якщо буде прийнято рішення про проведення відкритого конкурсу. Це був би оптимальний варіант із погляду забезпечення нафтопродуктами своїх АЗС у Центральній та Східній Україні. До того ж у перспективі було б зручно доставляти на цей завод нафту, видобуту на родовищах Східної України. Та поки що треба вивчити питання з юристами й Фондом держмайна про можливість допуску «Укрнафти» до конкурсу.
Тож фактично залишаються лише два НПЗ на заході України. На основі одного з них — ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» (Надвірнянський НПЗ) — і створюватиметься СП. Тим паче що великі пакети акцій (понад 40%) і «Укрнафти», і НПК належать дружнім Приватбанку компаніям. Це гарантує, що створення СП пройде відносно гладко. Хоча, природно, пошук формули, яка влаштує обидві сторони, триватиме певний час. Нині це питання готується для остаточного затвердження на засіданні спостережної ради. При цьому частка нафтовидобувної компанії в СП становитиме не менше 50%.
Таким чином, СП стане переробною ланкою у створюваній на базі «Укрнафти» вертикально інтегрованої компанії (ВІК). Тож у стратегію компанії на зборах акціонерів, що відбулися, внесено зміни, які передбачають можливість створення СП, а не тільки придбання або залучення на тендерній основі нафтопереробних потужностей.
Між іншим, для організації ВІК Україні слід визначитися з аукціонами з продажу нафти, на яких «Укрнафта» реалізує майже всю видобуту нафту. Зараз компанія фактично змушена одержувати через дружні структури левову частку цієї нафти. З погляду держави, це далеко не найоптимальніший варіант. Принаймні жодна з російських НК, яким видобуток нафти обходиться набагато дешевше, свою нафту на аукціони чомусь не виставляє... Проблема аукціонів не нова, але вже понад рік її не розв’язують.
Тим часом альтернативи курсу на інтеграцію та поглиблену переробку ресурсу просто не існує. Компанія планує побудувати ще один газопереробний завод потужністю до 2 млрд. кубометрів газу (це приблизно відповідає Яблунівському ГПЗ). Нині в Полтавській області в районі Гадяча для цього вибирається майданчик. Передбачається, що кількість заправок «Укрнафти», які торгуватимуть скрапленим газом, на 2007 рік збільшиться до 200.
Загалом реалізація середньострокової програми вже 2007 року дозволить одержати додатково близько 300 млн. прибутку на рік. Повне виконання накреслених планів збільшить обсяг товарної продукції на 130%.
Заодно зросте й ринкова вартість «Укрнафти». Нині її оцінюють приблизно в 300 млн. дол. Для порівняння: угорська вертикально інтегрована компанія MOL, у якої і запаси гірші, і ринок менший, тягне на 2 млрд. дол. Тож перспективи для руху вперед є. Поки що зроблено лише перші кроки. А вони завжди найважчі.