Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" було прийнято майже рік тому. Чи працює цей закон сьогодні? Ні! Адже основні норми, закладені в ньому для забезпечення професіоналізму, незалежності та неупередженості всіх рішень, так і не почали діяти. І тут питання не в самому законі, який працює не повною мірою, а в тому, що саме цей регулятор приймає рішення на мільярди, які потім повинні оплатити мільйони українців. Недивно, що цей закон не могли ухвалити так довго - є дуже багато осіб, зацікавлених у тому, щоб енергорегулятор працював підконтрольно.
Ротація або зміна діючого складу 3. Законом передбачено, що саме президентові, який одноосібно призначив усіх членів поточного складу енергорегулятора, належить право визначити порядок їх ротації з подальшим заповненням вакантних посад відповідною Конкурсною комісією. На жаль, прийняття указу президента дещо затрималося, що, відповідно, відклало і питання пошуку та призначення членів Конкурсної комісії. Однак навіть після затвердження плану ротації із поіменним списком відповідним указом президента від 23 березня 2017 р. питання не зрушило з мертвої точки, і станом на сьогодні Конкурсної комісії так і не сформовано.
При прийнятті закону про НКРЕКП питання призначення членів Конкурсної комісії було одним із найбільш запеклих. Президент України, Кабінет міністрів України та Верховна Рада України відстоювали своє право номінувати представників до її складу . Однак на практиці на сьогодні жоден із цих суб'єктів свого законного права не реалізував і не зміг визначитися щодо кандидатур. Якщо необрання таких кандидатур Верховною Радою України можна списати на незлагодженість і відсутність політичного консенсусу (хоча кандидатури двічі обиралися профільними комітетами, однак не знаходили підтримки в залі), то відсутність кандидатур від Кабінету міністрів і президента пояснити важче. Відкритим залишається питання, навіщо ці органи намагалися перетягнути на себе ковдру при вирішенні питання щодо права призначати представників до Конкурсної комісії, якщо так і не скористалися цим правом?
Процедуру проведення конкурсу виписано в такий спосіб, щоб врахувати всі перестороги в частині публічності, демократичності та створення можливостей для фахових кандидатів брати участь у конкурсі. Але подібний демократичний підхід потребує доволі тривалих строків для реалізації і дуже прискіпливого відбору кандидатів.
Однак наразі ми стикаємось із ситуацією, коли із чотирьох членів діючого складу НКРЕКП уже найближчим часом мають бути звільнені ще двоє (до 26 листопада цього року), але ні Конкурсної комісії, ні оголошеного конкурсу, ні нових кандидатів на ці посади немає. Відповідно, вже скоро енергорегулятор не матиме кворуму для прийняття рішень, і його діяльність може бути заблокована.
Чинний склад НКРЕКП морально себе вичерпав. Це не питання конкретних людей, а питання запиту суспільства та політиків на докорінні і повноцінні зміни. Тому без запуску роботи Конкурсної комісії та оновлення складу НКРЕКП навряд чи будуть вирішені і решта проблемних питань, яких, на жаль, і так є чимало.
Фінансування регулятора, або Чи віримо ми у чесність рішень на мільярди із зарплатою на рівні студентів. Новим законом передбачено, що енергорегулятор повинен мати достатньо людських і фінансових ресурсів для виконання своїх завдань, а фінансування його діяльності має відбуватися за рахунок внесків на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг. Разом із тим парламент та уряд залишають за собою повноваження контролю обсягу витрат, бо врешті-решт за все це сплачують кінцеві споживачі - чи з бюджету, чи у тарифах, чи у внесках ліцензіатів.
Проте зараз норми щодо належного фінансування діяльності енергорегулятора не працюють, бо кошторис не був погоджений комітетом з питань бюджету Верховної Ради України, а Міністерство фінансів вважає за необхідне спочатку скоригувати деякі норми Бюджетного кодексу України (проект закону №6691 від 12 липня 2017 р.). Відповідно, витрати та доходи енергорегулятора не будуть включені до проекту закону про державний бюджет на наступний рік, і з 1 січня 2018 р. НКРЕКП узагалі може залишитися без фінансування.
Незалежність у прийнятті рішень, або Як "Урядовий кур'єр" став Мінюстом. Одна із основних гарантій незалежності регулятора - це повнота відповідальності за свої рішення і унеможливлення впливу з боку інших гілок влади. Саме такі норми передбачено в статті 5 закону про НКРЕКП.
Формально ані Кабінет міністрів України, ані інший орган влади, окрім Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, не повинні погоджувати рішення НКРЕКП, а рішення, що мають ознаки регуляторних актів, набирають чинності з дня, наступного за днем їх опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр" без державної реєстрації Міністерством юстиції України (ч. 3 статті 5 та ч. 7 статті 14 закону про НКРЕКП).
Однак на практиці ситуація виявилась іншою - роль Міністерства юстиції перебрало на себе офіційне друковане видання. Тепер рішення енергорегулятора публікуються вибірково. Відповідно, НКРЕКП може приймати рішення на свій розсуд, але останнє слово залишається за виданням "Урядовий кур'єр", від публікації в якому залежить вступ рішень у законну силу.
Відновлення довіри до енергорегулятора та початок його роботи за новими правилами та у новому складі повинні призвести до розуміння споживачами основних проблем української енергетики та об'єктивних шляхів для їх вирішення. Є низка рішень, на які сьогодні очікує суспільство, - від чесної та обґрунтованої формули розрахунку вартості вугілля і до переходу до нових способів стимулювання розвитку альтернативної енергетики. Рішення з цих чутливих питань повинні прийматися вже оновленим складом НКРЕКП, який відповідатиме новим кваліфікаційним вимогам, встановленим у законі про НКРЕКП, у тому числі і вимогам щодо повної неупередженості та відсутності конфлікту інтересів.
Відновлення довіри має розпочатися із переобрання членів НКРЕКП, які, вже маючи повні гарантії незалежності при прийнятті своїх рішень, зможуть відстоювати їх правильність і доцільність. Президент, Кабінет міністрів і Верховна Рада України, в свою чергу, власними зусиллями із формування Конкурсної комісії повинні підтвердити, що влада в Україні не обмежилася формальним прийняттям закону про НКРЕКП, а має намір продовжувати реформування цього надважливого органу для досягнення реальних результатів функціонування за новими правилами.