Одним із сумних сюрпризів для України стала швидкість, з якою цілком розвинена ще чверть століття тому країна скотилася в розряд напівзлиденної держави між Європою й путінською Росією, яка клянчить міжнародну допомогу. Хоча для безбідного життя й цивілізованого розвитку, здавалося, все в неї є. Було.
За давніх часів одному з імператорів на запитання про причини аналогічного стану економіки лаконічно відповіли: "Воруют-с".
Нині часи не ті й кидати такі обвинувачення на чиюсь адресу недозволено. Є багато значно більш милозвучних фраз. Наприклад, "оптимізують податки". І у цій справі вмільці "заробляти" на ПДВ досягли чималих висот, про що свідчить схема "оптимізації виплати ПДВ", яку ми публікуємо.
У ній, поряд із десятками інших маловідомих і нікому не відомих фірм, бере участь одна з нафтотрейдерських компаній групи WOG Ігоря Єремєєва. І це тільки одна зі схем і тільки за один-єдиний квартал цього року.
Найсумніше, що це не схема якогось грандіозного розкрадання. Ні, це зовсім рутинна схема, за якою трейдер (і не тільки згаданий) працює багато років і явно має намір завзято трудитися й далі.
Усе гранично просто: фірми, які здебільшого не мають жодних активів, багаторазово перепродують одна одній нафтопродукти, а точніше - папери на право їх придбання. Самі конторки при цьому раз у раз змінюються. Одні, заплямовані по вуха, зникають. Інші, гордо несучи своє брендове ім'я, змінюються (або змінюють назви). Загалом, відбувається оптимізація витрат і доходів і розподіл праці. А в результаті держава недоодержує податки, що йдуть до реальних організаторів такої "схематичної" роботи.
Наприклад, луцька податкова похмуро констатує, що "по ланцюгу поставки на суму ПДВ 85,9 млн грн кінцевий постачальник ТОВ "Юрай" НЕ отримував пально-мастильні матеріали, НЕ імпортував їх на митну територію України й НЕ мав жодних основних засобів, власних або орендованих виробничих потужностей, зокрема встаткування для переробки пально-мастильних матеріалів, транспортних засобів, відповідного персоналу". А в результаті всього лише "складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Юрай" із висновками про неможливість підтвердити реальне здійснення операцій. Це про схему за поставками нафтопродуктів із Румунії, Росії, Білорусі й Польщі.
Для повноти картини додамо, що це підприємство (ТОВ "Юрай") фіскальні органи не знайшли за місцем розташування і порушено кримінальну справу... Наприкінці березня в цієї ОООшки забрали й свідоцтво платника ПДВ.
Кримінальне провадження за цим епізодом відкрито. Витяг із нього дає правову кваліфікацію відповідно до Кримінального кодексу України-2001, ст. 212, ч. 3: "…посадові особи зазначених вище підприємств надавали послуги з незаконного формування податкового кредиту, через використання рахунків яких за участі посадових осіб АТ "Брокбізнесбанк" і ПАТ "Реал Банк" проводилося незаконне обготівковування коштів…"
І взагалі, "невстановлені особи, які діяли за попередньою змовою, перебуваючи на території Києва, з метою прикриття незаконної діяльності в період 2011-2013 рр. повторно створили шляхом реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності... ТОВ "Юрай".
Сіль жарту в тому, що далі, за схемою, державі однаково запропонували повернути ПДВ її учасникам.
Виходить, що весь схемний податковий кредит формувався тільки за рахунок ТОВ "Юрай" (чи не правда, співзвучно з назвою експортної російської нафтової суміші під маркою "Юрал"?). Решта - це простий імпорт. І "ВОГ..." не користувався цим схемним податковим кредитом, тому що реально купував бензин за ринковими цінами. Це все - частина маніпуляцій ТОВ "Юрай", щодо якого й порушено кримінальне провадження. Саме ця схема "ВОГ...", імовірно, і не містить прямих податкових маніпуляцій. Вона просто констатує факт імпорту.
Інший елемент схеми (ми ним не стали перевантажувати читачів), за даними податківців, теж має пречудовий вигляд: "Під час аналізу руху товарних потоків від ТОВ "ГазУкраїна-2020" до ПІІ "Лукойл-Україна" встановлено, що виробником бензину, придбаного ПІІ "Лукойл-Україна", є ПІІ "Лукойл-Україна". Тобто за бажання неважко визначити, що всі операції звелися до перекладання папірців. Пальне могло взагалі не залишати ємностей.
Та на виході все добре й правильно: перевіркою головного організатора такої цікавої торгівлі - ТОВ "ВОГ Рітейл" - "порушень щодо відносин з контрагентами не встановлено". Завіса...
При цьому чудово збалансувалися й зобов'язання за перший квартал поточного року - ТОВ "ВОГ Рітейл" відбило податковий кредит за відносинами з 4685 суб'єктами господарської діяльності на суму ПДВ 830 млн грн.
Хоча господарюючих суб'єктів, яким шановні трейдери виявилися винними, набралося набагато більше - аж 26,55 тисячі! Але сума ПДВ цілком збіглася - 835,1 млн грн.
Найбільшими вигодонабувачами, які в січні-березні 2014 р. скористалися податковим кредитом, сформованим ТОВ "ВОГ Рітейл", виявилися, як показано на схемі, ПАТ "Арселорміттал" (Кривій Ріг Дніпропетровської обл.), що отримало ПДВ у сумі 16,4 млн грн, ТОВ "Альянс Холдинг" - 15,8 млн грн, ТОВ "Формула" - 9,1 млн грн, ПАТ "Укртрансгаз" - 4,8 млн грн.
Податківці тільки похмуро констатували, що 110 млн грн - це "сумнівний ПДВ"... Але це ще довести треба. Причому доводити в судах, де згадана група працює багато років. Досвід накопичено достатній.
Приміром, Міненерговуглепром судиться з приналежною тій же групі "ВОГ Трейдинг" компанією за зниклі в останньої в Криму нафтопродукти. При цьому Міненерговуглепром довідався про розгляд позову тільки на стадії апеляції. Причина банальна - підсудність розгляду справи люб'язно змінили у зв'язку з підписанням договору поручительства між "ВОГ Трейдинг" і якоюсь ТОВ "Кіойл" (Ровенська область). Очевидно, це просто збіг, але ровенське ТОВ уже перебуває в стадії банкрутства. До того ж, за даними Міненерговугільпрому, акти звірки палива підписано невідомо ким, точніше, особою (даруйте за тавтологію), "особистість якої встановити не вдалося". Загалом, справа це не швидка...
І все це, повторимося, рутинна "схематична" робота нафтотрейдерів. У результаті якої держава недораховується сотень тисяч, а то й сотень мільйонів гривень доходу.