З 2020 року тарифи операторів систем розподілу (колишні обленерго) зросли в середньому удвічі. Наприклад, тариф "Вінницяобленерго" для першого класу збільшиться з 66,56 до 135,15 грн/МВт·год, а для другого - з 360,66 до 766,83 грн/МВт·год (усі тарифи наведено без ПДВ).
За розподіл електроенергії мають платити всі українські споживачі, крім найбільших, що живляться від магістральних електромереж. Тому очікувано, що навіть при незмінній ціні виробництва електроенергії її кінцева ціна для споживача підвищиться приблизно на 25%.
Однак, завдяки спеціальним зобов'язанням, які діють на ринку електроенергії України, подорожчання торкнеться лише однієї категорії - непобутових покупців, які віддають перевагу незалежним постачальникам за вільними цінами. Решта учасників захищені або міцними обіймами PSO (public service obligation), або вдалим розташуванням в енергосистемі.
Кого захистили від подорожчання
В Україні споживачів електроенергії розділено на дві майже рівні за обсягами споживання групи: покупці універсальної послуги за фіксованою ціною в регіонального постачальника та клієнти незалежних постачальників за вільними цінами.
Більш як половину електроенергії в країні купують за вільними цінами, причому продавцями виступають як незалежні постачальники, так і афілійовані з обленерго постачальники універсальних послуг. Серед їхніх клієнтів - промисловість, сільське господарство, житлово-комунальні підприємства, бюджетні та муніципальні установи.
Чверть цього ринку припадає на найбільших споживачів-металургів - ПАТ "АрселорМіттал Кривій Ріг", АТ "Нікопольський завод феросплавів", ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", ПАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат". 2019 року вони сумарно спожили 14,365 млрд кВт·год, що є порівнянним за обсягом із річним споживанням Київської області з Києвом на додачу. Для них вартість електроенергії важлива як одна із найбільших статей собівартості продукції, у тому числі для конкуренції на експорті.
Однак усі згадані заводи й ГЗК разом із двома сотнями таких самих щасливчиків приєднані безпосередньо до мереж "Укренерго" і за розподіл не платять. Їм важливий тільки тариф на передачу оператора енергосистеми НЕК "Укренерго", який нового року зріс лише на кілька гривень, до 155,40 грн/МВт∙год (без ПДВ). Виходить, найбільші споживачі електроенергії в Україні постраждають мінімально.
Захищено й покупців універсальної послуги - малих непобутових споживачів (потужність приєднання для комерційних споживачів - до 50 кВт, для бюджетників - до 150 кВт). Хоча розподіл електроенергії подорожчав у всіх областях, для них електроенергія навіть трохи подешевшала з 1 січня 2020 року.
Річ у тім, що при розрахунках вартості універсальної послуги непобутових споживачів враховується середньозважена ціна електроенергії на ринку на добу наперед за попередній квартал. А в четвертому кварталі 2019 року ціна на електроенергію саме пішла донизу.
"Малі непобутові споживачі фактично підпадають під ринок, і часто постачальники універсальних послуг, які на комерційній основі надають їм послуги, могли завищувати свою норму дохідності", - розповіла член Нацкомісії, яка здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Ольга Бабій.
За її словами, комісія планує вдосконалити методику визначення вартості універсальної послуги та переглядати максимальну ціну щокварталу.
"Нині ми розглядаємо механізм, щоб стосовно цих споживачів установити обмеження у верхній ціні для постачальників універсальних послуг, аби не допускати зростання цін для цих споживачів", - сказала О.Бабій.
Безумовний захист населення від подорожчання електроенергії діє вже третій рік поспіль, - тарифів не підвищували з весни 2017-го. Хоча на крос-субсидування населення ще 2018 року витратили 45,3 мільярда гривень, ні регулятор, ні Міністерство енергетики та захисту довкілля не готові обговорювати це питання.
Фактично підвищення тарифів на розподіл оплатить бізнес, приєднаний до мереж обленерго. Це може бути пекарня, СТО або приватна лікарня з потужністю приєднання від 50 кВт. Може бути завод із виробництва "молочки" або елеватор. Може бути й метзавод, у якого велике споживання електроенергії, але з приєднанням пощастило не так сильно, як Нікопольському заводу феросплавів.
І коли бізнес закладе нові витрати в собівартість своєї продукції, зростання тарифів оплатимо ми - опосередковано, як привчилися від часів "Роттердама+".
На що підуть додаткові гроші?
Підвищувати тариф обленерго та "Укренерго" довелося, тому що з нового року в них відібрали пільги.
2019 року вони мали право через ДП "Гарантований покупець" купувати дешеву електроенергію для компенсації втрат в електромережах. Ця пільга, як і доступність універсальної послуги, забезпечуються за рахунок адміністративного здешевлення електроенергії державних НАЕК "Енергоатом" і ПрАТ "Укргідроенерго".
Держкомпанії змушені продавати "Гарантованому покупцю" відповідно до 90 і 35% свого планового виробітку за цінами, установленими до запуску ринку електроенергії.
У свою чергу, "Гарантований покупець" перепродує необхідний ресурс постачальникам універсальних послуг за зниженими цінами, щоб постачальники могли укластися у фіксовані тарифи. Обленерго та "Укренерго" теж купували електроенергію на втрати за "доринковими" тарифами "Енергоатому" і "Укргідроенерго".
Ресурс, що залишився, "Гарантований покупець" має продавати на ринку на добу наперед і з прибутку компенсувати "зелений" тариф українським сонячним і вітроелектростанціям. Одними з основних вигодонабувачів "зеленого" тарифу, нагадаємо, є: холдинг Ріната Ахметова, китайська держкорпорація CNBM International, ВЕС шведсько-українського бізнесмена Карла Стурена, підприємства засновника американського інвестфонду VR Capital Group Річарда Дейтса і його партнера Макара Пасенюка, а також компанії народного депутата Максима Єфімова.
За Законом "Про ринок електричної енергії", ще трохи для компенсації "зеленого" тарифу "Гарантованому покупцю" має перераховувати "Укренерго" зі свого тарифу на передачу. Але з 1 січня 2020 року електроенергію для втрат доводиться купувати на ринку на добу наперед приблизно втричі дорожче.
"Коли ми кажемо про зміну вартості передачі та розподілу, то підстава лише одна - необхідність компенсації "зеленим" за тарифами", - визнає член НКРЕКП Ольга Бабій.
Виявилося, що прибутку від продажу електроенергії АЕС і ГЕС не вистачає, щоб оплатити невпинне торжество "зеленої" генерації 2019 року. Тому Кабінет міністрів змінив постанову про PSO, аби хоча б тимчасово перекрити дефіцит "Гарантованого покупця", який у грудні 2019-го досягнув 1,4 мільярда гривень.
"Ми підрахували, що "Гарантований покупець" за попереднім PSO не міг одержувати доходи, щоб виконувати зобов'язання перед "зеленими". Комісія зрозуміла, що всі свої втрати оператори систем розподілу мають купувати на ринку на добу наперед, щоб не було перекосів ринку", - розповіла О.Бабій.
Однак, на думку старшого аналітика ІК Dragon Capital Дениса Сакви, зароблених грошей від продажу електроенергії для втрат через ринок на добу наперед не вистачить, щоб вирішити дорогу "зелену" проблему. Фактично бізнес оплачує перепочинок для уряду.
У профільному міністерстві це теж розуміють і пишуть законопроєкт для зниження "зеленого" тарифу, впровадження відповідальності за небаланси та переходу від "зелених" тарифів до аукціонів 2020 року. За словами міністра енергетики та захисту довкілля Олексія Оржеля, до кінця січня проєкт закону закінчать і подадуть до парламенту.