UA / RU
Підтримати ZN.ua

Послухали — одне одного...

Парламентські слухання «Перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу України», що відбулися 15 червня, справили неоднозначне враження...

Автор: Василь Лігов

Парламентські слухання «Перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу України», що відбулися 15 червня, справили неоднозначне враження. Точніше, зовні все було гаразд: зала була повна, виступило багато фахівців галузі тощо.

Міністр палива й енергетики Іван Плачков розповів, як вирішувати проблеми в ПЕК. За його словами, паливно-енергетичний комплекс України протягом останніх п’яти років демонструє поліпшення основних економічних показників. «Ринкові перетворення у галузі та зважена економічна політика дають позитивний результат. Останнім часом зберігається позитивна тенденція зростання основних показників діяльності ПЕК. Та водночас існує низка проблем, що потребують першочергового вирішення».

Міністр зазначив, що Україна належить до країн, частково забезпечених традиційними видами енергії, і змушена їх імпортувати. «Енергетична залежність країни від поставок органічного палива у 2000—2004 роках становила 60,7%, країн ЄС — 51%», — констатував він.

Водночас І.Плачков нагадав, що з точки зору глобальних енергетичних процесів Україна має вигідне геополітичне та географічне положення і пов’язану з цим роль важливого транспортера паливно-енергетичних ресурсів. «Та без відповідної зовнішньополітичної діяльності ця роль може бути істотно зменшена», — зазначив він.

При цьому міністр поскаржився, що тарифи на електроенергію й енергоносії в Україні є найнижчими серед країн СНД і ЄС. За його словами, вони не змінювалися з 1999 року, «а за ці шість років паливо в середньому подорожчало на 35%, видаткові матеріали — на 30%». Що мало вугілля для населення, у результаті спалюється дорогий газ тощо.

Виступили керівники «Енергоатому», НАК «Нафтогаз України». Навіть Андрій Клюєв, який зараз виступає рідко. Загалом із рівнем представництва все було гаразд.

Із аудиторією гірше — добре, якщо в залі було десятки три депутатів. Зала була заповнена майже винятково енергетиками, які й розповіли одне одному про свої проблеми. Користь, звісно, була: люди зустрілися і поспілкувалися.

Чи можна назвати це слуханнями? Безперечно. Що ж до парламентських — це вже як сказати... Хіба що за місцем проведення. Напевно, в більшості депутатів є проблеми важливіші за енергобезпеку країни.