"… не швидко звершується суд над злими вчинками; тому і не страшиться серце синів людських чинити зло…".
Екклезіаст
Україна успадкувала від колишнього СРСР не тільки каскад Дніпровських ГЕС, але й проблеми, які не знає, як вирішити. А уряд без належного обговорення вже ухвалив рішення про будівництво чергового гідрооб'єкта із сумнівною перспективою - Канівської ГАЕС.
Одним з "мудрих" рішень колишнього СРСР, популістським і дорогим, було будівництво Байкало-Амурської магістралі (БАМ). Хоча не виключено, що ця залізнична магістраль мала на меті підтвердити заселеність "нашими" територій від Байкалу до Амуру й далі. Побудували, силами робочо-студентської молоді й не тільки. Після завершення будівництва виявилося, що возити Байкало-Амурською магістраллю нічого, нікого, нема для чого.
Не менш "мудрим" було знищення Аральського моря, яке бумерангом повернулося руйнуванням екосистеми, трагедією для жителів району. Будівництво греблі затоки Кара-Богаз-Гол призвело до порушення екологічної рівноваги, яке не вдалося повністю усунути навіть після її руйнування.
Всупереч здоровому глузду, було створено каскад ГЕС на рівнинній річці Дніпро, що, в остаточному підсумку, призвело до фактичної загибелі Дніпра й екологічної катастрофи величезної території.
Світова практика показує, що реалізація подібних проектів економічно доцільна лише в гірських і малонаселених районах.
Для порівняння: ГЕС "Три ущелини" на річці Янцзи в Китаї більш як ушестеро (22,5 ГВт) потужніша за всі ГЕС Дніпровського каскаду (3,67 ГВт), задовольняється водосховищем, що становить 11% площі всіх Дніпровських ГЕС. Нурекська ГЕС на річці Вакш виробляє на рік 11,2 млрд КВт∙год електроенергії, тоді як ГЕС Дніпровського каскаду - тільки 8,7 млрд КВт∙год.
Каскад Дніпровських ГЕС - генератор проблем
Після розпаду СРСР Україна успадкувала каскад Дніпровських ГЕС з усіма його проблемами. Неодноразово опубліковані думки фахівців зводяться до таких положень:
1. Водосховища підтопили величезні площі (за даними Великої радянської енциклопедії, 7000 кв. км), у тому числі родючі заплавні землі, населені пункти, цвинтарі, промислові підприємства, дороги, ліси, а також пам'ятки історії - поселення, поховання тощо.
2. Береги постійно розмиваються. Швидкість розмиву становить від трьох до шести метрів на рік. При величині берегової лінії ГЕС Дніпровського каскаду
1110 км щороку Україна втрачає 555 га землі. За 40 років це становить 22,2 тис. га. Останнім часом часто порушується питання, що землі для учасників бойових дій немає. При реалізації природоохоронних заходів із захисту берегів від руйнівної дії хвиль землі вистачило б для розселення не тільки учасників поточної війни, але й їхніх дітей та онуків.
3. Створені на Дніпрі водосховища значно зменшили не лише рибні запаси, а й їхнє біорозмаїття внаслідок забруднення води, знищення природних нерестовищ, неможливості подолати греблі під час міграції до місць нересту, загибелі риби й мальків у гідроагрегатах ГЕС, неефективності штучного риборозведення. За даними завідувача лабораторії іхтіології і загальної гідробіології Мелітопольського педуніверситету Віктора Демченка, з одного гектара води виловлювалося 91,4 кг риби, зараз - 12,3 кг (Каховське водосховище).
4. Рукотворні водосховища є мілкими, малопроточними водоймами, які рясно "удобрені" токсичними синьо-зеленими водоростями та різними відходами, що заносяться в них промисловими і побутовими стоками. До природних процесів обміну речовин додалися процеси шумування, гниття й розкладання органічних речовин із затоплених територій.
Таким чином, суттєво погіршився склад води. Вода Дніпра перетворилася на умовно-питну.
5. Із загальної довжини Дніпра, що протікає територією України (981 км), у природному стані збереглося тільки
100 км. Басейн Дніпра є єдиним нерозривним комплексом середніх річок, тисяч малих рік, струмків, джерел прибережної і водозбірної територій. Століттями складалися його надскладні збалансовані гідрологічні, гідрохімічні й гідробіологічні режими. І раптом одразу їх було зруйновано.
6. Водосховища створили підпір стоку середніх і малих річок, почалося їх інтенсивне забруднення, замулення, заростання водною рослинністю, пересихання. Тисячі малих річок у басейні Дніпра перестали існувати. Вони вже не виконують ролі дренажних систем для водозбірної площі, що викликало підтоплення та осолонцювання величезних площ сільгоспугідь і тисяч селищ.
7. Через те, що водосховища мають велику площу поверхні, спостерігаються значні втрати води від випаровування. Змінюється, і аж ніяк не в кращий бік, клімат на прилеглих територіях, зростає кількість респіраторних захворювань тощо.
8. Не було ніякого сенсу нівечити Дніпро й прилеглі території заради сумнівного задоволення - освітлювати одержуваною електроенергією вулиці кількох міст. А це все, на що здатний каскад Дніпровських ГЕС. Гора народила мишу…
Загальна потужність гідроелектростанцій Дніпровського каскаду становить менш як 5% від кількості електроенергії, виробленої в Україні. При цьому чимала частина енергії та значні суми бюджетних коштів витрачаються на функціонування самих станцій і каскаду загалом. За підрахунками економістів, утримання Дніпровських ГЕС обходиться скарбниці мінімум ушестеро дорожче за вироблену ними електроенергію. Таких висновків дійшла незалежна міжнародна група вчених під керівництвом Василя Кредо ще наприкінці 1980-х років. Учені тоді підрахували, що витрати на утримання каскаду Дніпровських ГЕС у п'ять разів вищі, ніж виручка від реалізації електроенергії. За минулі роки витрати значно зросли. Директор Інституту проблем природокористування й екології НАН України член-кореспондент НАНУ Аркадій Шапар у статті "Дніпро сьогодні: тільки стогне, але вже не реве" (див. DT.UA №24 від 1 липня 2011 р.) пише, що вартість утримання каскаду ГЕС в 6–30 разів перевищує вартість виробленої ними електроенергії.
Сьогодні ГЕС Дніпровського каскаду перебувають у критичному стані через матеріальне зношення як обладнання, так і гребель. Існує реальна загроза техногенної катастрофи - прориву однієї з дамб. В.Кредо, виконавши відповідні розрахунки, показав, що прорив греблі Київської ГЕС призведе до знищення 27 міст і загибелі 15 млн чоловік.
За оцінкою катастрофолога Олександра Пересунька, у разі прориву греблі Київської ГЕС вал висотою понад 20 м, змітаючи все на своєму шляху, у тому числі й греблі, розташовані за течією, призведе до загибелі близько 20 млн чоловік і радіоактивного зараження величезної території.
9. Проблеми, зумовлені наявністю каскаду ГЕС, не зводяться тільки до можливих апокаліптичних, негативних економічних і катастрофічних екологічних наслідків. Існує ще проблема культурологічного характеру відносно водосховищ. У ранні періоди розселення людини Дніпро відігравав важливу роль в історичній долі народу. Береги Дніпра зберегли пам'ять усіх історичних епох - від мідно-кам'яного віку і до пізнього середньовіччя. Хотілося б нагадати, що народ, який не знає свого минулого, не має майбутнього.
Незалежність Україна здобула, будучи досить благополучною країною. Без війни з Росією, без війни громадянської, без руїни. Можна було сподіватися, що творчий потенціал націй, підтримуваний новим режимом, допоможе перетворити країну на успішну європейську державу. А із сумною спадщиною колоніальної епохи - Дніпровським каскадом буде знайдено розумне рішення (щодо його утилізації). Так мріялося, реальність виявилася іншою.
Після проголошення незалежності до влади в Україні прийшли чиновники колоніального режиму, які активно взялися за переділ власності. Чиновники були дуже зайняті, і часу на якісь гідростанції в них не знайшлося.
У процесі поділу державного майна досить швидко сформувався соціальний прошарок клептократичного чиновництва, яке хвилювали питання тільки швидкого особистого збагачення. Безкарність призвела до того, що й наступні покоління чиновників активно розкрадали все, що, на їхній погляд, погано лежало. Доходи деяких представників клептократичної влади виросли до одиниць із дев'ятьома нулями, а Україна за цей самий час за рівнем економічного розвитку перейшла у кінець списку країн третього світу.
Канівська ГАЕС: урок не на користь?
Однак повернімося до проблем Дніпровського каскаду. Дотримуючись традиції колоніальної адміністрації, 11 грудня 2013 р. Кабмін затвердив проект будівництва Канівської ГАЕС вартістю 11 млрд 984 млн 283,064 тис. грн. Чи враховано при цьому сумні наслідки створення Дніпровського каскаду? Схоже, запитання риторичне. Від створення чергового екологічно небезпечного об'єкта нас поки що рятує лише відсутність коштів.
Хотів би звернути увагу на такі обставини: населення України за останні двадцять п'ять років скоротилося на 12 млн чоловік, а можновладці успішно реалізували деіндустріалізацію економіки. Було знищено велику кількість підприємств, відповідно, енергоспоживання істотно знизилося.
Сумнівна доцільність подібного рішення (будівництва Канівської ГАЕС) мала б обговорюватися за участі фахівців, а не прийматися в закритому режимі в інтересах купки чиновників-клептократів.
Якщо народ України не зупинить заповзятливих чиновників, то підуть під воду унікальні археологічні об'єкти Бучака, що включають 14 поселень, 5 городищ та інші, які становлять собою археологічні культури від Трипільської 4-го тис. до н.е. до козацької епохи. Буде ліквідована історико-культурна спадщина Трахтемирова - першої козацької столиці. Трахтемирівська земля зберегла пам'ятки майже всіх історичних епох - від кам'яного віку до Другої світової війни.
За кількістю й цінністю історико-культурних пам'яток Трахтемирівський заповідник не має собі рівних у Подніпров'ї. Тут виявлено й картографовано близько 70 поселень, більшість з яких розміщені уздовж узбережжя.
Вирішенню питання про доцільність будівництва Канівської ГАЕС мали передувати публічні слухання за участі екологів, гідрологів, гідрохіміків, зоологів, економістів і зацікавлених чиновників.
Народу України час згадати, що він є джерелом влади, і державні органи зобов'язані звітувати про свою діяльність. А якщо ні, то і надалі будуть реалізовуватися проекти з витрачання бюджетних коштів на діяння, користь яких сумнівна, а шкода очевидна. У результаті в бюджеті немає грошей на науку, немає грошей на освіту, немає грошей на охорону здоров'я, а більша частина народу нидіє в злиднях. Сумно все це…