Реалізація проекту будівництва Північно-Європейського газопроводу залежатиме від того, чи підтримають Росію держави Західної Європи та Єврокомісія. Вже сьогодні існує забагато причин, які можуть призупинити і навіть заблокувати цей проект.
По-перше, газопровід має проходити через акваторію, за яку вже 30 років сперечаються Польща з Данією. До офіційного врегулювання суперечки спірна акваторія має статус водночас і польської, і датської економічної зони. А врегулювання польсько-датського конфлікту у найближчому майбутньому навряд чи можливе.
По-друге, росіяни мають очистити маршрут газопроводу від хімічної зброї часів Другої світової війни і розраховують на допомогу з фондів Європейського союзу. Однак сьогодні лише одна фірма у світі готова взятися за це завдання, вартість якого оцінюється у 8 млрд. євро. Остання сума значно розходиться із задекларованим Росією бюджетом проекту у 4 млрд. доларів.
По-третє, росіяни змушені будувати газопровід через естонську економічну зону. Естонія ж, у свою чергу, не має наміру сприяти російському проекту, реалізація якого унеможливить для неї використання своєї економічної зони на багато років. Крім цього, через екологічну недбалість росіян припускається можливість екологічної катастрофи у Балтійському регіоні.
По-четверте, естонський депутат подав проект закону про розширення морських кордонів держави. У випадку прийняття цього закону між Фінляндією та Естонією не залишиться нейтральних вод, де Росія могла б прокласти газопровід без дозволу інших держав.
Детальніше читайте у статті Якуба Логінова «Північно-Європейський газопровід: ставка на заблокування» у свіжому номері «ДТ».