Вкотре проявилися недоліки критеріїв оцінки претендентів. Це якщо забути про те, що в Європі угод про розподіл продукції на наземних ділянках із потенційними запасами вуглеводнів узагалі практично не застосовують. Там обґрунтовано вважають, що це для слаборозвинених країн. Чому Україна вибирає такий варіант нафтогазодобування?
Цієї суботи міністр енергетики Ігор Насалик і голова газового дивізіону "Нафтогазу", зокрема, "Укргазвидобування" Андрій Фаворов мали намір публічно підправити один одному фізіономії. Усе по-дорослому - на ринзі. Міністр навіть знайшов охочого надати майданчик для такого шоу. Утворилися й групи фанатів. Але останнього моменту передбачуваний двобій усе-таки скасували.
Міністр іронічно прокоментував фінал малюнком дитячої гойдалки з касками, що розгойдуються: "Хочеш бути сильним, гойдайся", і поїхав тягати 90-кілограмову штангу. Андрій Фаворов сказав, що боксувати він цілком готовий, і запропонував дебати в прямому ефірі.
Обмін "люб'язностями" відбувався на тлі розгортання конкурсу на нафтогазоносні площі за умовами угод про розподіл продукції (УРП) і мав до нього безпосередній стосунок. Чого загалом ніхто й не приховував, - на кону вибір претендентів на дев'ять площ на видобуток нафти та газу за надпільговими умовами.
З переможцями конкурсу Кабмін упродовж двох місяців повинен підписати угоди, за умовами яких переможці отримають спецрежим аж до 2069 р.
Непоганий строк навіть для компенсації порівняно довгих інвестицій у нафтогазову галузь. Тим паче, що фактично переможці майже не платитимуть ренти (наприклад, пропонується рента по газу 1,25% замість 28%). Та й площа ділянок більш ніж пристойна - 11,4 тис. кв. км.
Держава від укладення угод про розподіл продукції отримає небагато. Хоча раніше такі ділянки найчастіше взагалі роздавалися безоплатно та практично без чітких зобов'язань.
Утім, не все так шоколадно для переможців конкурсу, - для початку той самий газ треба знайти. Далеко не факт, що на всіх площах він є в товарних обсягах. І немає однозначної відповіді, чи підтвердяться дані первинної геологорозвідки. Насправді все перевіряється на практиці. Проте на торги було виставлено ласі шматки українських надр, і було зрозуміло, що все буде непросто.
Так і сталося: при досить нейтральному складі Міжвідомчої комісії з УРП фактично її робочий склад став більш колоритним. Спрацювало чарівне слово "довіреність".
І, ось тобі, на світ божий з'явилися дві практично легендарні постаті - колишній голова "Нафтогазу України" часів Ющенка Олексій Івченко та менш публічний, але набагато відоміший і не менш зацікавлений у нафтогазовидобутку Володимир Ігнащенко. Останній, поза сумнівом, найбільший фахівець з УРП в Україні, брав участь у всіх великих нафтогазових проектах. І заробив досить неоднозначну репутацію. Ніхто не сумнівається в його професіоналізмі, але вже надто він багатогранний. При Януковичі Ігнащенко утворював компанії-"прокладки" в УРП із "Шевроном", пізніше публічно займався проектами "розкуркулювання" майна "Нафтогазу" і консультував порівняно чесне відбирання в держави Юзівської площі. Нині він радник міністра Ігоря Насалика (був на момент написання цієї статті).
"Юзівку" (третина Харківської області) при не сильно прихованій підтримці Ігоря Насалика все-таки віджали та передали "правильному" інвестору. Спочатку шарашкіній конторі, пізніше - більш пристойній словацькій фірмі Nafta з чеським коріннями. До речі, у "Нафтогазу" три площі все-таки віджали, але під УРП вони не потрапили. Хоча одну з них словакам неофіційно пропонували. Хто віджав - окрема, хоча і пов'язана тема. Без держорганів, а точніше, їх представників не обійшлося.
Загалом Ігнащенко - людина енергійна та безсумнівно грамотна. Коли він став показувати свій варіант, хто має перемогти в "прозорому" конкурсі, багато хто насторожився. Перш за все напружилося "Укргазвидобування", яке подало заявки на всі дев'ять ділянок (на чотири - разом із канадської Vermilion).
Утім, прокачати спробували й інших. Наприклад, по Софійській площі спробували на користь тих самих словаків із Nafta посунути "Геоальянс" Віктора Пінчука з його явно сильною заявкою.
Для "Укргазвидобування" участь у конкурсі була розворотом на 180 градусів. При ексголові компанії Прохоренку основний меседж полягав у тому, що "нам як держкомпанії віддадуть безплатно". Утім, Прохоренко лише озвучував бажання "Нафтогазу". За три попередні роки "Укргазвидобуванню" не дали майже нічого. Але не тільки йому, хоча потенційні інвестори, зокрема зі США, з нетерпінням очікували прозорих конкурсів, на яких упевнено розраховували одержати нафтогазоносні ділянки. Вочевидь, дочекалися.
Зараз у НАКу та "Укргазвидобуванні" усвідомили, що все-таки доведеться купувати, і стали буквально пилососити ринок. А тут - умови більш ніж пільгові!
УРП на суші, на ділянках з потенційними запасами вуглеводнів, у Європі взагалі практично не застосовують! Там обґрунтовано вважають, що це для слаборозвинених країн. Те, що ми до такого докотилися, точно не привід для захвату.
Однак з'явилися реальні шанси, що "Укргазвидобування" витиснуть із ласих площ. Результат запеклих підкилимних суперечок - перенесення фінального засідання буквально на останній можливий день. На той час із дев'яти площ спірними (з неузгодженими позиціями) залишалися чотири. Минулого понеділка Міжвідомча комісія все-таки дійшла згоди, що й дозволило заявити про перемогу.
Найрожевіший варіант звучить так: "Подали 23 заявки від 14 компаній, чотири з яких із Канади, США, Великої Британії. Україна може одержати більш як 1,5 млрд дол. інвестицій протягом перших п'яти років дії УРП, а також потенційно 4,4 млрд дол. протягом терміну дії угод (тобто в період 50 років. - І.М.).
540 млн дол. буде залучено в геологорозвідку та буріння пошукових свердловин. Буде проведено високоточну 3 D-сейсморозвідку на ділянках понад 5000 кв. км.
Також планується пробурити 57 розвідувальних і 400 промислових свердловин протягом терміну дії угод".
Частка компенсаційної продукції (завдяки якій інвестор розраховує відшкодувати витрати на проект) становить 64–70%. Частка держави в решті прибуткової продукції може становити від 12 до 35% і буде збільшуватися (?) на користь держбюджету, коли проект досягатиме точок окупності.
Отже, ура! І підкидання чепчиків у повітря…
Реальність набагато прозаїчніша та скромніша. Так, зі згаданих потенційних майже півтисячі свердловин більш-менш чіткі зобов'язання є лише по 39. Та й сума інвестицій (на п'ять років) помітно менша - 430 млн дол. Але краще, ніж могло бути (або не бути взагалі).
Серед переможців - Пінчук, Ахметов, Коломойський з партнерами, поки ще державне "Укргазвидобування", кероване та контрольоване "Нафтогазом", і компанії дрібніші.
І отут починаються нюанси. "Укргазвидобування" з дев'яти заявок отримало тільки чотири площі, причому на дві з виграних не було конкурентів. Зате воно неочікувано вилетіло в конкуренції за п'яту - Варвинську ділянку. Її віддали ТОВ "Юкрейн Енерджі Ел Сі" (створеної американськими компаніями Sigma Bleyzer і Aspect Energy). Хоча заявка цього ТОВ явно поступається заявці "Укргазвидобування". Отже, виліт був образливим.
За інформацією DT.UA, цього разу "Укргазвидобування" не промовчало - звернулося до міністра енергетики і вугільної промисловості Ігоря Насалика та прем'єра Володимира Гройсмана з проханням пояснити механізм визначення переможців. Але називати конкретну фірму не стало, попросивши надати інформацію про кількість набраних балів (за кожним із критеріїв) поданими всіма учасниками конкурсів заявками по всіх виставлених на конкурс дев'яти ділянках. Природно, "враховуючи високий суспільний інтерес до проведення конкурсів із укладення угод про розподіл продукції, а також для забезпечення відкритості та прозорості в діяльності Міжвідомчої комісії" і з надією на подальше співробітництво.
Кабміну, якому законодавчо дається два місяці на затвердження рекомендацій, зовсім відмовчатися не вдасться.
Ще один важливий нюанс. Переможцю конкурсу на право укладення УРП доведеться домовлятися з місцевими владою та громадами. А їм точно не сподобається майже безоплатна робота на їхніх територіях або відрахування однієї двадцятої частини від 1,25- відсоткової ренти. (Нині вони отримують двадцяту частину від 28%.)
Конкурс триває. А 12 липня розпочнеться нова серія - по шельфу. Нагадаємо, що А.Богдан, у статусі голови АП, звернувся з листом до Кабміну із проханням подовжити строки конкурсу. Адже два претенденти на 9 тис. кв. км - це мало. За цей період серед претендентів з'явилися дві компанії: які та чиї? Нудно точно не буде.