Давоський саміт у контексті розвитку української диверсифікаційної енергетичної стратегії міг відіграти та, можливо, попри все, все-таки відіграє свою роль. Українська сторона планувала, крім іншого, підписати у Швейцарії з Азербайджаном меморандум про поставки скрапленого газу. Про це голова Агентства національних проектів В. Каськів заявляв напередодні поїздки в Давос. Меморандум - не контракт, але все ж таки певні зобов’язання сторін…
Проте азербайджанська сторона взяла тайм-аут у підписанні документа щодо створення спільного підприємства з Україною, оскільки існує ще низка питань із поставок скрапленого газу, не узгоджених між Азербайджаном і Туреччиною з огляду на нові економічні перспективи. Туреччина - це багаторічний ментальний і основний партнер Азербайджану в газових відносинах, тому її думка для азербайджанської сторони залишається домінантною, попри перспективи співробітництва з Україною. Анкарі, схоже, належить «право першого танцю». Після врегулювання домовленостей з основним партнером Азербайджан, безсумнівно, продовжить переговори про розширення ринку газу та формалізацію співробітництва з Україною. Але, вочевидь, не зараз.
Тим часом глава Міненерговугільпрому Юрій Бойко у пошуках дешевшого, ніж російський, газу веде переговори і з європейськими газотрейдерами. Мовляв, потрібно Україні близько десяти мільярдів газу закупити на спотовому ринку, на хабах (див. рис. 1, 2). І варіанти є. І трейдери є, готові закупити газ для України. Буквально в п’ятницю з одним із таких європейських трейдерів НАК «Нафтогаз України» вела переговори…
Інша річ, що газотранспортну систему України доведеться - у разі закупівлі газу на європейських хабах - реверсирувати. Але українська сторона до цього, судячи з усього, готується. Реверс усієї ГТС можливий. Це відомо ще з січня 2009 року. А от для часткового знадобляться інвестиції. Встановлення тих самих лічильників газу на вході на західних кордонах України. Але, як кажуть, було б бажання…
Для України закупівля газу на спотових хабах - це ще один варіант, ще один аспект досягнення енергетичної незалежності. І в такий спосіб Україна може й насправді скоротити споживання дорогого російського природного газу (див. табл.). Для початку хоча б до рівня 2009 року…
Важливо при цьому, щоб «хіміки» домовилися про закупівлі газу. А це 6-8 млрд. кубометрів на рік. І щоб вони, а не «Нафтогаз» і, відповідно, громадяни України, за це розплачувалися.
У січні «Нафтогаз України» закупить, судячи з попередніх даних Міністерства енергетики та вугільної промисловості, близько 2,4 млрд. кубометрів газу. Замість законтрактованих із «Газпромом» 3,1 млрд. Але поки що це не проблема: підсумки підбиваються по року і ситуація може змінитися.
За уточненими даними Міненерговугільпрому, споживання газу в Україні 2011 року становило 59,3 млрд. кубометрів. Це більше, ніж 2010-го, на 1,4 млрд. кубометрів, попри всі браві заяви міністра Бойко про скорочення газоспоживання. Щоправда, дивлячись із чим, тобто з яким роком порівнювати (див. табл.)…
До речі, поки що з українських підземних сховищ газу (ПСГ) газ відбирається за планом. З початку сезону закачування (весна) газу в ПСГ було закачано 10,6 млрд. кубометрів. Залишалися запаси і з попереднього сезону. А по року відбір газу з ПСГ становив 16,2 млрд. І все одно на початок 2012 року в ПСГ було 16,4 млрд. кубометрів. Як ми вже зазначали в попередньому номері DT.UA, наявного на сьогодні запасу в ПСГ України достатньо, щоб спокійно перезимувати.
Нафтоіндексні та спотові ціни на європейському ринку
Чому ми говоримо про спотовий ринок газу? Усе просто. Європейський газовий ринок продовжує активно використовувати спотові ціни на газ і рухається у бік становлення даного механізму ціноутворення як основного. Так кажуть експерти.
Проте найближчим часом немає підстав для різкої заміни механізму довгострокових контрактів з нафтоіндексною формулою ціни на прив’язку контрактів до спотових цін. З цього питання учасники ринку займатимуть вичікувальну позицію. Можливі й інші сценарії розвитку альтернативних механізмів ціноутворення (наприклад, ринок електроенергії може відігравати ключову роль у ціноутворенні на газ у нових контрактах).
«Конкуренція на спотовому ринку газу посилюватиметься та в майбутньому стане одним із основних рушійних чинників на європейському ринку газу. А іншим подібним чинником може стати міжпаливна конкуренція серед виробників електроенергії», - зазначає вже згаданий вище пан Міщенко.
Збільшення частки спотового компонента в довгострокових контрактах на поставку газу
Великі постачальники погодилися на включення у формулу довгострокових контрактів до 40% спотового компонента.
Офіційна імпортна ціна, яку публікує уряд Німеччини, ілюструє добре диверсифікований портфель імпортних контрактів німецьких газових компаній, що робить ціну на кордоні з Німеччиною еталоном нафтоіндексної ціни в Північно-Західній Європі.
Ринкові ціни на газ в Європі підпорядковуються на цей момент повною мірою класичній логіці балансу попиту та пропозиції на фізичному ринку і не залежать прямо від ціни на нафту, створюючи на ринку періоди дисфункції між газовими та
нафтоіндексними цінами.
Історично подібні дисфункції були викликані сезонними коливаннями попиту та пропозиції, тоді як в останні роки, починаючи з економічної рецесії в 2008-му, ці розбіжності зумовлені вже принципово іншою структурою ринку.
І в цьому новому ринку Україна має знайти своє місце.