15 квітня в Україні традиційно закінчився опалювальний сезон. Та це зовсім не означає, що завершилися події, які стосуються ринку газу. Вони відбувалися і до цього, про що писало «ДТ», і з не меншою інтенсивністю відбуватимуться після. Взагалі-то вони трапляються щодня. Про що «ДТ» вам і розкаже.
Сьогоднішня розмова — про підвищення цін на газ (і заразом на електроенергію) і про основні положення проекту закону «Про засади функціонування ринку природного газу». Нині цей законопроект активно обговорюється. І поки він недосконалий, є сенс учасникам ринку газу за нього поборотися. Тому що коли цей законопроект ухвалять, робити це буде набагато складніше. Чи взагалі не матиме сенсу. Втім, кожен учасник ринку газу має це питання вирішити самостійно. Подивимося, як спробують боротися Кабінет міністрів, Міністерство палива та енергетики і НАК «Нафтогаз України».
У гонитві за траншем МВФ парламент уряду на заваді не буде?
Попри відмову Верховної Ради України розглянути 14 квітня необхідні для продовження співробітництва з МВФ законопроекти, внесені Кабміном, зокрема про стабілізацію фінплану НАК «Нафтогаз України» і Пенсійного фонду, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко вирішила провести необхідні зміни постановами уряду. Того самого дня, після позачергового засідання Кабміну, вона заявила: «Я переконана в тому, що пакет антикризових постанов, які сьогодні прийняті урядом, дозволяють збалансувати фінансову систему України, дають можливість Україні бути більш сильною перед викликами світової фінансово-економічної кризи. І, безумовно, сподіваюся на те, що прийнятий пакет рішень також буде в основі чергового перегляду програми співробітництва між Україною та МВФ».
Зокрема, за її словами, постанови стосуються внесення змін до державного бюджету стосовно скорочення видаткової частини, збільшення ціни на газ і електроенергію для споживачів великих їхніх обсягів, забезпечення рівних умов для всіх платників у Пенсійний фонд, збалансування бюджету НАК «Нафтогаз України», легалізації платних послуг, а також рекапіталізації банків, у яких були введені тимчасові адміністрації.
Ю.Тимошенко наголосила, що уряд більше не подаватиме до парламенту аналогічних законопроектів, хоча шлях реалізації антикризових заходів через закони був би швидшим.
У свою чергу, голова місії МВФ в Україні Джейла Пазарбазіолу, яка була присутньою на засіданні Кабміну, назвала прийняті рішення «важкими», зазначаючи, що вони спрямовані на те, щоб зробити більш оптимістичними можливості України щодо виходу з кризи.
Президент Віктор Ющенко хоча й обережно, але все-таки похвалив прем’єра за рішучість. Проте звернувся до юристів — нехай перевіряють…
Отже, першочерговим рішенням уряду було запровадити 2-відсоткову надбавку до тарифу на газ для промислових підприємств. Як повідомив виконувач обов’язків міністра фінансів Ігор Уманський після засідання уряду у вівторок, «2%, які і так були визначені постановою уряду, знову встановлюємо і даємо додатковий ресурс для компенсації різниці в цінах на газ для теплокомуненерго».
За його словами, це дасть можливість НАК «Нафтогаз України» додатково отримати 560—580 млн. грн. на ці цілі. На це сподівається і перший заступник голови правління НАК «Нафтогаз України». Хоча, очевидно, компанія розраховувала, що Верховна Рада ухвалить поправки до бюджету-2009, виділивши «Нафтогазу» 7 млрд. грн. на компенсацію різниці в цінах.
І.Уманський уточнив, що підвищення не стосуватиметься лише підприємств, що використовують природний газ як сировину. Нагадаю, що газовий збір запровадили улітку 2005 року в розмірі 2% і потім кілька разів підвищували, найбільше — у 2008-му, до 12%. Проте після загострення торік фінансово-економічної кризи уряд «обнулив» збір спочатку для металургів і хіміків, а з 2009 року — для всієї промисловості та бюджетних організацій.
Таким чином, газовий збір із цього року стягується тільки з підприємств комунальної теплоенергетики і теплових електростанцій — у розмірі 2% від ціни природного газу і з населення — 4%.
Крім того, Кабмін рекомендував Національній комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) підвищити тарифи на газ і електроенергію для окремих категорій населення. Йдеться про збільшення на 5% ціни на газ для тієї категорії населення, яка споживає понад 2,5 тис. кубометрів газу на рік, і на 10% — для категорії населення, що споживає понад 6 тис. кубометрів.
Також уряд рекомендував НКРЕ збільшити в 3,5 разу тариф на електроенергію для споживачів, які використовують понад 600 кВт-год. на місяць
Зростання цін: уже не повільно, але впевнено
І хоча поки що ніхто ще в очі не бачив постанов Кабміну від 14 квітня, «Нафтогаз України» вирішив кувати залізо, поки не згасло. І вже в середу, 15 квітня, на засіданні НКРЕ прийнявся відстоювати підвищення цін на транспортування газу.
У свою чергу, за словами голови НКРЕ Валерія Кальченка, Нацкомісія надала Кабміну пропозиції про підвищення ціни на газ із 1 липня поточного року для населення, яке споживає понад 2,5 тис. кубометрів на рік. За словами В.Кальченка, при споживанні до 2,5 тис. кубометрів газу на рік його ціна залишається на колишньому рівні: 483,6 грн. за 1000 кубометрів за наявності лічильника і 531,6 грн. — без лічильника. Для населення, яке споживає 2,5—6 тис. кубометрів газу на рік, ціна підвищиться на 5% і становитиме 768 грн. і 845,46 грн. відповідно.
Для населення, яке споживає 6—12 тис. кубометрів на рік, НКРЕ пропонує підвищити ціну газу на 10% — до 1648,68 грн. за тисячу кубометрів за наявності лічильника і 1813,02 грн. — без лічильника.
В.Кальченко зазначив, що завдяки такому підвищенню населення додатково заплатить 100—150 млн. грн. За словами голови НКРЕ, прийнята урядом постанова про підвищення тарифів на електроенергію для населення, яке споживає понад 600 кВт-год. на місяць, дасть галузі додаткові 200—300 млн. грн. З 1 червня ціна на електроенергію для населення, яке споживає понад 600 кВт-год. на місяць, становитиме 75—76 коп. за 1 кВт-год. без ПДВ. Підвищення цін не торкнеться багатодітних сімей, дитячих будинків сімейного типу, багатоповерхових негазифікованих будинків і сімей, які користуються електроплитами і використовують електроенергією для опалення.
Законопроект про ринок газу: чим він відрізняється від оптового ринку електроенергії?
За результатами погоджувального засідання, що відбулося 27 лютого 2009 року в Мінпаливенерго, група експертів готує проект закону України «Про засади функціонування ринку природного газу». Робоча група для розробки газового законопроекту створена 25 березня 2009 року і, як сказав один із її учасників, «продовжує працювати — ще не все узгоджено в законопроекті про засади функціонування ринку природного газу. Можливі значні зміни». Та вже сам факт обговорення цього законопроекту — справа серйозна.
«Дзеркало тижня» має у своєму розпорядженні останній узгоджений варіант зазначеного законопроекту. І, вивчивши його, звернулося з конкретними запитаннями до керівника робочої групи, заступника міністра палива та енергетики України Бурзу АЛІЄВА.
— Пане Алієв, скажіть, чому саме нині активізувалася робота над законопроектом про ринок газу?
— Законопроект про функціонування ринку газу по суті розробляється з 2002 року, відповідно до директиви ЄС. Це складний і неоднозначний процес з багатьох причин.
Триває паралельна робота над тим, щоб розроблювальний зараз законопроект і концепція реформування ринку газу враховували в тому числі й рекомендації Євросоюзу. Проте виникає дуже багато непорозумінь в елементарних питаннях. Наприклад, європейці не розуміють загального терміна «населення» як газоспоживачів, покупців газу. Вони використовують інші терміни та визначення і, наприклад, не розуміють, чому має бути кілька цін на той самий товар — газ. Чесно кажучи, для мене це також загадка. Та я намагаюся пояснити, що в Україні була така соціальна політика. Європейці з трудом сприймають ці пояснення. Хоча ми самі себе обманюємо в цьому питанні.
Коли ми купуємо газ у ДК «Укргазвидобування», то коштує він набагато дешевше, ніж імпортний газ. А якщо купуємо в «Газпрому» по 360 дол., як було в першому кварталі поточного року, то кого ми фінансуємо? Природно, російський «Газпром». А своя компанія НАК «Нафтогаз України», в яку входить і «Укргазвидобування», ходить і просить кредити... для оплати російського газу. При цьому «Нафтогаз» міг би збільшувати видобуток того самого газу в Україні. Та це вже інше питання.
Це до того, чому в нас різні ціни на газ.
— Коли ви плануєте завершити роботу над законопроектом і концепцією?
— До кінця року ми маємо узгодити проект закону, роботу над яким розпочато в 2006 році.
Нарешті цього року створено міжвідомчу робочу групу, яка зайнялася цим серйозно. Буквально по кожному пункту кожен її учасник готує свої зауваження, які розглядаються компетентними фахівцями. Сподіваюся, ці люди вестимуть проект до його повної розробки, і ми зможемо прийняти остаточне рішення. Завдяки такому підходу ми пройшли по всіх питаннях, які викликали розбіжності. Домовилися, що 29 квітня ми ще раз узгодимо остаточний варіант і потім передамо законопроект у Держкомпідприємництва. Після цього опублікуємо законопроект на своєму сайті, щоб усі могли його прочитати, внести свої зауваження тощо. Після цього — Кабмін і Верховна Рада. Вважаю, що до кінця поточного року ми маємо цей законопроект подати на розгляд до Верховної Ради.
Паралельно ведеться робота над концепцією реформування газового ринку України. Її було розпочато в лютому минулого року після рішення Ради національної безпеки та оборони і відповідного указу президента. Ми пройшли всі відомства, узгодили всі спірні моменти й до кінця квітня мали завершити з цим питанням. Та не встигли.
Спочатку, коли створювали робочу групу, всі казали, що законопроект «блукає» кабінетами і ще довго «блукатиме». Та ми, нарешті, вийшли на певний режим роботи і кожного місяця звітуємо перед Кабміном і щодо концепції, і щодо проекту закону про ринок природного газу. Я гадаю, що впродовж місяця ми пройдемо всі рифи, а потім уже подивимося, як на це відреагує уряд.
— Який зв’язок між законопроектом про функціонування ринку газу та концепцією реформування цього ринку?
— Я оптиміст і вважаю, що принаймні протягом місяця ми узгодимо решту питань стосовно концепції реформування газового ринку, а потім уже подивимося, як спочатку Кабмін сприйме наш законопроект, а потім і Верховна Рада.
— Якщо буквально читати проект закону, то виходить, що держрегулювання — за Кабміном, а регуляторним органом буде НКРЕ. А яка ваша думка?
— Я нині не готовий по пунктах коментувати, а по ходу справді було дуже багато думок. Наприклад, представники НАКу казали, що замість конкретного держоргану достатньо загальної фрази «орган, що регулює те й те». Дякувати Богові, в нас уже є НКРЕ та її багаторічний досвід роботи, яка має прямий стосунок до регулювання, зокрема, й ринку газу.
— Коли я прочитала останній варіант законопроекту «Про засади функціонування ринку природного газу», склалося враження, що його готували за образом і подобою закону про засади організації оптового ринку електроенергії. Це так?
— У чомусь, звичайно, можна знайти подібність. Та я не був би таким категоричним. Відмінність усе-таки істотна.
— Проте в газовому законопроекті вперше вжито термін «єдина газова технічна система» (ЄГТС). Дотепер в Україні існувала єдина енергосистема. А от про єдину газову технічну систему не було жодного слова. Кажуть тільки про ГТС.
— У цьому немає нічого надзвичайного. Фактично ми не фіксуємо існуючої ситуації, а намагаємося зазирнути на багато років наперед. Щоб не довелося кожного року вносити істотні поправки чи взагалі змінювати концепцію і закон. Тим паче, що ГТС України вже неодноразово доводила, що вона — єдина.
— Законопроект декларує рівний доступ до ЄГТС. А як на практиці це виглядатиме?
— Якщо трубопроводи в Україні належать державі, то хто в такому разі має гарантувати доступ до них? Риторичне запитання.
— Це стосується доступу і виробників, наприклад, біогазу.
— Ви праві, ми не повинні писати закони та концепцію під нинішню ситуацію. Не повинні писати закон виключно для НАК «Нафтогаз України» або іншої компанії. Ми зобов’язані дивитися вперед.
— Дуже сподіваюся, що ви виявитеся далекогляднішими за ваших попередників.
— Ми маємо створювати рівні умови для всіх учасників енергоринку, тобто ринків газу, нафти, нафтопродуктів тощо, а не тільки сьогоднішніх монополістів.
— Мені багаторазово доводилося чути від газо- і нафтотранспортників про елементарну крадіжку енергоносіїв. І навіть якщо злодіїв удавалося впіймати, вони отримували досить легке покарання. Як ви розглядаєте цю проблему?
— Я вважаю, що кожна людина має відповідати за свої вчинки. Як і кожна компанія, якщо говорити про них.
Та якщо в чиїхось діях спостерігається злий намір, наприклад, вибух трубопроводу…
— Однак це ще потрібно довести…
—Так, але в такому разі ми повинні давати шанс юристу довести, що злий намір був і зловмисник має понести відповідальність за законом. І закон у такому випадку має бути суворий до порушників.