UA / RU
Підтримати ZN.ua

Український мільярд – сиктивкару!

З кожним днем тануть сумніви в дії небаченої за своїм розмахом схеми контрабандних поставок нафтопродуктів.

Автор: Сергій Куюн

Цікава історія поставок нафтопродуктів із Феодосійського підприємства із забезпечення нафтопродуктами (ФПЗНП), про яку DT.UA писало на початку листопада, продовжує розвиватися. Нагадаємо, йдеться про те, що з кожним днем тануть сумніви в дії небаченої за своїм розмахом схеми контрабандних поставок нафтопродуктів. На це, зокрема, вказують підвищені обсяги вивезення палива з термінала, які удвічі-втричі більші за показники Держмитслужби (ДМСУ) по цьому регіону. Свіжі жовтневі дані тільки посилюють переконаність у цьому, адже залізницею з Феодосійської наф­тобази вивезено бензину в 20 (!) разів більше, ніж значиться у звітності митниці. Найгірші припущення побічно підтверджують і причетні до процесу держвідомства. У свою чергу, нове долучення до документів відкриває вражаючу своєю примітивністю картину того, що відбувається.

Для початку коротко викладемо зміст «попередньої серії». З червня 2011 року спостерігається активізація поставок нафтопродуктів через Феодосійську нафтобазу, яка перебуває в управлінні Міненерговугіль­прому. Підприємство приймає паливо з моря та перевантажує на залізничний транспорт (автоналиву в підприємства немає). Зіставлення даних про митне оформлення імпортованих нафтопродуктів у Феодосії за червень-вересень поточного року із заходом танкерів під розвантаження у Феодо­сійському порту показало, що з 162 тис. тонн бензину А-95, що надійшов, митниця зафіксувала тільки 80 тис. тонн (50%). Стосов­но дизельного палива картинка ще яскравіша: за чотири місяці у Феодосію морем прийшло 151,7 тис. тонн, а оформлено в режимі «імпорт» (тобто розмитнено) всього 50 тис. тонн (30%).

Слід зазначити, що наведені вище порівняння базуються на зібраній по крихтах із різних джерел інформації, на якій, звісно, немає мокрих печаток. Та чи може це слугувати забороною для спроби елементарного пошуку причин і наслідків?!

Це змусило ще раз дослідити торішню статистику, яка показала ще більш вражаючий результат: у другому півріччі 2010 року з державної нафтобази виїхало до споживачів 127 тис. тонн бензину А-95, тоді як митниця… Вза­галі не було там імпорту за офіційними даними.

Серйозність розбіжностей у даних змусила нас звернутися до Державної митної служби Украї­ни та Міненерговігульпрому з офіційними запитами, в яких ми попросили у цілому, без зазначення суб’єктів підприємницької діяльності, повідомити обсяги оформлення імпорту, транзиту, відвантажень і залишків нафтопродуктів у Феодосії в 2010-2011 роках.

Надії на Закон «Про доступ до публічної інформації» не справ­дилися: обидва відомства відмовилися надати хоч якісь да­ні. У Держмитслужбі відгородилися купою підзаконних актів, перший з яких датовано 1992 роком. Заступник міністра енергетики та вугільної промисловості пан Макуха написав, що міністерство звернулося із запитом до ФПЗНП. (Маючи деякий досвід роботи з Юрієм Бойком, можу впевнено сказати, що за запитом його прий­мальні такі дані були б у нього на столі максимум через годину.)

Щоправда, деякі новини від ДМСУ є. Перший заступник начальника департаменту митниці по боротьбі з контрабандою та протидії корупції Ярослав Про­ко­пенко, ознайомившись на міжнародній конференції Petroleum Ukraine 2011 із відповідною презентацією феодосійських подій, повідомив, що у відомстві цю ситуацію вивчають, зроблено запити у ФПЗНП і «Укрзалізницю».

Мільярд за бортом

Утім, затурбувалися митники якось своєрідно. Як і у випадку з очевидною легкістю надання статистичних даних, не викликає сумнівів, що якби керів­ницт­во ДМСУ реально перейнялося необхідністю роз­в’язати проблему, один дзвінок зупинив би все. На практиці бачимо таке. Свою заяву пан Прокопенко зробив 12 листопада, а 19 листопада, за даними ЗМІ, у Феодо­сійський торговельний порт із бол­гарського Бургаса прибув танкер Cape Blanc з вантажем бензину марки А-95. «У порту заявили, що було вивантажено 14,9 тис. тонн бензину RON 95. Водночас учасники ринку за умов анонімності зазначають, що цей ресурс уже розпродано і невеликими партіями вивозиться з нафтобази», - повідомило «Де­ло», зазначаючи з посиланням на учасників ринку, що вантаж знову оминув митницю.

Якщо в когось іще залишилися сумніви з приводу того, що відбувається у Феодосії, то їх здатна розвіяти нова, жовтнева статистика. Так, у жовтні ФПЗНП відвантажило залізницею 41,8 тис. тонн бензину, тоді як митниця зафіксувала… трохи більше 2 тис. тонн. Таким чином, у поле зору підлеглих пана Прокопенка по боротьбі з контрабандою потрапило всього 5% обороту бензину. Кращий «результат» по дизелю - 33%
(9910 тонн проти 46054 тонн, вивезених із термінала в жовт­ні).

Розрахунки показують, що через «неуважність» митників у жовтні держбюджет України недоодержав тільки у Феодосії близько 132,4 млн. грн. акцизного збору та 92,8 млн. грн. ПДВ. З урахуванням того, що за попередні розглянуті періоди 2010-го та 2011 року розрахунковий розмір бюджетних втрат становив близько 800 млн. грн., у «феодосійську» діру вже витекло більше мільярда гривень. З іншого боку, когось можна привітати з непоганим за прибутковістю минулим роком.

Дивне поруч

Феодосія, Сиктивкар, Гужа­рат - як ви вважаєте, що об’єднує ці географічні назви? Гужарат - найзахідніший штат Індії, який межує з Пакистаном. Пошукати у всесвітній павутині цей забутий богом куточок, а точніше, розташований у ньому НПЗ компанії Reliance Industries Ltd змусила відповідна позначка в графі «виробник» в одному сертифікаті на дизельне паливо. Це ДП було прийняте… Феодо­сійською нафтобазою 2 листопада 2011 року (див. на 9-й стор.).

Воістину значення цієї події ще необхідно усвідомити! Так, були поставки з Греції, Туркмени­стану та навіть зі США, але щоб з Індії - такого історія українського паливного ринку ще не знала.

Дещо затьмарює цей втішний факт небаченої диверсифікації поставок енергоносіїв в Україну та обставина, що, судячи з усього, вміст танкера MAX SCHULTE - 29,999 тис. тонн індійського дизпалива - пройшов повз митницю, як і переважні обсяги ресурсу у Фео­досії. Принаймні жовтнева митна статистика його не бачить. Подивимося, може, з’явиться в листопаді. Однак джерела на ринку кажуть, що це навряд чи, і рекомендують звернути погляд на іншого фігуранта сертифіката - Торго­вель­ний дім «Альматея» - ук­раїн­ського вантажовласника цього чималого обсягу дизпалива.

Це справді заслуговує на увагу! Розпочнемо з того, що цей екзотичний вантаж орієнтовною вартістю 240 млн. грн. оформив згаданий торговельний дім зі статутним фондом в 1000 (одну тисячу) грн. Далі - більше. Одно­особовим засновником і директором ТОВ «ТД «Альматея» є Алевтина Вале­ріїв­на Безрукова, громадянка Росії, прописана в
м. Сиктивкар, що в Республіці Комі (лише день їхати потягом від Москви). В Україні бізнес пані Безрукової зареєстрований у набагато більш респектабельному місці - у самісінькому центрі столиці, у Печер­сь­ко­му районі, по вул. Кропив­ниць­кого, що неподалік Бесса­раб­ки. У доступних базах даних не вдалося ви­явити ні фінансової звітності, ні хоча б кількості співробітників цього славного підприємства (це по-справжньому здивувало фахівців інформаційної сфери, такого вони давно не бачили).

Не знаємо, як там у вас у Сиктивкарі, Алевтино Вале­ріїв­­но, але для класики жанру, яку українські податківці називають не інакше як «фіктарем», не вистачає тільки директора-студента (чи ви студентка?).

Безумовно, «діагноз» даній ситуації мають ставити фахівці, ми лише наводимо доступні нам факти.

Не хотілося б проводити паралелі, але за іронією долі в сумно відомої фірми «Лівела» «статутник» був аналогічний. А тепер, увага, запитання: якщо ні Антимонопольний комітет, ні Тимчасова слідча комісія Верхов­ної Ради не знайшли ні «Лівелу», ні її керівництво, ні 3 млрд. грн. податків, що пройшли повз касу, то які шанси відшукати когось у Сиктивкарі?

Інша паралель: а чи взагалі хтось когось шукатиме? За попередніми підрахунками, з черв­ня (до речі, 9 червня 2011 року відбулася перереєстрація даного ТОВ) через ТД «Альма­тея» пройшло близько 180 тис. тонн бензину та дизпалива, тобто фактично вся різниця між даними митниці та вивезенням нафтопродуктів із Фео­до­сій­ської нафтобази залізницею.

У серпні 2011 року, коли в Полтаві фірма «Лівела» з трьома стільцями та комп’юте­рами почала штампувати митні декларації, відкривши шлях безподатковим нафтопродуктам, DT.UA першим написало про це в матеріалі «Бізо­ни проти Азарова». Закрити схему можна було в один момент, але нечисленні стільці та комп’ю­тери було зібрано тільки наприкінці листопада 2011 року, причому без видимого силового чи правового впливу. Вочевидь, чогось подібного слід очікувати й у Феодосії, тільки дата відмашки невідомої руки залишається відкритою.

На відміну від «Лівели», яка прикривалася рішеннями судів і формально, як зі знанням справи зазначив депутат Зубик, усе було за законом, у Феодосії немає навіть цього. Головне питання, безумовно, до митниці: на якій підставі неоформлене в режимі «імпорт» паливо починає реалізовуватися споживачам в Україні?

Джерела в Кримській митниці, які побажали залишитися неназваними, вочевидь, відчуваючи недобре, поспішили повідомити кримському інтернет-виданню: мовляв, контрабандою вважали транзит. «Ввезення на територію України нафтопродуктів без митного оформлення неможливе, - повідомили інтернет-видання «Кафа» митники. - Можливо, як контрабанду сприйняли транзит, що є помилкою. Експерти самі припускають, що розбіжності в даних могли виникнути «внаслідок транзитного режиму». Це ж світова практика. Транзит не проходить процедури розмитнення, оплачується тільки портовий збір. Наприклад, через Феодосію йде транзит нафтопродуктів Казахстану».

Прекрасно, якби не одне «але»: практично всі вантажі з Феодо­сій­сь­кої нафтобази йдуть за реквізитами резидентів Украї­ни і на нафтобази по всій країні, включаючи промислових споживачів. Який транзит, панове в зеленій формі?

До речі, у тому ж таки повідомленні прес-служба Крим­сь­кої митниці фактично підтвердила пра­вильність наведених нами даних щодо оформлення нафтопродуктів у Феодосії в червні-вересні 2011 року. Так, «Ка­фа» з посиланням на прес-служ­бу Крим­сь­кої митниці повідомила, що «кількість нафтопродуктів, зазначених консалтинговою групою «А-95» і у зве­деннях Феодо­сій­сь­­кого мит­ного пос­ту, прак­тично збігається».

Проте дані експертів і митників мають розходження у часових проміжках: митниця стверджує, що ці обсяги нафтобаза прийняла із січня по жовтень 2011 року, а експерти «А-95» вважають, що з червня по вересень 2011-го. Абсо­лют­но справедливо (і немає каверзи), тому що, за нашими спостереженнями, за січень-травень у Фео­досії оформили всього 3 тис. тонн бензину, тоді як основний потік - імпортованих нафтопродуктів - пішов з червня.

Аналогічна ситуація і з дизельним паливом: кримські митники говорять про оформлення в режимі «імпорт» за десять місяців 2011 року 88 тис. тонн нафтопродуктів, тоді як за нашими «відчуттями» - 80 тис. тонн. Погрішність існує, але це 10%, а не 50 або 70%, як при порівнянні цих цифр з обсягами вивезення палива з Феодосійської нафтобази (див. //kafanews.com/novosti/36411/za-kontrabandu-prinyali-tranzit-cherez-feodosiyskuyu-neftebazu­_­2011-11-12).

Поза сумнівом, могла би протистояти незрозумілим поставкам і сама Феодосійська нафтобаза, тобто Міненерговугільпром. Фор­мально термінал вантажить товар сумнівного походження, на який, слід розуміти, є якісь документи, достатні для початку відвантаження, і, як бачимо, сертифікати. Але всі ж чудово розуміють, що відбувається, повідомляють джерела в порту та на самому терміналі. Чому б не посилити регламент випуску нафтопродуктів на внутрішній ринок, наприклад, вимагати підтвердження сплати всіх податків і зборів на партії нафтопродуктів, що відвантажуються?

Звичайно, усе це дещо наївно, хоча досить одного, але дуже великого - бажання боротися, щоб захищати внутрішнього виробника від такої «конкуренції», наповнювати бюджет і не розповідати про нестачу грошей для чорнобильців і «афганців». Зате замість елементарних кроків по боротьбі з контрабандою ми бачимо у виконанні глави Міненерговугіль­прому спроби фактичної побудови такої самої безподаткової схеми, тільки на законодавчій основі - шляхом зняття ПДВ на імпорт нафти та подальшого продажу виготовлених з неї нафтопродуктів.

Не видно особливого бажання щось змінити і з боку полку інших державних відомств, які щодня рапортують про те, що зловили під покривом ночі «контрабандистів» із каністрами та бензовозами в луганських степах, але впритул не бачать танкерів із потягами бензину та дизпалива.

До речі, а що це там видніється на обрії? Та це танкер Osman Bey, що віддаляється від берега, який залишив 29 листопада на Феодосійській нафтобазі 5 тис. тонн бензину А-95. А хто це йому там махає хусточкою на березі? Вибачте, не впізнав, Алевтино Валеріївно!