UA / RU
Підтримати ZN.ua

Продуктивні канікули

Серпень — традиційний період затишшя на світових ринках, оскільки в більшості західних компаній розпочинаються grandes vacances...

Автор: Валентин Землянський

Серпень — традиційний період затишшя на світових ринках, оскільки в більшості західних компаній розпочинаються grandes vacances. Однак нинішній період відпусток не справив помітного впливу на нафтовий сегмент світової економіки. Котирування «чорного золота» продовжують зростати, ставлячи нові й нові рекорди історичних максимумів. Експерти прогнозують їх подальше підвищення, беручи до уваги заяви представників ОПЕК і біржових аналітиків.

На цьому тлі Україна вирізняється повною благодушністю, що панує на ринку нафти та нафтопродуктів. Особливо після того, як уряд укотре знайшов вагомі аргументи і запропонував вітчизняним нафтовикам зберегти наявний паритет цін на пальне. Представники нафтових компаній і цього разу не змогли відмовитися. Водночас більшість вітчизняних експертів вважають, що така ситуація на ринку триватиме недовго і вже невдовзі можливий черговий виток цін.

Курортники-екстремали

З початку тижня ціна нафти на світових ринках продовжувала зростати. При цьому після незначних відкотів котирувань з’являлися нові песимістичні заяви і прогнози. Так, до справи «ЮКОСу» додалося нове загострення ситуації в Іраку, шторм Bonnie у Мексиканській затоці, через який американські нафтові компанії призупинили роботу на частині офшорних родовищ, і тривожне очікування виходу референдуму про довіру президентові Венесуели Уго Чавесу. Загроза зниження обсягів поставок нафти загострилася в умовах, коли у світовій нафтовій індустрії залишилося небагато резервних виробничих потужностей.

У понеділок ціни на нафту трохи знизилися після отримання звістки про те, що президент Венесуели Уго Чавес залишається на своїй посаді. За повідомленням агентства «Рейтер», американська «легка» нафта з терміном поставки у вересні подешевшала на 0,53 дол., до 46,05 дол. за барель. Жовтневий Brent подешевшав на 0,22 дол., до 42,69 дол. Аналітики зазначають, що до оприлюднення результатів референдуму трейдери побоювалися перебоїв із постачанням нафти у разі поразки Уго Чавеса.

Однак відразу слідом за цим пролунала заява президента ОПЕК Пурномо Юсгіанторо про те, що країни нафтового картелю в ході конференції, яка відбудеться у Відні 15 вересня, можуть обговорити питання підвищення верхньої межі цільового цінового коридору. Представники Об’єднаних Арабських Еміратів уже дали зрозуміти, що підтримають таке рішення. Іран і Венесуела виступають за те, щоб ця межа була піднята вище 30 дол. за барель нафти. Саудівська Аравія хотіла б збереження коридору на рівні 25—30 дол. за барель. Нагадаємо, що нині ціновий коридор ОПЕК становить 22—28 дол. за барель, однак фактично світові ціни вже протягом восьми місяців перевищують цей рівень.

Ще одним чинником, який сприяє зростанню світової ціни на нафту, стала публікація чергової щомісячної доповіді Міжнародного енергетичного агентства (IEA), яке представляє інтереси індустріальних країн—членів OECD. У серпневій доповіді IEA переглянуло дані про світовий попит на нафту 2002 і 2003 років, врахувавши нову інформацію про споживання нафти у країнах, що не входять до OECD.

Відповідно до цього висновку, IEA підвищило прогноз щодо попиту на нафту у 2004 році на 750 тис. барелей на добу, до 82,2 млн. У липні прогноз IEA передбачав попит приблизно на рівні 81,4 млн. барелей на день. Змінивши цей прогноз у зв’язку зі збільшенням базового показника, агентство залишило без зміни прогнози щодо зростання попиту на нафту. Відповідно до даних IEA, 2004 року світовий попит на нафту зросте на 2,5 млн. барелей на день, а 2005-го — на 1,8 млн. IEA також зазначило, що внаслідок нарощування нафтовидобутку ОПЕК останніми місяцями резервні виробничі потужності картелю скоротилися до дуже низької величини. За підрахунками IEA, у липні стійкі резервні потужності ОПЕК зменшилися до 600 тисяч барелей на день. Це становить менше 1% світового споживання нафти і є дуже малим запасом. Для порівняння, 2002 року стійкі резервні потужності ОПЕК становили 6—7 млн. барелей на добу, або близько 8% світового споживання нафти.

Тур сибірськими просторами

На тлі лихоманки світового ринку, що створює сприятливі умови для країн—експортерів нафти, російські нафтові компанії зберігають нордичний спокій і продовжують нарощувати темпи видобутку та переробки вуглеводнів. За даними федеральної служби держстатистики РФ, у січні—липні 2004 року в Росії було видобуто 263 млн. тонн нафти і газового конденсату. Це на 10,1% перевищує рівень видобутку в січні—липні 2003 року. За словами міністра промисловості й енергетики РФ Віктора Христенка, за підсумками року в Росії буде видобуто понад 450 млн. тонн нафти, що на 30 млн. тонн більше, ніж торік.

При цьому експорт російської нафти в країни далекого зарубіжжя в січні—липні 2004 року становив 104,497 млн. тонн (3,6 млн. барелей на добу), що на 21,3% перевищило аналогічний показник минулого року. Зокрема нафтотранспортною системою АК «Транснефть» через порт Новоросійськ було відвантажено (включно з транзитними обсягами) з початку року 29,181 млн. тонн нафти, через Туапсе — 2,713 млн. тонн, Одесу — 5,286 млн. тонн (970 тис. тонн), Бутінге — 4,919 млн. тонн, Приморськ — 23,489 млн. тонн, МНТ «Південний» — 801 тис. тонн.

Відповідно до уточненого прогнозу мінекономрозвитку РФ соціально-економічного розвитку на 2005—2007 роки, за оптимістичним варіантом, середньорічна ціна на нафту в зазначений період становитиме 28 дол. за барель. Цей сценарій розглядається як найбільш імовірний і слугує базою для формування проекту бюджету. Нинішнього року середньорічна ціна на російську нафту марки Urals прогнозується на рівні 31,2 дол. за барель. Нагадаємо, що раніше МЕРТ пропонував помірковано-консервативний сценарій розвитку, відповідно до якого, ціни на нафту марки Urals 2005—2007 рр. становитимуть 25—26 дол. за барель.

У такій ситуації Росія змушена шукати альтернативні маршрути транспортування зрослих обсягів сировини на Захід. Поки в Україні не на жарт точилися політичні баталії навколо надання російським компаніям можливості використовувати нафтопровід Одеса—Броди, Росія поступово нарощувала потужності Балтійської трубопровідної системи (БТС). І якщо напочатку пропускна спроможність першої черги БТС становила 12 млн. тонн на рік, то 2003 року вона була збільшена до 30 млн. тонн нафти на рік, а на початку 2004 року — до 42 млн. тонн. 1 серпня потужність Балтійської трубопровідної системи досягла 47,5 млн. тонн, а на кінець поточного року «Транснефть» планує довести пропускну спроможність нафтопроводу до 50 млн. тонн.

Що стосується українського напрямку транзиту російської нафти, то мав рацію віце-президент «Транснефти» Сергій Григор’єв, який заявив, що в жовтні нинішнього року ВАТ «Транснефть» може стати ексклюзивним оператором усіх трубопровідних систем України. Проект відповідного договору вже тоді був поданий російським нафтотранспортним монополістом українській держкомпанії «Укртранснафта». За його словами, аналог цієї угоди вже діє між двома компаніями, а проект нового документа передбачає лише подовження терміну його дії і включення до сфери впливу російської «Транснефти» нафтопроводу Одеса—Броди. «Укртранснафта», у свою чергу спростувала це висловлювання російських нафтовиків, заявивши, що «компанія вважає повідомлення про передачу функцій оператора «Транснефти» політичними спекуляціями напередодні президентських виборів».

Так чи інакше, але 18 серпня в Сочі було підписано доленосну угоду про транзит через Україну російської нафти.

Однак політичний аспект цілком може мати економічне обгрунтування. На сьогодні російська сторона досить активно розробляє проект будівництва обхідного нафтопроводу Киїкей—Ібрикхаба для зменшення навантаження на Босфорську протоку. При цьому президент «Транснефти» Семен Вайншток заявив, що його компанія «є перемовником і учасником проекту нафтопроводу Киїкей—Ібрикхаба, але не передбачає фінансової участі в ньому. Швидше за все, нам запропонують стати операторами цього маршруту. Планована продуктивність проекту — 50—60 млн. тонн нафти на рік». Таким чином, у разі отримання в управління української магістральної системи і збереження або збільшення продуктивності Каспійського трубопровідного консорціуму, Росія стає практично монопольним оператором з постачання нафти в Чорноморському басейні.

Тиха українська ніч

Втім, схоже, що в Україні справді оголошено великі канікули. Попри всі пертурбації світового ринку, вітчизняний нафтовий сегмент вражає своїм спокоєм. Більше того, вітчизняні нафтопереробні заводи продовжують нарощувати обсяги переробки, що дозволяє як мінімум говорити про достатні запаси світлих нафтопродуктів у період осіннього зростання споживання ПММ.

Водночас, попри переукладений меморандум між нафтовиками й урядом, протягом першої декади серпня спостерігалося зростання цін на низькооктанові бензини. За оцінками експертів, уже на кінець серпня низькооктан може зрівнятися в ціні з бензином марки АІ-92, що, не виключено, природним чином підстьобне ринок до нового стрибка цін, який буде посилений зростанням сезонного попиту на ПММ. «Можна прогнозувати, що в Україні на кінець серпня відбудеться істотне підвищення цін на нафтопродукти, оскільки знято обмеження щодо їх регулювання, зросла вартість нафти на світовому ринку і збільшилося вивізне мито в Росії», — вважає директор енергетичних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Володимир Саприкін. Зазначимо, що досить сильний психологічний тиск на ринок може чинити й рішення РФ про скасування подвійного ПДВ на поставки нафти в Україну. Проте більшість експертів вважають, що в результаті таких дій зниження цін на нафтопродукти може становити максимум 10%.

Водночас зростання цін на сировину на світовому ринку нафти і в Росії, крім зростання цін на нафтопродукти, може призвести до дестабілізації цінової ситуації і в газовій галузі. Нагадаємо, що на сьогодні у світовій практиці прийнятий розрахунок вартості 1000 кубометрів газу залежно від ціни барелі нафти. Відповідно до останніх російсько-українських угод, нестачу російського газу, що виникне внаслідок погашення боргу НАК «Нафтогаз України», заміщуватимуть туркменським блакитним паливом за комерційною ціною. До речі, реалізацією його в Україні також займеться дочірня компанія «Газпрому», тому ціноутворення залежатиме теж цілком від неї. І якщо в найближчі два роки ще можна апелювати до того, що, відповідно до міжурядової угоди між Росією та Туркменістаном, оплата поставок туркменського газу відбуватиметься з розрахунку 50% грошима і 50% поставками устаткування для розвитку газової промисловості Туркменістану, що може бути чинником здешевлення для України, — то з 2007 року ціна на закуплений Росією газ формуватиметься залежно від цін на нафту за застереженою формулою.

Досвід попередніх років свідчить, що «Газпром» досить жорстко підходить до питань ціноутворення на енергоносії навіть для стратегічно важливих для Москви партнерів із СНД. Тому не виключено, що при формуванні ціни поставок туркменського газу зазначена вище формула може бути застосована до України вже з 2005 року. Тим більше що неприємний осад після рішення про скасування ПДВ на експорт енергоносіїв України в урядових чиновників РФ таки залишився.

Тим більше що питання ціноутворення на газ досить актуальне і в самій Росії. За словами президента МЕК «Ітера» Ігоря Макарова, «ціна на газ у Росії штучно занижена. У зв’язку з цим необхідно привести ціни на газ у відповідність до цін на інші види вуглеводнів, що дозволить підвищити рентабельність у галузі і зробити газову промисловість привабливою для інвестицій... Ціни на газ повинні компенсувати витрати на геологорозвідку, розвиток видобутку і транспортних потужностей, забезпечувати надходження необхідних коштів для погашення інвестиційних кредитів. Розрахунки спеціалістів свідчать, що для цього ціни на газ мають становити 45—50 дол. за 1000 кубометрів на 2006-й рік і до 55—60 дол. — на 2010-й рік».

У такому разі можливість актуалізації «туркменського варіанту» в сукупності зі зростанням цін на російську нафту залишається досить високою і може стати цілком прийнятною компенсацією для Москви за паливно-фінансові збитки останніх політичних реверансів на адресу України.