Американська Chevron відмовляється від проекту в Україні через зростання ризиків чи все ж таки через присутність в Угоді про розподіл продукції з освоєння Олеської площі компанії "Сім'ї" Януковича-втікача? Аналіз ситуації свідчить, що, незалежно від мотивів Chevron, уряд України має отримати уроки з поки що безславної історії укладання УРП та в сучасних умовах зробити ставку не на масштабність, а на операційну привабливість нафтогазових проектів у нашій країні. Кількість претендентів хоча й зменшилася, але все-таки святе місце порожнє не буває: дочірня компанія італійської Eni - Eni Ukraine Llc готова продовжувати роботу над нафтогазовими проектами на території України. Для Києва це реальний шанс почати відновлювати репутацію добросовісного партнера в очах потенційних інвесторів у вітчизняний енергосектор.
Чим викликана пауза Chevron, або Спонукальні мотиви відмови американської компанії від проекту на Олеській площі
Термін підписання операційного договору як невіддільної складової Угоди про розподіл продукції (УРП) між американською Chevron та урядом України сплив 18 грудня 2014 р. (див. DT.UA №46 від 6 грудня 2014 р., "Чиї ви, надра, будете?"). Але ще 15 грудня з'явилася інформація про те, що американська компанія вирішила в односторонньому порядку вийти з проекту щодо освоєння Олеської площі, відправивши українському уряду офіційного листа-повідомлення. За даними джерел DT.UA, у цьому листі зазначено перелік конкретних причин відмови від укладеної угоди. Головна з них - Мінфін не виконав своїх зобов'язань за договором у частині оподаткування учасників УРП.
При цьому в самій компанії Chevron офіційно та публічно так і не пояснюють причин виходу з проекту в Україні.
Вітчизняні чиновники, близькі до переговірного процесу, навпаки, стверджували, що Україна виконала всі умови для підписання з Chevron операційної угоди з геологічного вивчення та наступного видобутку так званого сланцевого газу на Олеській площі (Івано-Франківська та Львівська обл.).
Урядовці продовжували випромінювати оптимізм навіть тоді, коли стало зрозуміло, що в УРП по Олеській площі великі проблеми. А 18 листопада голова правління НАК "Надра України" Ярослав Климович навіть заявив, що "всі умови для початку роботи з боку держави виконано".
За словами джерела DT.UA у Міненерговугільпромі, однією з причин рішення Chevron про вихід із проекту з освоєння Олеської площі є необхідність перегляду на вимогу української сторони підписаного у 2013 р. договору до Угоди про розподіл продукції. Українська сторона вимагає виключити з УРП "фірму-прокладку" - ТОВ "СПК-Геосервіс", яку пов'язують із колишнім міністром екології, екс-главою Міненерговугільпрому Едуардом Ставицьким і екс-президентом-втікачем Віктором Януковичем.
"Їм (Chevron) довелося б втратити мінімум рік-два на процедуру узгодження нового договору. І вони вирішили взяти паузу на роботи", - сказало джерело DT.UA, обізнане із ситуацією. "Швидше за все, більш доцільно було б викупити за невеликі гроші цю прокладку, але такий сценарій не був реалізований", - додало джерело.
Однак проблема заморожування проектів із видобутку енергоресурсів в Україні за участі Chevron та Shell (остання раніше призупинила проект освоєння Юзівської площі), а також з іншими потенційними інвесторами набагато глибша. Тому вже навіть аналіз причин цієї проблеми дасть можливість уникнути помилок у майбутньому та, відповідно, може кардинально змінити ситуацію з видобутком енергоресурсів у країні.
Американська Chevron пройшла складний шлях від перемоги на відкритому конкурсі та до узгоджень тексту договору з місцевими громадами і підготовки операційної угоди. І коли вже, здавалося б, усі труднощі подолано, компанія Chevron вирішила відмовитися від проекту. Так чи інакше, для цього мають бути вагомі причини. Крім озвучених причин відмови американської компанії від участі в УРП, існує ще багато інших, не менш важливих, які, мабуть, і змусили Chevron змінити свою думку про український проект.
По-перше, політична та економічна криза в Україні різко підвищила ризики, пов'язані з реалізацією проекту. По-друге, падіння цін на вуглеводні у світі актуалізувало питання про доцільність нових дорогих проектів. По-третє, в Україні існують проблеми суто технічного характеру. Наприклад, обсяг послуг вітчизняних сервісних компаній, які можуть бути задіяні у великих нафтогазових проектах, мізерно малий. А завозити сюди іноземні сервісні компанії - це час і дуже великі гроші.
З урахуванням усіх цих факторів можна сказати, що вихід Chevron із проекту по Олеській площі - цілком очікуваний і, з її точки зору, раціональний крок.
Непохитний фіктивний учасник УРП
Від початку планувалося, що Shell і Сhevron добуватимуть так званий сланцевий газ в Україні разом із українськими партнерами - спільними підприємствами, створеними за участі державної НАК "Надра України" (частка в СП - 90%) і маловідомої компанії ТОВ "СПК-Геосервіс" (10% у СП). Ці СП (відповідно "Надра Юзівська" та "Надра Олеська") є українською стороною угод про розподіл продукції з Shell та Сhevron по Юзівській та Олеській площах.
Як відомо, тліючий скандал у зв'язку з газовою фірмою-"прокладкою" Януковича-Ставицького "СПК-Геосервіс" триває з 2013 р.
Навесні 2014-го екс-глава Мінекоресурсів Мохник упевнено заявляв, що в уряду є чотири варіанти розв'язання проблеми 10-відсоткової частки ТОВ "СПК-Геосервіс" в УРП із Shell по Юзівській площі на користь державної компанії. Екс-міністр пояснював тоді, що таке рішення було прийнято постмайданівським урядом у зв'язку із підозрою про наявність корупційної складової при створенні СП "Надра Олеська" (див. DT.UA №14 від 18 квітня 2014 р., "Уряд вирішив перекрити Януковичу доступ до майбутнього видобутку нетрадиційного газу в Україні").
Передбачалося, що "СПК-Геосервіс" поступиться своєю часткою в ТОВ "Надра Юзівська" і ТОВ "Надра Олеська" іншим компаніям або ж "Надра Юзівська" та "Надра Олеська" взагалі виведуть із УРП.
Однак, як з'ясувалося, із квітня по грудень 2014 р. цієї проблеми так і не вирішили. Компанія "СПК-Геосервіс" не йде на жодні компроміси. Її власники, як і раніше, "дуже хочуть допомагати Україні видобувати газ".
Масштаби не отриманого державою прибутку та втрат місцевих громад
Зараз важко оцінити потенційні втрати держави у зв'язку з відходом Chevron. Відповідно до договору, на початковому етапі геологорозвідки компанія зобов'язалася інвестувати за проектом УРП на Олеській площі 350 млн дол., а при сприятливому збігу обставин за весь час проекту інвестиції могли досягнути 10 млрд дол. Але ця цифра досить умовна, особливо коли реальні роботи ще не виконувалися та й наявність промислових запасів газу не підтверджено.
Зате можна впевнено говорити, що для України, передусім для уряду Арсенія Яценюка та особисто президента Петра Порошенка, рішення Chevron піти з України - великий удар. Одна з найбільших і досить агресивних нафтогазових компаній у світі, тим паче зі США, головного союзника нашої країни на міжнародній арені, своїм рішенням винесла вирок Києву - іноземних інвестицій в Україні не буде.
Зі свого боку, українська влада за десять останніх місяців 2014-го зробила все для того, щоб віднадити потенційних інвесторів, особливо в газодобувному бізнесі. Весь рік уряд веде справжню війну з незалежними газодобувними компаніями й будь-якими методами намагається знищити приватний видобуток. З найгучніших ініціатив Кабміну - спроба змусити приватні компанії закачувати половину видобутого газу у підземні сховища, на щастя для приватників, залишилася не реалізованою. Інше нововведення уряду - постанови №596 й 599 від 7 листопада, а потім і фінальне №647 від 26 листопада, відповідно до якого 162 великих промислових споживачів зобов'язали закуповувати природний газ лише в НАК "Нафтогаз України". Так уряд Яценюка вирішив у наказовому порядку перерозподілити ринок газу на користь державного "Нафтогазу", залишивши за бортом ринку недержавні видобувні компанії. І хоча спонукальні мотиви Кабміну зрозумілі (НАКу конче потрібні гроші на оплату імпортного газу та виплату боргу "Газпрому"), таке рішення явно зачіпало законні інтереси інших учасників вітчизняного ринку газу. Група приватних компаній змогла оскаржити урядову постанову в судовому порядку.
Зате уряду з серпня вдалося удвічі збільшити податки на видобуток газу, підвищивши ренту з 28 до 55% від вартості газу при видобутку на глибині до 5000 м і з 15 до 29% при видобутку з більш як 5000 м (див. DT.UA №31 від 5 вересня 2014 р., Денис Фудашкін: "Ми не можемо дозволити собі за безцінь продавати надра", або...). У проекті держбюджету-2015 зменшення ставок ренти не тільки не передбачено, а й на продукцію, отриману в рамках договорів спільної діяльності приватних і державних видобувних компаній, а таких близько двох десятків, передбачається підвищити ставки ренти до 70%. Приватні газодобувні компанії, які працюють в Україні, у відповідь уже згортають інвестиції, відмовляються від нових проектів із буріння та геологорозвідки. І це, як вони переконують, тільки початок кінця.
Слід зазначити, що президент Петро Порошенко та його оточення знають про те, що відбувається в галузі, представники компаній регулярно звертаються з відкритими листами з проханням розібратися в усьому, але жодної відповідної реакції з боку адміністрації глави держави немає.
Коли стало відомо про відмову американців від українського проекту, заступник голови адміністрації президента Валерій Чалий заявив: "Ми будемо робити все можливе, щоб зберегти інвестиційні, інфраструктурні проекти, а також проекти в енергетичній сфері, які сьогодні потребують політичної підтримки". Але ця заява, не підтверджена реальними діями, не справила належного враження ні на потенційних, ні на практичних інвесторів, зокрема, у видобувному сегменті енергоринку.
Ми не закликаємо однозначно повернути статус-кво газодобувних компаній, які працюють в Україні за договорами про спільну діяльність. Деякі їхні учасники - досить темні конячки. І це означає, що відповідні органи, які насамперед контролюють ліцензійну діяльність у видобувній галузі, а також фіскальна служба України мають навести лад у цьому сегменті ринку. Адміністративна заборона в цій справі не вирішує проблеми, а лише провокує невдоволення та непотрібні уряду підозри в бажанні переділити ринок "під своїх". Як у 2010–2013 рр. це робили під "Сім'ю" Януковича.
Чи потрібно це Яценюку, який 16 грудня під час конференції в Європейському політичному центрі в Брюсселі досить сміливо заявив, що з корупцією принаймні на макрорівні уряд України покінчив? Тепер Кабмін приступає до мікрорівня. Видобуток енергоресурсів за участю приватних компаній - це і є мікрорівень...
Згадані вище дії урядів Яценюка відносно газодобувачів і бездіяльність адміністрації президента не залишилися не поміченими з боку Chevron, і оптимізму в американців відносно України сьогодні набагато менше, ніж рік тому.
Та більше за всіх від рішення Chevron постраждає місцева влада Івано-Франківської та Львівської областей. Місцева влада небезпідставно сподівалася на УРП і розраховувала, що проект принесе дивіденди місцевим громадам.
"Тільки на першому етапі за три роки Chevron готова була інвестувати 350 млн дол. Це близько половини інвестицій, які Івано-Франківська область одержала за 20 років", - розповіла DT.UA начальник управління економічних реформ, євроінтеграції та інвестицій Івано-Франківської ОДА Марія Ткачук.
В обласній державній адміністрації Івано-Франківської області не приховують, що за рахунок Chevron планували реалізувати соціальні та інфраструктурні проекти, уже навіть почали планувати поліпшення інфраструктури для готовності області до початку роботи в цій складній галузі. Це, наприклад, планування управління відходами від видобутку або ж централізоване водопостачання сільських територій. "Сьогодні люди в селах вживають воду з колодязів, контролювати якість якої немає можливості. Ми планували розширювати централізоване водопостачання, це дало б змогу відбирати проби води кожні три години", - каже М.Ткачук.
Попри заяву Chevron про вихід із проекту, в Івано-Франківській обласній держадміністрації сподіваються, що проект УРП по Олеській площі все-таки буде реалізований. Принаймні підтримку проектів у нафтогазовій галузі з боку місцевої влади забезпечено, як і лояльність жителів регіону.
Історія провалів УРП
Невдачу Chevron в УРП по Олеській площі можна було б списати на загальний незавидний стан української економіки, якби не той факт, що всі без винятку великі проекти в нафтогазовій галузі зазнали краху. А таких масштабних УРП планувалося мінімум п'ять.
Перший конкурс - із розробки Прикерченської ділянки Чорноморського шельфу України в рамках УРП - був проведений 2006 р. урядом Юрія Єханурова. Тоді перемога дісталася ТОВ Vanco Prikerchenskay, дуже нерідній дочірній компанії американської Vanco. Однак далі відбувся цілий ряд подій, у результаті яких проект було заморожено. Головні перешкоди на шляху проекту з розробки Прикерченської ділянки створив уряд Юлії Тимошенко у 2007–2010 рр. У запалі боротьби з корупцією робота в рамках цієї УРП була фактично заблокована, згодом робіт за цим проектом так і не було розпочато.
Другий проект УРП стартував у травні 2012 р., коли Shell була оголошена переможцем конкурсу на укладання угоди про розподіл продукції на розробку Юзівської ділянки на території Донецької та Харківської областей. У січні 2013 р. Shell, ТОВ "Надра Юзівська" та уряд України підписали угоду про розподіл вуглеводнів. Угода передбачає поетапну розвідку, розробку та видобуток вуглеводнів. На першому етапі після комплексної екологічної, геологічної, соціальної та економічної оцінки території Shell планувалося пробурити до 15 пошукових свердловин упродовж п'яти років. Але на сьогодні ніяких робіт на ліцензійній ділянці компанія Shell не веде. Більш того, у зв'язку з воєнними діями на території Донецької області проект довелося заморозити - Shell послалася на форс-мажорні обставини.
Та ще раніше Shell зіштовхнулася із серйозною протидією з боку різноманітних недержавних та екологічних організацій, а також політичних активістів, яких до цього в Україні ніхто не знав. Особливо жорстко критикувла плани Shell, та й загалом розробку сланцевого газу організація "Український вибір" Віктора Медведчука. Це дало привід запідозрити, що за противниками розробки сланцевого газу стоїть Москва, а провал великих газодобувних проектів в Україні на руку "Газпрому", найбільшому експортеру газу на український ринок.
Ще два проекти УРП планувалося організувати на шельфі Чорного моря. У вересні 2013 р. консорціум інвесторів у складі ExxonMobil (очолила консорціум), Shell та OMV Petrum підписали з Кабміном України договір про розподіл продукції з розробки Скіфської вуглеводневої площі на шельфі Чорного моря.
Наступну УРП Україна підписала в листопаді 2013 р. з компаніями Eni (Італія), Electricite de France (EDF, Франція) за участі ДАТ "Чорноморнафтогаз" і ТОВ "Води України" - у рамках проекту розробки нафтогазоносних площ Суботіно, Абіха, Маякова та Кавказька на глибоководному шельфі Чорного моря. Але у зв'язку з окупацією Криму реалізацію обох цих "шельфових" проектів зупинено.
Таким чином, можна казати, що жодна з п'яти УРП у нафтогазовидобувній галузі за весь час незалежності України так і не запрацювала. Кожен з перелічених проектів міг принести багатомільярдні інвестиції в економіку країни, але був зупинений ще на початковому етапі. У такій ситуації та з таким підходом до справи говорити про енергетичну незалежність або навіть про відмову від імпорту російського газу не доводиться.
Чи отримає уряд уроки з досвіду невидобутку вуглеводнів?
З іншого боку, провал великих проектів УРП, зокрема Chevron по Олеській ділянці, дає можливість невеликим компаніям брати участь у розробці перспективних площ. Там, де зазнав невдачі один великий інвестор, може знайтися робота для десятка невеликих видобувних компаній.
Крім того, 23 грудня генеральний директор Eni Ukraine Llc (Київ) Луїджі Барберіс під час зустрічі з главою Мінекоресурсів України Ігорем Шевченком заявив про намір цієї компанії продовжувати роботу над нафтогазовими проектами на території України. У 2012 р. Eni купила 50,01% акцій ТОВ "Західгазінвест" (Львів). "Західгазінвест" володіє ліцензіями на розробку дев'яти родовищ сланцевого газу в Західній Україні загальною площею близько 3,8 тис. кв. км. Сьогодні Eni Ukraine Llc розраховує на підтримку з боку українського уряду в питаннях узгодження плану робіт.
Раніше Eni зареєструвала дочірні підприємства Eni Ukraine Deep Waters BV, Eni Ukraine Shallow Waters BV (місце реєстрації - Нідерланди) і Eni Ukraine Llc (Київ) для роботи в Україні.
Завдання уряду України - забезпечити недискримінаційні, прозорі та стабільні умови для роботи всіх видобувних компаній у такому чутливому сегменті енергоринку країни, як видобуток вуглеводнів. Уряд Яценюка в черговий раз заявив про такий намір 23 грудня, представляючи в парламенті проект Держбюджету-2015. Які практичні дії підуть за цією заявою? І коли? Попередній уряд, який також очолював прем'єр Яценюк, запам'ятався виключно гучними заявами...