Сьогодні всі складові держави потерпають від наслідків неоголошеної війни на території України. Хоч як називайте її - війною, АТО або інакше, проте економіка країни змушена перебудовуватися під її потреби. Кожен працюючий платить військовий збір і забезпечує надійний тил. Але для "окремих" існує інший підхід до реалій життя. Наприклад, для ПАТ "Київенерго".
Іноді складається враження, що це окрема держава в державі Україна, яка живе за власними законами. Ні влада Києва, ні правоохоронні органи не можуть (чи не хочуть?) знайти на "Київенерго" управу. Тим часом заборговані постачальникам мільярдні кошти ця компанія нехитрим способом збирає зі своїх клієнтів, нараховуючи вдвічі, а то й утричі більше, ніж реально спожито теплоенергії та гарячої води.
Наш багатоквартирний будинок, з одного боку, типова для багатомільйонного Києва дев'ятиповерхівка, а з іншого - ні. Більшість мешканців нашого будинку - провідні викладачі всесвітньо відомого Київського національного університету ім. Т.Шевченка, представники культурно-просвітницької еліти країни. Не знаю, у чому ми всі провинилися, бо всілякі негаразди останніх років, без перебільшення, перетнули межу, що, як кажуть в Одесі, вимірюється нижче водогону.
Проблеми загострилися, на моє переконання, із побудовою практично під нашим будинком лінії метрополітену. Як наслідок, будинок тріщить по усіх швах, а мешканці лягають спати з останнім, а просинаються із першим потягом метро, або серед ночі - від шуму та поштовхів дрезини…
На жаль, розробники цього "унікального" проекту, які навіть націлювалися на Державну премію України в галузі науки і техніки, не в змозі розділити нашу "вдячність" їм за таку "економічну та достроково побудовану лінію". Майже дворічна переписка із "попередниками" частково вирішила проблему локально. Але це не єдине дуже серйозне випробування для мешканців будинку. Про ще одне варто розповісти докладніше, враховуючи, що практично всі ми, мешканці Києва, заручники подібної ситуації.
Про порушення правил нарахування оплати за послуги централізованого опалення та надання гарячої води з боку ПАТ "Київенерго" ми чуємо надто часто. А якщо ще постояти у черзі з оплати за квартиру або, боронь Боже, сходити до центру обслуговування клієнтів ПАТ "Київенерго", то можна побачити, які з цього приводу киплять пристрасті: неіснуючі борги, нарахування за не надані послуги і т.ін. "Теоретики" розповідають про проведення перерахунків, а на практиці… На письмові скарги фізичних осіб у "Київенерго" навіть не відповідають (якщо тільки їх не буде підкріплено запитами), законних перерахунків не вибити. Так і ходять люди з тисячними міфічними боргами, переживають до памороків, мучаться у скажених чергах у центрах обслуговування клієнтів (ЦОК), щоб подати заяву на перерахунок ще раз, бо за минулою нічого не змінилося, щось не запрацювало, щось не внесли, не передали… Люди приносять квитанції про оплату, копії та оригінали різних документів. А їм кажуть: "Ви спочатку заплатіть, а ми потім перерахуємо". Відвідування ЦОК залишає негативні спогади на все життя: величезна кількість людей, які стають у чергу з шостої ранку, а якщо прийдуть на дев'яту, то до них просто не дійде черга. І їм знову мучитися. Навіть електронний запис не дуже допомагає.
Невідомо, що з усім цим діяти людям, бо з клієнтів "Київенерго" вони перетворилися на пацієнтів. І менеджмент "Київенерго" знає, що нікуди мешканці міста не подінуться. Ну, поскаржаться, покричать, а платити все одно будуть змушені. І постійно. А апетити компанії-постачальника зростають. От і досвід нашого будинку змусив порахувати розміри, без перебільшення, грабунку з боку "Київенерго". Результати шокували.
Знаючи, як кажуть, "порядність" і схильність до маніпуляцій "Київенерго", мешканці нашого будинку уважно слідкують за показами будинкового приладу обліку теплової енергії, прийнятого на баланс цього ПАТ у 2016 р. Тому кожен місяць спеціальна комісія складає акти, в яких фіксує показання теплолічильника. Потім за відомою з документації на будинок площі вираховують плату за опалення для кожної квартири .
Однак у надісланих рахунках за лютий поточного року за послуги централізованого опалення чомусь нарахування не відповідно до показань лічильника, як у попередні місяці, а за квадратними метрами площі, помноженими на діючий тариф у 1355,83 грн/Гкал і на коригувальний температурний коефіцієнт 1,2044. Усе це дало вартість у 38 грн за квадратний метр.
І отут почалися відкриття. З актів, складених мешканцями, в яких зафіксовано покази будинкового приладу обліку теплоенергії, одержали, що обсяг використаного за лютий тепла становить 79,816 Гкал. Загальна площа будинку - 5408,3 м2, тариф - 1355,83 грн/Гкал. Результат шокує: на одному нашому будинку нарахування ПАТ "Київенерго" перевищили реальні більш як на 108 тис. грн, або удвічі!
Таку ж методику нарахування ПАТ "Київенерго" застосовувало до великої кількості інших будинків міста. Щонайменше в подібний спосіб щомісяця грабують мешканців будинків без лічильників (у них нарахування завжди вищі, ніж у будинках з лічильниками). Більш того, це чудова схема викачування грошей із державного карману. Наприклад, у нашому старому будинку приблизно 70% мешканців одержують субсидії. Нарахування ж зростають разом із збільшенням цін та апетитів "Київенерго". І от уже колосальні суми постійно винна держава.
При цьому в квартирах холодно, батареї ледь теплі, і якщо надворі стає прохолодно, то навіть за сучасного утеплення температура у квартирах приблизно 15ЉС. Нормативної температури за такого опалення можна досягнути лише при майже 10ЉС на вулиці. Тому хворіють наші мешканці, а від недогріву волога накопичується у квартирах. І до встановлення лічильника обліку теплової енергії все було так. Мешканці мерзли, дуже мерзли, хворіли, але платили як за нормальну температуру. Скаржилися постійно, але домогтися перерахунку нікому не вдалося. І не з вини мешканців або через їхні неправомірні вимоги.
Досвід нашого будинку виявив ще одне "бізнес-джерело" вже за умов відсутності будинкового приладу обліку теплової енергії. У 2016 р. опалювальний сезон розпочався за розпорядженням міської держадміністрації 12 жовтня. Але реально опалення включають набагато пізніше (поки дадуть газ, поки дійде черга). А тут ще й аварії на теплотрасі. Отже, кінець жовтня - опалення немає. Встановлюють будинковий прилад обліку теплової енергії та через кілька днів, 26 жовтня, нарешті вмикають опалення. І приходять нарахування як за повністю надану послугу з 12 жовтня, а далі також врахували все за лічильником. Уже минуло півтора року, а й досі домогтися повного перерахунку не вдалося навіть за офіційного підтвердження, що опалення не підключалося до встановлення лічильника, що це було технічно неможливо внаслідок аварії на теплотрасі. Нескладні розрахунки в цьому випадку виявляють майже 20 тис. грн зайвих нарахувань на будинок.
Однак і за наявності лічильника теж не все гаразд. У 2017 р. опалювальний сезон для нашого будинку розпочався лише з 3 листопада. Як же всі здивувалися, коли одержали нарахування за опалення у жовтні. І це при тому, що за минулий опалювальний сезон уже давно розрахувалися. Нарахування становили на будинок близько 25 тис. грн. Хоча з лічильником усе ж таки розгулятися важко. "Аванс" у наступному місяці довелося врахувати. Може, тому так важко, повільно встановлюються лічильники теплової енергії у помешканнях?
Наступне джерело доходів "Київенерго" - послуга з постачання гарячої води. Тут також багато цікавого з досвіду нашого будинку. Так, з початку 2000-х років у нас відсутнє постачання гарячої води належної температури. ПАТ "Київенерго" у відписках уже більш як десять років визнає відсутність циркуляційної мережі гарячого водопостачання за нашою адресою (як і у багатьох інших будинках, не працює насос у бойлерній). Але нічого не робить. Нарахування ж за послугу з постачання гарячої води завжди здійснюються як за воду, температура якої перевищує 50ЉС. На сьогодні це 74,53 грн/кубометр. З крану води такої температури й близько немає, часто навіть рук не нагрієш. За багатотарифним лічильником це лише 1/90 усієї води. Переважно надходить вода температурою нижче 40ЉС. Десь одна третина до 45ЉС. А це ж зовсім інші тарифи - відповідно 7,58 і 52,17 грн. Уявіть, наприклад, витратили 900 м3. "Київенерго" надсилає рахунок з сумою більш як 67 тис. грн. А реально це трохи більше 21 тис. грн, або втричі менше! Тобто різниця у майже у 46 тис. грн - на користь "Київенерго".
Більш того, таку воду мешканці витрачають не розбавляючи або зливають, сподіваючись одержати теплішу. тобто витрачають набагато більше. Їхні квартирні лічильники справно показують витрачені кубометри, і рахунки за гарячу воду відразу зростають ще в кілька разів. Знову ж таки, мабуть, наш будинок і в цьому не єдиний. Можна запитати про вимоги перерахунків при неналежній якості послуг з надання гарячої води за встановленим порядком. Порядок існує, але ніколи мешканцям нашого будинку, хоч як вони старалися, домогтися перерахунку не вдавалося.
Отакий бізнес, побудований на абсурді та вакханалії. Може, кошти вкладаються у ремонт і модернізацію в масштабах міста? Так ні, всі ж добре знають, що теплогосподарство розвалене, що всюди стоять розриті ями, що аварійний ремонт можуть не починати кілька днів.
За таких обставин небезпідставним є запитання, а чи відповідальні від влади не обізнані про це замкнуте коло менеджменту по-українськи, або, як кажуть, подвійного відкоту? А що відбуватиметься з надприбутками, коли на вимогу МВФ підвищать ціну на послуги? Куди вони підуть? Мабуть, конкретним "обраним". І за таких обставин гарант Конституції нещодавно ініціював заборону втручання НАБУ та інших контролюючих органів для перевірок бізнесу.
На завершення опису ситуації абсурду та вакханалії хотів би нагадати слова Омара Хайяма: "Робіть благодать, але не за рахунок іншого".