Потрібно пам’ятати, що реалізація всіх цих планів відбуватиметься в умовах гострої конкуренції. Після приходу нових власників виробіток нафтопродуктів на вітчизняних НПЗ різко зріс, усі вони прагнуть збувати нафтопродукти. За ринок доведеться боротися довго, завзято й цілеспрямовано.
Ситуацію в Криму можна вважати еталонною. На півострові нафтопродуктами торгують 23 фірми, отож з конкуренцією все в порядку. Проте «ЛУКойл-Крим» уже упевнено ввійшов у першу трійку, забезпечуючи до чверті продажів автомобільного бензину на півострові. Розширюється й реалізація дизельного палива. Уже третій рік поспіль компанія поставляє його на пільгових умовах для потреб агропромислового комплексу. Природно, для всього цього знадобилися серйозні капіталовкладення. За п’ять років вони досягли майже 13,2 млн. дол. А 2001—2002-го до них додадуться ще 3,5 млн.
Повністю переглянуто схему поставок нафтопродуктів. Було введено в дію дві сучасні нафтобази в Сімферополі та Севастополі й оперативний склад у Феодосії.
Усе це дало змогу виконати головну умову — забезпечити стабільну якість палива, що продається. Воно має нічим не відрізнятися від заводського. Тим більше що зараз в Одесі реалізується програма модернізації підприємства, спрямована на збільшення випуску високооктанових марок палива. І його якість на АЗС досягається жорстким контролем під час транспортування та скороченням кількості перевалок.
Ну а лукойлівські заправки вже традиційно вважаються кращими в Криму. До речі, останнім часом, крім будівництва ультрасучасних заправних комплексів, компанія споруджує й АЗС середнього й навіть малого класу. Це дасть можливість охоплювати не тільки основні автомагістралі, але й прийти зі своїм пальним навіть у сільські населені пункти.
Взагалі ідеологія «ЛУКойлу» полягає в максимальному наближенні до споживача. І відкриття офісу банку разом із розташованим у цьому самому будинку офісом компанії «ЛУКойл-Крим» у Севастополі повністю відповідає цій установці. Це місто — не лише найбільша база українського й російського військово-морських флотів, а й перспективний комерційний порт. За розрахунками фахівців компанії, Крим є найбільшим потенційним ринком для виробленого в Одесі флотського мазуту. А також ємний ринок для реактивного палива. А якщо до цього додати ще й паливний мазут для сотень котелень... За розрахунками експертів, поєднання виробничого збутового й банківського сегментів дозволить «ЛУКойлу» усталити свої позиції на ринку.
Власне, тепер цей досвід тиражуватиметься по всій Україні. Тим більше що з листопада минулого року компанію «ЛУКойл-Україна» очолив колишній керівник «ЛУКойл-Крим» Олександр Неруш. І його кримський досвід з розширення частки компанії на ринку, поза сумнівом, придасться. Перші кроки вже зроблено. Компанія завершує структурну перебудову й упритул береться за освоєння ринку. Уже підписано угоду про спільну роботу з київською компанією «Етрекс», і незабаром її 12 заправок працюватимуть під логотипом «ЛУКойлу». На підході й інші проекти — як зі спільної праці, так і з придбання й будівництва нових АЗС.
Намічено також досить амбіційну програму з реалізації моторних масел. До кінця нинішнього року намічається реалізувати 65 тис. тонн наливних масел і 2,5 тисячі тонн фасованих. Лише в Києві планується зайняти до 10 % цього ринку. Улітку поточного року в Борисполі здадуть в експлуатацію термінал з виробництва скрапленого газу, на 12 тис. тонн на рік.
Взагалі, найближчі місяці будуть достатньо напруженими, і це вже очевидно. Головне — аби результат усіх зусиль став успішним. Адже попереду ще масштабніші завдання.