Реакцію держави на ситуацію, що склалася в «Укрнафті», інакше як парадоксальною не назвеш. Здавалося б, у розпал «газової війни» з Росією урядові треба підтримувати будь-які альтернативні джерела вуглеводневого палива, одним із яких є вітчизняний газовидобуток. Тим більше що газом з українських родовищ постачають комунальні підприємства, які напряму обслуговують, так би мовити, електорат — населення. Проте чиновники затято продовжують практику останніх років, спрямовану на видавлювання з найбільшого українського нафтогазового підприємства залишків ресурсів.
Ця політика — постійне підвищення рентної плати за видобуток нафти, зниження закупівельної ціни на вітчизняний газ, ускладнення порядку одержання ліцензії на розробку родовищ, вимога закупати бензин для мережі АЗС на умовах законодавства про держзакупівлі — вже призвела до кризи в компанії (див. «ДТ» №8 від 1 березня ц.р.). Фінансові показники «Укрнафти» впали, а з ними й котирування акцій компанії на українських біржах. Найбільша в країні мережа АЗС призупинила роботу. Все це, нагадаємо, на тлі обмеження поставок російського газу.
А що ж наш уряд? Кинувся створювати пільгові умови для вітчизняного газовидобутку, з тим, щоб поліпшити паливний баланс і одержати додаткову фору в переговорах із Росією? Де там. У четвер, 28 лютого, Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) ще майже на сотню гривень знижує вартість газу власного видобутку для «Укрнафти» й робить її без малого вдвічі нижчою за рівень рентабельності. Причина — обгрунтування структури ціни газу власного видобутку, надане «Укрнафтою», здалося комісії «недостатньо детальним». У НКРЕ вважають, що рентабельність газовидобутку залишиться достатньою, навіть якщо компанії сплачуватимуть не 272,6 гривні за тисячу кубометрів (як комісія вирішила 31 січня), а 199,2 грн.
В «Укрнафті» ж оцінюють цю собівартість у 349,73 грн. за тисячу «кубів». Тому оскаржили січневу постанову НКРЕ в Окружному адміністративному суді Києва. Суд як захід забезпечення позову призупинив дію постанови в частині, якою встановлюється ціна на газ власного видобутку для ВАТ «Укрнафта». Розгляд справи по суті призначено на 18 березня. Одночасно «Укрнафта» звернулася до прем’єр-міністра з проханням зобов’язати НКРЕ встановити для компанії економічно обгрунтовану ціну на газ власного видобутку.
Складається враження, що криза ця — керована. Хтось дуже хоче наловити золотих рибок у каламутній воді дестабілізації паливної ситуації в країні. От тільки ціна цих рибок буде занадто високою не тільки для економіки, а й для всіх жителів країни...
Екс-керівник «Укрнафти», а нині народний депутат України (фракція «Наша Україна — Народна самооборона»), секретар комітету Верховної Ради з питань економічної політики Ігор Палиця не збирається пускати ситуацію в компанії на самоплив. На прес-конференції, яка відбулася в УНІАН минулого понеділка, він заявив, що має намір звернутися до президента України Віктора Ющенка з проханням втрутитися в ситуацію, що склалася в нафтогазодобувній галузі України. «Потрібно, щоб він узяв питання під контроль, інакше ми одержимо повну руйнацію економіки», — вважає парламентарій.
Ще 29 лютого «Укрнафта» поширила з цього приводу досить жорстку заяву. «Тоді, коли ціни на імпортний газ системно піднімаються, на вітчизняний, навпаки, системно, штучно знижуються. За своєю суттю, це рішення є злочинним не тільки щодо найбільшої національної нафтогазодобувної компанії України, а й відносно економіки держави загалом. Складається враження, що планомірно виконується чітке завдання — зруйнувати вітчизняну газодобувну галузь. Рішення НКРЕ має явно замовний характер, і треба відкрито заявити: замовниками руйнації є люди, які займають владні кабінети по вул. Грушевського, 12/2» — говориться в документі.
Ігор Палиця не поспішає нікого обвинувачувати в навмисному ускладненні становища «Укрнафти». «Уряд, швидше за все, просто не встиг розібратися в суті того, що відбувається», — вважає він. Причина — великі соціальні програми й зобов’язання, які він мусить виконувати. З одного боку, це відволікає від експертизи галузевих проблем. З іншого — потребує значних поповнень бюджету. Одним із головних джерел яких традиційно є доходи підприємств ТЕК. «Підтримка пенсіонерів і малозабезпечених — річ потрібна, проте не хочеться, щоб наші діти й онуки заплатили за це надто велику ціну», — зазначив Ігор Палиця на прес-конференції.
Ціною ж може стати колапс видобутку вітчизняних вуглеводнів. Із 2003 року ціна на нафту зросла в 3,5 разу. А рентні платежі — майже в 100 разів. При цьому податкове навантаження на видобуток нафти в Україні втричі більший, ніж у Росії, й у 2,5 разу вищий, ніж у Казахстані. «Податкове навантаження на нафтовидобуток становить 77% від його вартості. А податок, приміром, на залізну руду — 8%. Поки в нас не буде однакового підходу до всіх секторів економіки, ми не одержимо хорошого результату», — вважає депутат.
Хоча, за ідеєю, мало б бути навпаки. Умови видобутку в нашій країні набагато складніші. У результаті вітчизняний нафтогазовидобуток стає нерентабельним. За даними першого заступника голови правління ВАТ «Укрнафта» з фінансово-економічних питань Володимира Пустоварова, з 2003 року обсяг рентних платежів, які компанія перераховує до держбюджету, збільшився в 15 разів — із 273 млн. до 3,828 млрд. грн. «За такий короткий проміжок часу жодна компанія безболісно не сприйняла б такого великого зростання», — вважає В.Пустоваров.
«І на сьогодні «Укрнафта» змушена, — а я кажу і як секретар комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, і як екс-керівник «Укрнафти», — звернутися до представників уряду, в спостережну раду з заявою про те, що вона готується припинити видобуток нафти й газу, тому що це завдає збитків», — заявляє Ігор Палиця...
Утім, Кабмін начебто й не проти. Наприклад, Мінприроди й уряд звично затримують на багато місяців переоформлення ліцензій на розробку «Укрнафтою» родовищ. «На сьогодні маю констатувати, що «Укрнафта» без будь-якого пояснення причин (затримки) очікує з початку року надання ліцензій на Східно-Середняківське, Решетняківське й Микуличинське родовища. При цьому тільки з початку року обсяг видобутку компанії за рахунок простою цих свердловин скоротився на 5,478 тис. тонн нафти й газу — на 8,328 млн. кубометрів, а втрати бюджету за цей короткий проміжок часу становили практично 14 млн. грн., що теж немаленькі гроші», — розповів В.Пустоваров. За його словами, компанія неодноразово зверталася й у Мінприроди, й у Кабінет міністрів із проханням владнати ситуацію з ліцензуванням, проте проблеми й досі не розв’язали. Із 2003 року «Укрнафта» не одержала жодної нової ліцензії на геологічне вивчення надр.
У результаті всіх цих процесів правління «Укрнафти» прийняло рішення почати з 3 березня 2008 року процедуру зупинки з метою консервації протягом двох тижнів 140 газових свердловин. Загальний річний видобуток із них становить близько 950 млн. кубометрів природного газу й 40 тис. тонн газового конденсату. За словами Володимира Пустоварова, прямі втрати бюджету від зупинки цих свердловин становитимуть 326 млн. грн., зокрема 122 млн. — рентні платежі, 204 млн. — ПДВ. Якщо ж компанія зупинить видобуток нафти з нерентабельних родовищ із виснаженими важкодобувними запасами в Західному нафтопромисловому регіоні (Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області), втрата видобутку становитиме 700 тис. тонн на рік, а падіння надходжень до бюджету — 1,688 млрд. грн., зокрема 1,245 млрд. — рента і 443 млн. — ПДВ. Загальні ж втрати бюджету сягнуть 2,014 млрд. грн. на рік.
Проте й це ще не все. Для багатьох із цих родовищ консервація означатиме фактичне виведення з експлуатації. Поновлення видобутку нафти або газу на них коштуватиме стільки, що жоден господар не стане вкладати в нього гроші. «З таким підходом Кабінету міністрів Україна через три-п’ять років може залишитися без газу власного видобутку», — констатує Ігор Палиця.
«Останні поїздки представників Кабінету міністрів у Росію призвели до того, що російський енергоносій постійно зростає в ціні. І це питання йде поряд із питанням штучного заниження ціни на газ українського видобутку. Тобто ми маємо чіткі кроки, що робляться нині відносно українських компаній, де є державна частка, щоб через три-п’ять років ми говорили про те, на скільки нам вистачить газу власного видобутку й чи маємо ми перспективу збільшити його видобуток», — заявив народний депутат на останній прес-конференції 3 березня в УНІАН.
Нині в Україні відбувається свідоме заниження рентабельності видобутку газу для національних видобувних компаній, зокрема й для «Укрнафти». Ігор Палиця розповів про такий механізм: «Наприклад, компанію змушують продавати газ по ціні вдвічі нижчій за собівартість видобутку. І все це відбувається законно, відповідно до рішень НКРЕ, підзвітної Кабміну. Далі НАК «Нафтогаз України» продає цей же газ населенню за ціною в півтора разу вищою за собівартість. А окремі компанії реекспортують цей газ за європейською ціною. Результат — прибутки осідають у «Нафтогазі» й далі йдуть на розрахунки з «Газпромом» і іншими кредиторами. А вітчизняний видобувач працює зі значними збитками, не маючи змоги ні збільшувати видобуток, ні підтримувати його навіть на низькому рівні. Тому й інвестори не хочуть вкладати гроші у видобуток газу в Україні»...
Депутат нагадав, що й Енергетична стратегія України на період до 2030 року, затверджена указом президента, й проект програми Кабінету міністрів, й коаліційна угода передбачають впровадження ринкового формування цін на продаж газу імпортованого й власного видобутку на внутрішньому ринку з одночасним запровадженням державного адресного субсидування оплати газу малозабезпеченим громадянам України. Проте на практиці цього не відбувається.
«Ці проблеми є прямою загрозою національній безпеці України й потребують негайного розгляду Радою національної безпеки й оборони, головою якої, відповідно до Конституції, є президент, — каже Ігор Палиця. — Нинішня прес-конференція — це сигнал SOS від національних нафтогазодобувачів із закликом не допустити непоправного — руйнації стратегічної для кожного українця галузі».