У редакцію тижневика "Дзеркало Тижня. Україна" надійшов лист ПАТ "Укртатнафта", в якому це нафтопереробне підприємство називає неправдивою інформацію про нього, викладену в статті С.Куюна та Є.Мочалова "Деолігархізація "Укрнафти": по-хорошому не виходить" (DT.UA №3 від 29 січня 2016 р.).
"...Була опублікована інформація про те, що ПАТ "Укрнафта" за 9 місяців 2015 року перерахувала 8 мільярдів гривень на адресу ПАТ "Укртатнафта" нібито з метою виведення фінансових ресурсів з нафтовидобувної компанії. "Укртатнафта" вважає подібне неприпустимим, оскільки дана інформація є неправдивою та порочить ділову репутацію обох компаній, - йдеться в листі. - "Укртатнафта" офіційно заявляє, що в рамках договору здійснює поставки нафтопродуктів мережі АЗС ПАТ "Укрнафта". А вищевказана сума є оплатою нафтопродуктів виробництва Кременчуцького НПЗ за фактом їх поставки у січні-вересні 2015 року. Таким чином проведена оплата була повністю забезпечена зустрічними поставками палива, й заборгованості немає".
Один з авторів згаданої статті Сергій Куюн у відповідь на претензії "Укртатнафти" сказав таке:
- Насамперед необхідно зазначити, що і "Укртатнафта", і "Укрнафта" контролюються групою "Приват", хоча великі пакети акцій у цих компаніях належать і державі (43% і 50%+1 акція відповідно). У своїй статті про тяжке становище "Укрнафти" ми говоримо передусім про те, що компанія спрямовує величезні гроші всім, кому заманеться, та тільки не до державного бюджету, перед яким на 1 січня 2016 р. мала податковий борг у розмірі 10 млрд грн. Це підтверджують дані Державної фіскальної служби, які є в розпорядженні і представників наглядової ради "Укрнафти" з боку держави, і народних депутатів, яким небайдужа доля цієї компанії та нафтогазової галузі країни.
Вивчення скупої фінансової інформації "Укрнафти" допомагає зробити очевидний висновок: борг було сформовано менеджментом компанії, що заплатив гроші не до бюджету, а за різні товари й послуги, які здебільшого не потрібні для прямої виробничої діяльності компанії. Оформляється це як попередня оплата (дебіторська заборгованість) або ж якісь товари вже були відвантажені, як у випадку з "Укртатнафтою", - це вже друге питання.
Яке право має "Укрнафта" спрямовувати 8 млрд грн на закупівлю нафтопродуктів, якщо вона має заборгованість перед бюджетом з податків? Заплати податки і купуй будь-що - так розуміють черговість платежів у всьому світі. Та тільки не в "Укрнафті": податки не сплачені, борги зростають, а компанія щомісяця виводила й продовжує виводити мільярди на закупівлю не лише нафтопродуктів, а й феросплавів, металобрухту (!), соняшникового шроту, мінеральної води, шин, сигарет… (коли ж ви вже накуритеся?!). Тому всі гроші, які за наявності податкового боргу пішли з "Укрнафти" не до бюджету, на зарплати або першочергову виробничу необхідність, можна вважати виведеними у відомому значенні цього слова.
Та повернімося до "Укртатнафти". Вона у своєму листі зазначає, що закупівля нафтопродуктів є для "Укрнафти" основною діяльністю. Дійсно, у компанії є заправні станції. От тільки вже п'ять років "Укрнафта" звітує про збитковість як оптової, так і роздрібної торгівлі нафтопродуктами. Отже, якби цієї закупівлі нафтопродуктів на 8 млрд грн не було, то, дивись, і податки заплатили б, і збитків уникли б. Але бюджет - це щось абстрактне й далеке, а от нафтопродукти у майже родинного підприємства купувати треба обов'язково, тому що це приносить гроші недержавному, а точніше, "приватному" акціонеру…
І якщо торгівля нафтопродуктами для роздрібної мережі ще хоч якось уписується в основну діяльність "Укрнафти", то інший аспект взаємодії двох "приватівських" підприємств є нічим іншим, як прямим ударом по доходах держбюджету шляхом оптимізації оподаткування. За даними ДФС, у січні-серпні "Укрнафта" експортувала 142 тис. т мазуту виробництва Кременчуцького НПЗ на суму близько 700 млн грн. Очевидно, що цей мазут раніше було закуплено у тієї ж "Укртатнафти".
Панове, це, по-вашому, теж є "основною діяльністю" "Укрнафти"? Скажіть, хто постраждав би від того, якби цих поставок не було? Зупинився б видобуток як основна діяльність нафтовидобувної компанії? Ні. Але замість сплати податків "Укрнафта" платить сотні мільйонів гривень родинній корпоративній структурі. Крім того, ці операції мають основною метою одержання експортного ПДВ з бюджету. А інакше навіщо їх здійснювати? Мало того, що "Укрнафта" не квапиться платити до бюджету, вона, як бачимо, не проти звідти ще щось "витягти".
Наостанок хотілося б подякувати "Укртатнафті" за реакцію на нашу статтю. Така небайдужість настільки професійно підготовлених читачів уже змусила нас прискіпливіше подивитися на систему закупівель і реалізації нафтопродуктів по осі "Укрнафта"-"Укртатнафта", у результаті чого відразу сплив найбільший "приватівский" трейдер "Авіас", який у цій схемі також "крутить" мільярди гривень. Після детальних перевірок, як настійно радить кременчуцький переробник, ми обов'язково поділимося цією інформацією на сторінках DT.UA.