"Європа махає перед носом України морквиною, а в Росії "не відходять гази" - так коротко можна охарактеризувати ситуацію останніх тижнів і особливо днів на газовому ринку, який щоосені перетворюється на поле битви всієї Європи. Додаткової гостроти нинішній ситуації надають два різнорівневі, але тісно взаємопов'язані Кремлем чинники.
Перший - політичний: Україна на порозі підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Це, крім іншого, означає, що у разі асоціювання України з ЄС "Газпром" також буде зобов'язаний зважати на вимоги Другого та Третього енергопакетів Євросоюзу. Другий чинник - виключно економічний: "Газпром" не хоче (не може?) платити за так званий стабілізаційний газ, закачаний у підземні сховища України, - ні податків, ні за послуги з його зберігання. І не придумав нічого кращого, ніж на всю Європу в усіх доступних йому засобах комунікації голосно кричати: "Катастрофа!". Мовляв, Україна вже винна в тому, що ЄС, який готовий пустити на свій поріг Україну, недоотримає у пік можливих холодів російський газ. Тому що 13 листопада глава Міненерговугільпрому України Едуард Ставицький заявив, що "ми можемо до кінця року взагалі не закуповувати російський газ"? А віце-прем'єр Юрій Бойко дохідливо натякнув, що "Газпром" сам повинен подбати про те, щоб "Нафтогаз" мав практичну можливість підтримувати необхідний тиск у магістральному трубопроводі, відбираючи для цього з ПСГ попередньо закачаний "газпромівський" газ?
Можна подумати, що для "Газпрому" та імпортерів російського газу новина, що безперебійні газопоставки газу в пікові періоди попиту (згідно з заявками європейських і не тільки покупців, що передбачено в їхніх контрактах із "Газпромом") "Укртрансгаз" як оператор української газотранспортної системи та ПСГ забезпечує за рахунок відбору газу зі сховищ…
Ні, не новина. Схоже, що цього разу "Газпром" сам себе перехитрив, захопившись розігруванням газоборгової партії "Нафтогазу України" перед ЄС. Не даремно в народі кажуть: не рий іншому яму - сам у неї потрапиш…
"Нафтогаз" справді не розплатився з "Газпромом" за серпневі та жовтневі обсяги імпортованого газу. Обидві компанії це публічно визнають і сходяться на сумі в 1,3 млрд дол.
14 листопада 2013 р., саме у той час, коли менеджери "Газпрому" публічно нагнітали пристрасті з приводу припинення "Нафтогазом" закупівель російського газу, голови "Газпрому" та "Нафтогазу Украини" Олексій Міллер и Євген Бакулін обговорювали "актуальні питання двосторонньої співпраці у газовій сфері". І якщо вірити менеджерам обох компаній, шукали взаємоприйнятне рішення. І, як з'ясувалося вже у п'ятницю ввечері, знайшли. Наскільки взаємоприйнятим і довгостроковим буде це рішення і чиє саме - інше питання. Але цю проблему можна розв'язати без будь-якої газової війни, тим паче в масштабах Європейського континенту. Вона належить до сфери комерційних відносин суб'єктів господарювання - "Нафтогазу України" і "Газпрому". Це один бік "газової" медалі.
Другий бік - теж комерційний. І хоча заступник голови правління "Газпрому" Маркелов уже прокричав "Катастрофа!", ситуація поки що штатна. За інформацією DT.UA, "Укртрансгаз" виконує щодобові заявки на транзит російського газу. Наприклад, 13–14 листопада через ГТС України до її західних кордонів доставили по 216 млн кубометрів газу - згідно із заявкою російського продавця та тільки йому відомими шипер-кодами. Весь транзитний російський газ покупці одержали та прийняли. Принаймні топ-менеджери європейських операторів газотранспортних систем - угорської FDSZ і польської Gaz-System - 13 листопада на конференції "Підвищення регіонального енергетичного співробітництва: інтеграція енергетичного ринку країн Вишеградської четвірки та України" про недопоставки російського газу жодного слова не промовили. Більш того, навіть тіні сумніву не висловили на адресу "Укртрансгазу" як оператора ГТС, коли заступник головного інженера "Укртрансгазу" Олег Михалевич розповідав про роботу та перспективи оператора української ГТС. Міністру Ставицькому, який короткий термін був присутній на конференції, претензій також не пред'являли.
У заступника голови "Нафтогазу України" Вадима Чупруна під час тієї самої конференції запитали про те, чи зберігають в українських ПСГ свій резервний запас європейські покупці газу та "Газпром"? Як для дипломата, В.Чупрун (який багато років пропрацював послом України в Туркменистані) відповів надто емоційно, ледь приховуючи незадоволення:
- Ми й сигнали подавали, і в різноманітних заходах беремо участь, пропонуємо чимало варіантів зберігання газу в українських ПСГ. І що?! Лише говоримо про переваги наших ГТС і ПСГ. Ніхто до нас претензій не пред'являє та не може пред'явити. А "обвинувачують"…
"Обвинувачує з голосу" власник газу - "Газпром". Більше немає кому та немає за що. Адже його дочірній "Газпром експорт" відповідає перед шипером (оператором ГТС - одержувачем російського експортного газу для покупців) за обов'язковість поставок. Усі оператори ГТС у Європі, у т.ч. на Балканах і в Туреччині, це знають. І у разі проблем претензії пред'являють "Газпрому". Але "Газпром", коли щось (у нашому випадку - на майбутнє), переводить стрілки на Україну.
Зрозуміло, у російській газовій монополії прекрасно поінформовані про стан наповнення магістральних газопроводів, які проходять територією України. Адже газотранспортна мережа - це сполучені посудини. Щодня на вході в газотранспортну систему України та на наших західних кордонах (і, відповідно, кордонах ЄС) представники "Газпрому" документально фіксують усі параметри транзиту газу українською ГТС у присутності представників шиперів.
То чому ж "Газпром", як заявив 14 листопада заступник голови правління В.Маркелов, одержує"шквал дзвінків"? Чому "споживачі в Європі стурбовані ситуацією, що склалася"? Навіщо начальник департаменту зовнішньоекономічної діяльності "Газпрому" Павло Одеров улаштував телефонну конференцію для інвесторів саме тоді, коли Міллер і Бакулін вели надто складні переговори?
Якщо на дзвінки "безтурботних парижан" і європейців загалом менеджери "Газпрому" відповідали в стилі "наближається катастрофа" з боку України, то передбачити реакцію вже в політичному контексті нескладно.
Утім, П.Одеров уже відповів на всі запитання: "Усі розуміють ризики. Ситуація серйозна. Ми готові шукати компроміси та сподіваємося, що рішення знайдемо".
Насправді шукати "компроміс" "Газпрому" довго не треба. Нюанс у тому, що "Газпром", як вище сказано, не хоче нести витрати із забезпечення транзиту свого газу через територію України. При цьому, нагадаю, "Газпром експорт" (газоекспортна, на 100% "газпромівська" компанія) є продавцем свого газу для Європи на західному кордоні України. І саме він відповідає перед покупцями за доставку свого газу через територію України в повному обсязі до газовимірювальних станцій європейських операторів ГТС. "Укртрансгаз", згідно з газотранзитним договором та технічною угодою з "Газпромом" ( 2009 р.), тільки технічно забезпечує безперебійність транзиту. Якщо продавець - "Газпром" - про таку можливість вчасно подбав.
Володимир Путін нещодавно розповідав, як він умовив "Газпром" подбати про резервний запас газу в українських ПСГ для страховки майбутніх осені-зими (4,5 млрд кубометрів за пільговою ціною 260–269 дол. за тисячу кубометрів на суму близько 2 млрд дол.). Але, вочевидь, заплатити сотні чотири тисяч доларів ПДВ при цьому забули…
У газовому секторі України больових точок багато, у тому числі й "завдяки" "Газпрому". Однак не йому вирішувати, як Україна розпорядиться запасом газу у своїх ПСГ. У сховищах "Укртрансгазу" газ є. Близько 18 млрд кубометрів на 14 листопада 2013 р. (В "Газпромі" підрахували, что в українських ПСГ знаходиться 17,6 млрд кубометрів, а потрібно, на думку росіян, не менше 21, 5 млрд кубометрів. Напевне, "Газпром" додав сюди ще й свої потреби.) Якщо не рахувати потреб "Газпрому", то Україні цього запасу може вистачити навіть без поточних закупок російського газу. "Нафтогазу" в цьому обсязі належить близько 7,5 млрд кубометрів. Не враховуючи поточного видобутку в Україні. Приблизно стільки ж належить Ostchem Holding Дмитра Фірташа, що продовжує імпортувати російський газ. Як в Україні розпорядяться газом, який належить НАКу та холдингу Фірташа, за великим рахунком, не справа "Газпрому".
Проте в "Газпромі" "як фінансисти" підрахували: ресурсів газу в українських ПСГ недостатньо для забезпечення транзиту російського газу через українську ГТС. Недостатньо для "Газпрому", який відмовляється оплачувати зарезервований обсяг газу для забезпечення транзиту. Але навіщо ж у цьому звинувачувати Україну?
Переговори керівників "Нафтогазу" і "Газпрому" 14 листопада закінчилися тим, що НАК пообіцяв відновити перервану 8 листопада закупівлю російського газу. Щоправда, повідомили про це в "Нафтогазі" лише наприкінці п'ятниці. Не вдаючись в деталі. "Газпром" планує щодобово постачати на адресу "Нафтогазу" в середньому по 109,6 млн кубометрів (за такої погоди). Який щодобовий обсяг НАК здатен купити, поки невідомо. Проте відомо, що "Газпром" сам висловив готовність надати "Нафтогазу" чергову відстрочку виплати боргу в сумі 1,3 млрд дол. На яких умовах, про це також сторони мовчать. Як і про те, чи має намір "Газпром" оплачувати газ в украинских ПСГ, який знадобиться для забезпечення стабільності газоекспортних поставок в ЄС. Чи, можливо, росіяни запропонували "Нафтогазу" відтермінування сплати боргу в 1,3 млрд дол. вважати заліком за газ з українських ПСГ?