З огляду на перспективи непідписання/несвоєчасного підписання між Україною і РФ нового контракту про транзит російського газу до держав ЄС через газотранспортну систему України Європа хоча й виступає посередником в українсько-російських переговорах, але перш за все турбується про себе.
1 січня 2020 р. закінчується термін дії десятирічного українсько-російського контракту на транзит газу до Європи через ГТС України. Якщо його не укладуть на нових умовах, як того вимагає "Нафтогаз України", або не пролонгують на колишніх, як того вимагає "Газпром", або ж не буде знайдено компромісу, на що сподівається Єврокомісія, в січні 2020-го росіяни можуть якщо не повністю припинити (що технічно непросто), то значно обмежити поставки транзитного газу до Європи через українську територію. Тому європейські країни, особливо максимально залежні від російського газу, шукають усі можливі варіанти доставки і створення запасів російського природного газу.
Так, планами будівництва сербсько-угорського транскордонного газопроводу поділився зі співгромадянами міністр зовнішньої торгівлі та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. 14 червня в Будапешті він і міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Сербської Республіки Олександр Антич підписали міжурядову угоду про співпрацю при будівництві та майбутній експлуатації транскордонного угорсько-сербського інтерконектора для транспортування природного газу.
Коментуючи документ угорському інформагентству MTI (саме на нього посилається новинний портал figyelo.hu), Петер Сійярто заявив, що гарантоване газопостачання для його країни - питання національної стратегії та національної безпеки (HYPERLINK: https://figyelo.hu/szoveg/v/szerb-magyar-gazvezetek-epulhet/).
Міністр нагадав, що між компаніями Росії та України ще не укладено договору про транзит газу на майбутній рік. Водночас і союзники Угорщини зволікають із прийняттям таких рішень, які дозволили б країні купувати газ із нових джерел, зазначив П.Сійярто.
За цих умов, на думку угорського міністра, найреальнішу перспективу його країні дає південний напрямок - Туреччина-Болгарія-Сербія. У вересні Угорщина та Сербія мають намір розробити процедуру розвитку такого роду транскордонного сполучення між обома країнами, виходячи з максимуму транспортування 10 млрд кубометрів газу на рік.
"Обсяг інвестування, який зможе здійснити Угорщина, залежить від обсягу коштів, який вдасться залучити комерційним компаніям", - сказав міністр. Можливості сербсько-угорського газового сполучення теж сподіваються визначити у вересні. У цьому разі до кінця місяця буде укладено комерційні договори, і наступного літа розпочнеться будівництво, в результаті якого до кінця 2020-го з'явиться сербсько-угорський інтерконектор, пише figyelo.hu, посилаючись на думку угорського міністра.
Петер Сійярто також зазначив, що в Хорватії ще не розпочалося будівництво LNG-термінала, а в Румунії американсько-австрійський концерн ще не прийняв рішення про розробку розвіданих родовищ вуглеводнів на шельфі Чорного моря.
За цих умов південний напрямок поставок газу через Туреччину, Болгарію та Сербію може означати для Угорщини можливість прорахувати довгострокові капіталовкладення. Але до 2020 р., зазначив міністр, питання постачання Угорщини природним газом буде вирішене. Для забезпечення комунальних потреб Угорщина купує у Росії щороку 4 млрд кубометрів газу, з них 2 млрд зазвичай надходять через Україну. Але оскільки в останньому маршруті немає впевненості, то і з'явилася така угода з "Газпромом", за якою 2 млрд кубометрів газу вже цього року поставлять в Угорщину, повідомив П.Сійярто.
До кінця вересня, запевнив він, в угорських газосховищах буде газ у тому обсязі, який імовірно пройшов би через Україну. Ще 2 млрд кубометрів газу вже традиційно буде доставлено в Угорщину через Австрію.
Кажучи про новий інтерконектор Угорщина-Сербія, П.Сійярто зазначив: якщо залучити 10 млрд кубометрів газу на рік і створити відповідну транскордонну інфраструктуру, то частину з цих майбутніх поставок можна використовувати в Угорщині, а решту обсягу переспрямувати іншим споживачам.
Сербський міністр гірничодобувної промисловості і енергетики поінформував про те, що на сербській стороні на трьох ділянках триває будівництво, вже укладено 120 км труб. Передбачається, що до середині грудня 2019 р. сербську ділянку інтерконектора буде побудовано, а компресорна станція, яку введуть в експлуатацію до 2020 р., зробить можливими поставки з Сербії всього запланованого обсягу газу.
Угорщина і Сербія фінансують роботи кожна на своїй території, при цьому спільно вирішуючи питання енергопостачання свого європейського дому. Україна ж, спочатку включена в цей транскордонний процес, може з нього випасти. Навряд чи це зблизить нас із Євросоюзом. Чи треба в сотий раз повторювати, чим це обернеться для національної економіки, для кожної української сім'ї?