Яка різниця співгромадянам, особливо пенсіонерам (а тепер уже не тільки їм), які змушені віддавати майже всю свою пенсію на оплату комуналки, хто й коли підписав зобов'язання перед МВФ (чи ще перед кимось)? Якщо пенсія 2100 грн, іноді й на хліб не лишається. Але черговий уряд влазить у чергові борги, за які розраховуватися доведеться наступним урядам і поколінням.
Прем'єр-міністр Гройсман сказав співгромадянам майже всю правду. З 1 листопада ціну на газ для населення збільшено до 8555 грн за тисячу кубометрів (на 23,5%). Втішний бонус - до закінчення опалювального сезону (приблизно до 1–15 квітня 2019-го) ціни на газ уряд обіцяє не підвищувати. У надії, що президентські вибори на той час закінчаться?..
Ціна тільки газу?
"Ні цього року, ні в цьому опалювальному сезоні ціна на газ більше підвищуватися не буде", - багаторазово повторив Володимир Гройсман. Запевнення прем'єра в тому, що прийнята напередодні урядом програма субсидій дозволить захистити всіх українців, які потребують цього, а "у кого невисокі доходи, уже є на субсидіях, підвищення (ціни на газ) їх не торкнеться", поки що мало гріють.
Опалювальний сезон 2018–2019 закінчиться у квітні. А до 1 травня 2019-го, за інформацією DT.UA, ціни на газ підвищать іще на 15% до збільшених з 1 листопада 2018 року, тобто разом приблизно на 80% від ринкових, або імпортного паритету. Далі диктувати ціну й динаміку їх зростання буде ринок. Варіанти прораховували й у Кабміні, і в "Нафтогазі", але ніхто не поспішає їх публічно оголосити.
Та хай там як, з 1 січня 2020 року в Україні для всіх споживачів буде одна ціна - ринкова. Про це Кабмін домовився з МВФ. Представники Фонду й уряд України досягли згоди про нову програму підтримки економічної політики stand-by (SBA) у розмірі 3,9 млрд дол. Нова програма розрахована на 14 місяців і має замінити програму EFF, затверджену у березні 2015-го, яку закриють передчасно.
Причому гроші під ці домовленості уряд уже і розписав. Хоча меморандум підпишуть після прийняття держбюджету-2019. І кредитор (МВФ) подивиться, окрім іншого, на… наші платіжки. Рада директорів Міжнародного валютного фонду готова затвердити нову програму stand-by arrangement лише після перегляду тарифів на опалення. Ця інформація є у попередньому проспекті емісії єврооблігацій Міністерства фінансів.
МВФ подивиться, а платити ж нам. І за всіх 7 млн субсидіантів теж.
Боргова яма
Кредитних коштів МВФ на обслуговування вже наявного держборгу України в сумі близько 75 млрд дол. і на хоч якийсь розвиток економіки Кабміну не вистачає. У прийнятому Верховною Радою проекті держбюджету-2019 на обслуговування боргу (а кредитор не тільки МВФ) закладено трохи більше 14 млрд дол. (при курсі 29,4 грн/дол.). Уряд влазить у нові борги. Дорогі!
Мало того, що Кабмін погодив розміщення акцій "Нафтогазу України", попередньо "забравши" у нього 90% запланованих надходжень до держбюджету (25,1 млрд грн), то ще й сам виходить на ринки запозичень.
Мінфін готується розмістити єврооблігації України на міжнародному ринку під величезні відсотки. Про це повідомив лідер партії "Громадянська позиція" Анатолій Гриценко.
"Уряд України, намагаючись у пожежному порядку залатати боргову діру, готується випустити єврооблігації під надвисокі відсотки: п'ятирічні - під 9,25%, десятирічні - під 10%. Це неприпустимо!" - повідомив Гриценко на своїй сторінці у Facebook.
Але… це відбувається: Україна розміщує єврооблігації на 2 млрд дол. Обсяг розміщення 5-річного траншу становить 750 млн дол., 10-річного - 1,25 млрд. Термін погашення - лютий 2024-го.
У вересні минулого року Україна розмістила 15-річні єврооблігації на 3 млрд дол. з дохідністю 7,375%. Одночасно з розміщенням нового випуску Мінфін України викупив єврооблігації з погашенням у 2019-му і 2020 році на загальну суму 1,576 млрд дол.
Як раніше повідомлялося, Мінфін залучив компанію Rothschild як радника з розміщення десятирічних єврооблігацій у доларах. Україна завдяки новій програмі співробітництва з МВФ зможе залучити у 2019 році, якраз під вибори, фінансування у розмірі до 8 млрд дол., у тому числі транш МВФ становитиме 2 млрд.
Тепло прогнозовано подорожчає на 16%, а там…
Саме час задуматися про вартість тепла й гарячої води. Незважаючи на те, що одночасно з підвищенням ціни на газ уряд виділив 14 млрд грн на енергоефективність - утеплення будинків, заміну вікон і модернізацію систем доставки теплоносіїв, що має дати 60% економії споживання тепла.
Підвищення цін на газ викликає ланцюгову реакцію. Міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, що тарифи на тепло й гарячу воду можуть бути підвищені на 16%. З 1 грудня. У листопаді будуть перераховувати…
Істотний нюанс у тому, що реальна вартість газу, тепла й гарячої води залежить не лише від домовленостей Кабміну з МВФ. Значною мірою на ціни для споживачів у конкретному населеному пункті можуть впливати громади через свої бюджети, субсидіюючи якусь частину цін/тарифів. Енергорегулятор (НКРЕКП) встановлює, можна сказати, базові тарифи для кожного (!) газо-, тепло- і водопостачального підприємства. Далі - справа місцевої влади й соціальних статей держбюджету.
До слова, НКРЕКП минулого тижня оголосила результати свого моніторингу тарифів по країні. І виявилося, що між тарифами, затвердженими регулятором, і цінами для споживачів часто величезна різниця.
Спеціальні зобов'язання (ПСО)
Підвищена на 23,5% ціна газу для населення - з майже 7 до 8,6 грн за кубометр - аж ніяк не ринкова й не ціна імпортного паритету. Хто компенсовує різницю, у принципі, не питання, - споживачі, платники податків. А от як це відбуватиметься, дуже цікаво.
Уряд усіляко уникає прямої відповіді на це запитання. Але неодноразово продовжував дію спецзобов'язань (ПСО) - поставку газу населенню й підприємствам теплокомунальної енергетики за встановленими Кабміном цінами.
Сьогодні всі учасники ринку газу чекають офіційної постанови Кабміну про ПСО.
Нюанс у тому, що ще 19 жовтня таку постанову нібито прийняли. Але є два варіанти. Один погоджено із Державною регуляторною службою, другий запропоновано "Нафтогазом України". Саме останній як несподівано з'явився на сайті, так і… зник. Недолугість виконавців чи свідома підробка?
Якщо без подробиць, то навіть просте порівнювання варіантів постанови про ПСО (а саме розрахунок ціни) в обох випадках красномовний. У документі 1, який узгоджено з Державною регуляторною службою, ціна прив"язана до ціни газового хабу.
У другому випадку – до ціни "Нафтогазу" з відповідною прив"язкою коефіцієнтів. Тобто НАК зможе диктувати не тільки ціни, а й умови постачаня газу.
Різниця між пропозиціями може бути суттєвою для покупців газу.
До того ж, за даними DT.UA, голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна обгрунтувала свою відмову візувати постанову Кабміну про ПСО (див. документ 3:),
зазначивши масу невідповідностей діючому законодавству. На її думку, передача урядом "Нафтогазу" права визначати, хто і коли може бути постачальником газу по спецзобов"язанням (ПСО) може призвести до того, що КМУ втратить контроль над ПСО і ніколи не знайде відповідача.
Також голова Держрегуляторної служби порівняла попередній узгоджений проект постанови про ПСО і запропонований нині до підпису, зазначивши, що ще різні документи.
Як на такі порушення законодавства відреагує Кабмін?
Уряду доведеться прийняти непросте рішення щодо ПСО. У спільних інтересах, щоб воно було зваженим, і обійшлося без підступів. Якщо ринок, то право обирати має бути і у остачальників, і у спожівачів газу.