Як приємно останні два місяці чути заяви міністра палива й енергетики Юрія Бойка і віце-прем’єра з питань ПЕК Андрія Клюєва про неухильне зниження цін на нафту і нафтопродукти. Ще б пак. Адже кризова літня ціна 4,70 грн. за літр найбільш ходового бензину марки АІ-95 знизилася до 3,65 грн. І уряд відразу підніс це як чергове досягнення переговорів виконавчої влади з нафтовиками. Також Ю.Бойко зазначив, що навесні 2007 року він очікує незначного (до 10%) підвищення цін на нафтопродукти в Україні, «але це підвищення сезонне, воно відбувається щороку, і ми з ним впораємося за рахунок власних резервів».
Справедливості заради зазначимо, що впоратися наступного року уряд планує дещо інакше, ніж попередні склади Кабміну. Нещодавно стало відомо, про що саме домовляються представники української нафтової галузі з вищими чиновниками на Грушевського. І треба сказати, що якщо ці переговори будуть успішними, то наступного року ринок нафти і світлих нафтопродуктів зможе піднести нам і приємні сюрпризи, крім «сезонного підвищення цін» на пально-мастильні матеріали (ПММ). Причому домовитися нафтовики пропонують уже сьогодні, щоб навесні нікому не було прикро за безцільно витрачений час на підготовку і підписання чергового меморандуму про порозуміння. Схоже, уряд готовий піти назустріч. Кабмін пропонує внести ряд поправок до бюджету, що дасть змогу певною мірою коригувати ринок цивілізованим способом і заздалегідь убезпечити споживачів від впливу негативних чинників.
Про нафтопродукти
Насамперед ідеться про зниження залізничних тарифів для виробників. На сьогодні Мінтрансу вже доручено знизити тарифи на експортовані з України нафтопродукти. Проблема полягає в тому, що залізничний тариф на транзит територією України імпортного палива на 30—40% нижчий, ніж тариф на перевезення ПММ, вироблених на вітчизняних нафтопереробних заводах.
Втім, є й інші, не менш важливі пропозиції, реалізація яких, безумовно, позитивно позначиться на ринку світлих нафтопродуктів. Уряд зробив досить цікаву пропозицію: доповнити проект держбюджету-2007 статтею 148, яка передбачатиме ставку акцизного збору на дизпаливо з масовою часткою сірки понад 0,2% — 60 євро за тонну, не більш як 0,2% — 35 євро за тонну, не більш як 0,005% — 20 євро за тонну, не більш як 0,001% — 15 євро за тонну. Відповідно до експертних розрахунків, запровадження запропонованих ставок акцизного збору дасть змогу протягом року додатково залучити до держскарбниці щонайменше 21 млн. грн.
Крім додаткових дивідендів для держави, ринок світлих нафтопродуктів одержить досить потужний імпульс для зміни маркетингової політики нафтопереробних компаній, спрямованої на збільшення пропозиції високоякісних нафтопродуктів. При цьому буде завдано потужний удар по суб’єктах ринку, які займаються реалізацією неякісних нафтопродуктів. Не слід також виключати позитивний ефект, пов’язаний з міжнародними перевезеннями, оскільки Україні й досі залишається лише мріяти про можливість переходу на стандарти ЄС.
Головне ж полягає у тому, що диференційований підхід до ставок акцизного збору не потребуватиме перегляду держстандартів і технічних вимог до зберігання і реалізації дизпалива з різним вмістом сірки. «Якщо Верховна Рада України підтримає пропозиції уряду, буде створено потужний імпульс для розвитку і підвищення конкурентоспроможності української нафтопереробної галузі», — вважають у прес-службі одного з лідерів галузевого виробництва ТОВ «ТНК-ВР Україна».
Проте не всі пільги, запропоновані урядом, було з ентузіазмом сприйнято нафтовиками. Зокрема, це стосується намірів Кабміну стимулювати виробництво моторних сумішевих бензинів шляхом установлення пільгових ставок акцизного збору.
Користуючись ситуацією, ряд недобросовісних підприємців можуть зловживати встановленням різних ставок на бензини моторні і бензини моторні сумішеві з вмістом біоетанолу. У результаті під їхнім виглядом реалізовуватимуться звичайні моторні бензини — як вітчизняного виробництва, так і імпортні, а також фальсифікат. Результатами такої діяльності можуть стати: недобросовісна конкуренція на ринку; недоотримання значних коштів держбюджетом; численні порушення прав споживачів.
Тому набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва бензинів моторних сумішевих» можливе лише після введення в дію в Україні стандартів моторного пального, які відповідають нормам ЄВРО-3, запланованого на січень 2008 року. За цей час необхідно розробити і ввести в дію правила збереження і реалізації таких бензинів у роздрібній мережі.
Про зріджений газ
Мабуть, найцікавішим пунктом домовленостей нафтовиків з урядом став пункт про зменшення розміру експортного мита на зріджений газ до рівня 2005 року — 125 грн. за тонну.
Нагадаємо, що інтрига виникла рівно рік тому, коли роздрібні ціни на зріджений газ (ЗГ) в Україні у період із вересня по жовтень зросли на понад 70%. В окремих регіонах ціна на газ наблизилася до вартості високооктанових марок бензину і становила 3,65 грн. за літр. Незважаючи на каральні заходи, які вжив Антимонопольний комітет до газозаправних станцій, уже навесні цього року ціна зрідженого газу на комерційних аукціонах збільшилася на 70%. Тоді експерти вважали, що розслідування АМКУ мало стати сигналом для початку вироблення держполітики на ринку «автомобільного» газу. Особливо в частині збільшення митного навантаження.
Однак, схоже, ринок диктує цілком інші правила гри. Баланс за зрідженим газом в Україні 2005 року виглядав так: виробництво — 780 тис. тонн; споживання — від 250 тис. (за даними Держкомстату України) до 500 тис. тонн (розрахункові дані за балансом виробництва, імпорту й експорту). Структура внутрішнього споживання зрідженого газу така, що понад 70% йде на соціальні потреби, тобто споживається житлокомунгоспами і сільським населенням. Близько 30% споживає комерційний сектор економіки: АГЗС і нафтохімічні підприємства. Таким чином, в умовах необгрунтовано завищеного стосовно виробників експортного мита вони змушені для компенсації збитків зменшувати обсяги виробництва і збільшувати ціну ЗГ на внутрішньому ринку, тобто перекладати збитки на населення. Підвищення поточного року рівня експортного мита вже призвело до збільшення ціни ЗГ із 2350 грн. за тонну (грудень 2005 року) до 4050 грн. за тонну (вересень 2006-го) і зменшення обсягів його виробництва із 780 тис. тонн 2005-го до 700 тис. тонн (прогноз) 2006 року.
За оцінками фахівців, комплексна реалізація намірів Кабміну дасть можливість додатково одержати до бюджету не менш як 625 млн. грн. В іншому разі уряд В.Януковича вже наступної весни може знову постати перед необхідністю адміністративного втручання в роботу ринку світлих нафтопродуктів. Проте, судячи з рішучого настрою представників енергетичного блоку уряду, нафтові компанії вперше одержать від держави можливість спокійно працювати, незважаючи на сезонність чи прізвище глави виконавчої влади. А Україна зможе зустріти весну без традиційної «бензинової кризи», яку, виявляється, не так уже й складно попередити.