Напередодні запланованого на 30 вересня 2005 року візиту до Москви урядової делегації України на чолі з новим прем’єром Юрієм Єхануровим повідомлення про підписання угоди між російським «Газпромом» і узбецьким газотранспортним ВАТ «Узтрансгаз» додало «веселих ноток» у і без того не нудне життя українського уряду. Тим більше що мало не основним питанням майбутньої зустрічі значилося «газове». А точніше — переговори про обсяги і ціни поставок газу в Україну 2006 року. Щоправда, поки що невідомо напевно, хто поїде на переговори з боку НАК «Нафтогаз України» — Олексій Івченко чи вже новий глава НАК? А якщо буде призначено нового голову української газової монополії, то чи встигне він належним чином підготуватися до майбутніх непростих переговорів із «Газпромом»? І ще запитання: буде це професіонал нафтогазової галузі, чи ж просто людина, близька до колишнього першого помічника президента «з нафтогазових» питань?
Тим часом, сам факт газотранзитної домовленості росіян з узбецькими газотранспортниками для України — за інших умов — був би незначним. Але сьогодні це може позначитися на можливостях газотранспортної системи, по якій в Україну постачається туркменський газ.
«Газпром» підписав з акціонерною компанією «Узтрансгаз», «донькою» національної холдингової компанії «Узбекнафтогаз», середньострокову угоду на транспортування природного газу територією Узбекистану на 2006—2010 роки. Угоду укладено з метою організації транспортування середньоазіатського, насамперед туркменського, природного газу з використанням газотранспортних систем Середня Азія — Центр (САЦ) і Бухара—Урал, які проходять територією республіки.
«Газпром» законтрактував до 2010 року всі потужності газотранспортної системи Узбекистану, які залишилися вільними після завантаження газотранспортної системи експортними обсягами узбецького газу й обсягами газу, призначеного на технологічні потреби.
Крім того, росіяни вже повідомили імпортерів свого газу в Європі, що мають намір переглянути всі діючі контракти на поставку російського газу з урахуванням можливої зміни його вартості на кордоні України. Іншими словами, у «Газпромі» уже готові до підвищення вартості транзиту газу по території України. До такого кроку українська сторона буде змушена вдатися у разі зміни вартості доставки середньоазіатського газу.
Утім, в Мінпаливенерго України поки що не розглядають російсько-узбецьку домовленість як провал української газової політики. За словами глави департаменту нафтової, газової і нафтопереробної промисловості Мінпаливенерго Володимира Зіневича, Україна не була суб’єктом газотранзитних контрактів у середньоазіатських державах. Навіть туркменський газ НАК «Нафтогаз України» купувала на кордоні Туркменистан—Узбекистан. Далі його транспортування було турботою оператора газопоставок в Україну. Колись — компанії Eurals TG, тепер — RosUkrEnergo. Українська сторона за послуги завжди сплачувала оператору визначений відсоток від обсягу транспортованого в країну газу. Тому сама ставка транзиту газу територіями Узбекистану, Казахстану і Росії, м’яко кажучи, була умовністю. Просто існувала домовленість із «Газпромом» про те, що ставка транзиту, наприклад, туркменського газу в Україну буде на рівні ставки транзиту по території України — 1,09 дол. за транспортування 1000 кубометрів газу по 100 км газопроводу.
Хоча, звичайно, Україні бажано було б мати безпосередні контракти на транспортування газу територіями Узбекистану, Казахстану і Російської Федерації. Тоді б у відносинах і з російським «Газпромом», і з Туркменистаном наша держава в особі НАК «Нафтогаз України» мала б додаткові аргументи. Нині ж доводиться зважати на те, що росіяни, як і узбеки, можуть обмежити обсяг транспортованого в Україну туркменського газу, посилаючись на технічні можливості газотранспортної системи Середня Азія — Центр. Росіяни наступного року мають намір додатково закупити 8 млрд. кубометрів середньоазіатського газу для своїх потреб. Таким чином може бути обмежений обсяг транспортованого в Україну туркменського газу.
Втім, поки що це не факт. І майбутні україно-російські переговори можуть внести ясність у ситуацію із закупівлею газу для нашої країни у 2006 році. До речі, і з Туркменистаном обіцяний довгостроковий договір на закупівлю газу для України поки що теж не підписано. Передбачалося, за словами глави НАК «Нафтогаз України» Олексія Івченка, що з 2007 року Україна поступово збільшуватиме обсяги закупівель туркменського газу аж до 60 млрд. кубометрів на рік. Але візит президента Туркменистану С.Ніязова до Києва вже вкотре переноситься, як і підписання довгострокової українсько-туркменської «газової» угоди.
Борги ж «Нафтогазу» за використаний у першому півріччі поточного року туркменський газ поки що не скорочуються. Дійшло до того, що прем’єр-міністр України Юрій Єхануров доручив Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» поліпшити динаміку товарних розрахунків за туркменський газ. Про це повідомила прес-служба уряду України з посиланням на результати проведеної 27 вересня наради, під час якої було розглянуто питання українсько-туркменського співробітництва.
Голова правління «Нафтогазу України» Олексій Івченко запевнив прем’єр-міністра, що компанія відповідно до умов підписаних угод забезпечить проведення всіх товарних розрахунків за туркменський газ до кінця 2005 року.
За інформацією прес-служби уряду України, Ю.Єхануров наприкінці жовтня відвідає з робочим візитом Ашгабат.
НАК «Нафтогаз України» до 1 липня 2005 року сплачувала за постачання в Україну туркменського природного газу валютою і товарами у співвідношенні 50/50.
Україна і Туркменистан наприкінці червня поточного року уклали новий контракт, який передбачає зниження ціни на туркменський газ для «Нафтогазу» із 58 до 44 дол. за 1000 кубометрів із 1 липня 2005 року і виключення товарної складової в оплаті газу. «Нафтогаз України» із другого півріччя поточного року має оплачувати туркменський газ винятково валютою. Також він до 31 грудня 2005 року зобов’язався здійснити постачання товарів як оплату за отриманий у першому півріччі туркменський газ. У першому півріччі 2005-го «Нафтогаз» не здійснював товарних розрахунків за туркменський газ.