Події останніх тижнів, пов’язані з долею нафтопроводу Одеса — Броди, цілком ясно готували суспільну думку до того, що про європейський напрямок використання цього нафтопроводу, схоже, доведеться забути. Прямо, зрозуміло, про це ніхто не говорить. Ніяково, певне. Але опосередковано...
Президент Л.Кучма неодноразово висловлював сумніви щодо того, що існує реальна можливість наповнити нафтопровід каспійською нафтою для прокачування її в Європу. Мовляв, і продавці нафти в черзі не стоять, та й покупці не надто потребують каспійської сировини. До того ж польська сторона не поспішає з будівництвом нафтопроводу від Бродів до Плоцька з подальшим об’єднанням нафтотранспортної системи для доставки нафти до Гданська. Про це, зокрема, говорив прем’єр В.Янукович.
Далі естафету підхопили депутати з парламентського комітету з питань промполітики та підприємництва. 23 червня вони направили листа прем’єру В.Януковичу, в якому просили терміново прийняти конкретне рішення щодо використання нафтопроводу Одеса — Броди. На їхню думку, при нестабільності вітчизняного паливного ринку зволікання з конкретним вирішенням долі нафтопроводу тільки погіршує ситуацію. «Ідея «енергетичного містка» для транспортування каспійської нафти до Європи та одночасне зменшення залежності від російських поставок — реальна, але виникає ціла низка питань», — наголошують депутати. І, звісно, ставлять запитання: якою нафтою буде заповнено нафтопровід, чи достатньо її для заповнення нафтосистеми і чи можливе з усіх точок зору реверсне використання нафтопроводу, першу чергу якого здано в експлуатацію (?) ще в травні 2002 року, і чи можна перекачати мінімум 9 млн. тонн нафти? Власне, більшість цих запитань — майже риторичні. Без чіткої відповіді залишається принципове запитання: чи транспортуватиме Одеса — Броди каспійську нафту в напрямку до Бродів і далі в Європу, або ж російську нафту в напрямку Одеси?
Щоправда, 25 червня на 7-му економічному форумі «Україна-Польща» Л.Кучма заявив, що завершення польською стороною підготовчих робіт до створення СП для добудування нафтопроводу Одеса — Броди до Плоцька є надзвичайно важливим кроком на шляху реалізації транзитного потенціалу двох країн, і висловив упевненість у тому, що всі необхідні документи для створення СП за участю «Укртранснафти» і компанії «Пшиязнь» будуть швидко узгоджені й українською стороною: «Важливо, щоб найближчим часом зазначене підприємство не лише розпочало свою повноцінну діяльність, а й поповнилося реальними інвестиціями та новими учасниками».
У свою чергу президент Польщі А.Квасьнєвський висловив надію, що 2008 року перша нафта піде нафтопроводом Одеса — Броди до Європи. Це трохи розчарувало сподвижників європейського напрямку нафтотранспортного проекту. Але польський президент лишився вірним собі, підкресливши необхідність того, щоб цей проект був рентабельним і побудованим за ринковими принципами. Він висловив надію, що підтримку в будівництві нафтопроводу надасть ЄБРР.
Європейський банк реконструкції та розвитку не змусив себе чекати. Вже 25 червня після зустрічі міністра палива й енергетики Сергія Тулуба з представниками ЄБРР — головним банкіром Полом Шапірою і директором представництва ЄБРР у Києві Камен Захарієвим стало відомо, що ЄБРР виявив готовність надати кредит для наповнення магістрального нафтопроводу Одеса — Броди легкою технологічною нафтою за умови наявності в оператора нафтопроводу контракту на її транспортування. Посол США в Україні Джон Хербст також підтвердив готовність американської сторони й надалі сприяти реалізації проекту Одеса — Броди.
Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», сторони відзначили ступінь активності та зацікавленості компаній, котрі бажають взяти участь у реалізації проекту Одеса — Броди, підкресливши важливість внесення до контрактів на постачання нафти умови «транспортуй або сплачуй».
За інформацією Мінпаливенерго, вже надійшло декілька комерційних пропозицій від компаній — потенційних транспортувальників нафти, які детально аналізуються.
І поки все це відбувалося, хтось тихо і спокійно, як-то кажуть, у робочому порядку заручився згодою членів уряду і підготував до підпису постанову Кабміну «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету міністрів України від 4 лютого 2004 року № 114».
Йдеться про одну маленьку, але досить істотну зміну постанови «Про заходи з підвищення ефективності використання системи магістральних нафтопроводів». Якщо пам’ятаєте, саме в цьому документі було зафіксовано, що нафтопровід Одеса — Броди використовується «у напрямку з Одеси на Броди». Що й було згодом названо європейським варіантом використання цієї нафтомагістралі.
Так от, у робочому порядку підготовлена поправка якраз і пропонує виключити з лютневої постанови одну лише фразу: «у напрямку з Одеси на Броди». Таким чином буде ліквідовано навіть натяк на те, що ще на початку поточного року уряд України офіційно заявляв про намір використовувати нафтопровід Одеса — Броди для транспортування нафти з термінала «Південний» у напрямку Бродів і далі до Європи. А, як-то кажуть, як «нема», то й дарма. Немає нагадування — отже, не збиралися?.. І руки в уряду розв’язані. Далі — дивися, хто перший у черзі...
P.S. Поки громадськість гадала, чи підписав прем’єр постанову, що відкриває реверсний шлях для експорту російської нафти через нафтоперевалочний термінал «Південний», у ході прес-конференції 1 липня посол Республіки Польща в Україні Марек Зюлковскі заявив, що польська сторона готова не тільки парафувати угоду про створення СП за участі «Укртранснафти» та компанії «Пшиязнь» для добудови магістрального нафтопроводу Одеса—Броди до Плоцька, а й підписати її. У четвер дипломат повідомив, що «два дні тому» цю тему обговорювали на зустрічі заступник міністра держмайна Польщі з послом України в Польщі Олександром Харченком.
Відповідаючи на запитання, чому угода не була готова до засідання 7-го економічного форуму «Україна—Польща» (24 червня, Ялта), як це планувалося, посол висловив думку, що причиною того стали «технічні» питання. «Ми запропонували українській стороні проект домовленостей на початку минулого тижня, тому було не так багато часу, щоб завершити всі процедури. Я щодня був на зв’язку з Міністерством економіки, і це було не так просто», — підкреслив він.