Хоча не факт, що нової моделі не відтермінують. Чи готові учасники ринку працювати в ринкових умовах? Як це вплине на ціну електроенергії для побутових споживачів і промислових підприємств, і де криються пастки для кожного учасника ринку електроенергії? Спробуємо розібратися з найболючішими аспектами.
Чи то з надією повернутися на Банкову/Грушевського, чи то з міркувань особистої помсти влада Порошенка заклала кілька мін уповільненої дії для народу України та нового президента.
У зовнішній політиці це штучно спровоковані потенційні тертя з адміністрацією Трампа та заведені в глухий кут переговори щодо врегулювання ситуації на Донбасі.
Всередині країни - відкладені на найближчі місяці зростання цін на газ і ймовірна дестабілізація ситуації на ринку електричної енергії.
І якщо до зростання вартості газу населення хоча б психологічно готували попередніми рішеннями уряду, то ситуація на ринку електроенергії може стати сюрпризом. Сюрпризом неприємним і небезпечним.
Що передбачає реформа ринку електроенергетики
Реформа енергоринку розпочалася не сьогодні і не вчора. Ще у 2017 р. було ухвалено досить суперечливий Закон "Про ринок електричної енергії", який передбачав фактично повний відхід від державного регулювання (насамперед цін) для непобутових споживачів і певну лібералізацію ринку для побутових споживачів (домогосподарств). Нам казали, що вільний вибір постачальників, вільне ціноутворення стимулюватимуть конкуренцію. А конкуренція з боку постачальників за споживача сприятиме зниженню цін і підвищенню якості як електроенергії, так і послуг з її постачання (див. рис. 1).
От тільки ніхто не казав, що протягом наступних років ринок виробництва і постачання електроенергії буде монополізовано за активної участі компанії ДТЕК Ріната Ахметова. А держава в особі призначених фактично Порошенком АМКУ та НКРЕКП максимально сприятиме посиленню "ринкової" влади однієї приватної компанії.
На сьогодні спільна частка у виробництві електроенергії двох структур - ДТЕК і ДП "НАЕК "Енергоатом" (найбільші виробники електричної енергії) - коливається між 75 і 90% (див. рис. 2). При цьому теплова генерація України, що відіграє ключову роль у ключових сегментах майбутнього ринку - ринку "на добу наперед" і внутрішньодобовому ринку, контролюється Рінатом Леонідовичем приблизно на 80%. Хто конкуруватиме із ДТЕК за таких умов?
Конкуренція можлива за умови наявності імпортованої електроенергії. Але її обсяг на ринку має становити щонайменше 20%, аби імпорт став вагомим важелем конкуренції. Суто теоретичні 10% імпорту, про які говорить голова ДТЕК Максим Тимченко, на ситуацію майже не вплинуть.
За розрахунками оператора енергосистеми НЕК "Укренерго", говорить її голова Всеволод Ковальчук, тільки наявність відкритого доступу, зокрема для імпортної електроенергії, яка часто дешевша за вироблену генеруючими компаніями України, є запорукою появи реальної конкуренції на внутрішньому ринку електроенергетики.
Хто диктуватиме ціни на електроенергію - ринок чи монополії?
Новий ринок електричної енергії передбачатиме кілька сегментів.
1. Ринок двосторонніх договорів. На цьому ринку продаватиметься найдешевша електроенергія за довгостроковими контрактами. Тут основним гравцем буде "Енергоатом", потужності якого не можуть гнучко реагувати на зміни обсягу споживання.
2. Ринок "на добу наперед". Передбачається, що ціни на цьому ринку будуть дещо вищими (принаймні на 10–20%), ніж на ринку двосторонніх договорів. Постачальники та споживачі, які не мають бажання чи можливості заздалегідь спланувати обсяги свого споживання, змушені будуть купувати електроенергію дорожче. На цьому сегменті ринку з'являються генерації, що здатні гнучко реагувати на зміни попиту. Основним гравцем тут буде, очевидно, теплова генерація. Проте залишиться ніша і для гідрогенерації.
3. Внутрішньодобовий ринок. Це ринок для тих, хто не зміг точно спланувати своє споживання навіть на добу наперед. Зрозуміло, що ця електроенергія буде ще дорожчою. Відсотків приблизно на 5–10. Тут також очікується значна роль ТЕС, ТЕЦ, а також гідроенергетики, яка мала би стати найпотужнішим суб'єктом, що балансуватиме ринок.
4. І, нарешті, останній, так званий штрафний, балансуючий ринок. На цьому ринку закриваються розбаланси, які не були врегульовані в рамках інших сегментів. Зрозуміло, що ця електроенергія буде найдорожчою.
Як бачимо, найдорожчі сегменти ринку перебуватимуть фактично під монопольним впливом ДТЕК.
Чи варто зайвий раз нагадувати, як Ахметов уміє користуватися монопольним становищем своїх компаній? Хто забув, згадайте віялові відключення, спровоковані ДТЕК у 2014–2015 рр., і план дестабілізації країни "Крєпость", які були б неможливі, якби не існувало монополії ДТЕК у тепловій енергетиці. А ще краще порахуйте, скільки сотень гривень ваша родина щороку платить Ахметову у вигляді корупційного податку за схемою "Роттердам+".
Тож мало у кого викликає сумнів перший і однозначний наслідок запровадження "ринку" електроенергії в умовах монополізації галузі та відсутності справді незалежних антимонопольних інституцій - стрімке зростання цін на електроенергію протягом перших місяців після лібералізації. Доводилося чути прогнози про усереднений стрибок цін для споживачів на 30, а то й на 50%. Хоча об'єктивних розрахунків ніхто з моменту ухвалення закону не виконував.
У зв'язку з цим логічні такі запитання.
Як почуватимуться українські виробники, конкуруючи в умовах суттєво підвищених цін з виробниками сусідніх країн, де електроенергія буде значно дешевшою? Кому у світі знадобиться дорога українська продукція? Як подорожчають товари на внутрішньому ринку, і як впаде внутрішній попит з боку незаможного українського населення? Як опосередковано збільшиться частка витрат середнього українського домогосподарства на електроенергію, ціну якої закладено у кожному товарі і послузі? На скільки зменшиться зарплата лікарів і вчителів, відкоригована на розмір підвищення вартості електроенергії для лікарень і шкіл?
І контрольне запитання: чи витримають українські економіка і соціальна сфера стрімке зростання цін на електроенергію, і чи не стане це зростання лебединою піснею популярності нового президента, проспіваною під оплески Ріната Ахметова?
Відповіді на ці запитання ми навряд чи почуємо від прибічників негайного запровадження ринку електроенергії. Як і відповідь на запитання, настільки додатково збагатиться Рінат Леонідович, якщо його монополія безконтрольно розвернеться в Україні вже через півтора місяці.
Комерційний облік електроенергії: закон і порядок
Підсилять монопольний тиск ДТЕК на зростання ціни електроенергії ще кілька факторів неготовності оптового ринку до повної лібералізації.
На сьогодні в Україні відсутня цивілізована система комерційного обліку електричної енергії. Неможливо вести погодинний облік електроенергії, якщо відсутня погодинна передача інформації оператору системи розподілу від кожного непобутового споживача, а самі ОСРи (оператори системи розподілу, обленерго) фактично не несуть жодної відповідальності за точність відображення обсягу спожитої електроенергії. Який сенс вести серйозну розмову про ефективне енергоспоживання й управління попитом, яким усі нібито так переймаються, якщо споживач і постачальник електроенергії не можуть зрозуміти, як реально виглядає конкретний графік споживання?
Наприклад, уявіть собі ситуацію, коли поставлену споживачу у нічний час дешеву електроенергію обленерго відображає у звітності як дорогу енергію, спожиту у пікові години. Оскільки часто, крім обленерго, дані погодинного споживання більше нікому не доступні, вимальовується цілий букет можливостей для корупції в межах ОСР. Починаючи маніпулюванням часом і ціною електроенергії та закінчуючи порівняно легким "виштовхуванням" зі "свого" регіону енергопостачальника-конкурента.
Якщо чесно, вже один фактор відсутності комерційного обліку - суттєва причина задуматися над якістю впровадження в Україні нової моделі ринку електричної енергії.
Наразі ж можемо констатувати: зменшення енергоефективності та збільшення корупції у галузі - це підвищення витрат на електроенергію непобутових споживачів, а значить, підвищення вартості вироблених товарів і послуг.
Апарат, який не вмикається
Наступний блок проблем нового ринку електроенергії пов'язаний з неефективністю українського державного апарату. Ринок неможливо запустити без повноцінних правил гри. Сьогодні ці правила шкутильгають на обидві ноги.
По-перше, так і не запущене повноцінне тестування торгових платформ, які мають обслуговувати основні сегменти майбутнього ринку. Трейдери бідкаються, що програмні комплекси "Укренерго" і "Енергоринку" працюють незрозуміло і некоректно. "Укренерго" нарікає, що Міненерговугільпром не погоджує платежів за виконані програмістами роботи. Зате привітно розводить руками міністр енергетики Ігор Насалик, упевнено переконуючи учасників ринку, що з 1 липня все запрацює, як треба. Учасники ринку мають дещо іншу думку.
По-друге, Кабінет міністрів досі не затвердив нормативних актів, без яких запуск конкурентного ринку принципово неможливий. Відсутній документ, що регулюватиме продаж електроенергії на аукціонах державними "Енергоатомом", "Укргідроенерго" та "Центренерго". А це, на секунду, близько двох третин загальноукраїнської генерації.
1 липня аукціони вже не стартують, це зрозуміло.
Держкомпаніям дружно йти на ринок "на добу наперед"? Яким чином це робитиме "Енергоатом", наприклад, з його рівним базовим графіком генерації?
І досі відсутнє принципове рішення, як саме буде реалізовано спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку. Простіше кажучи, як дотуватиметься ціна для населення. Йдеться про обсяг дотацій у 50–60 млрд грн на рік. Питання серйозне. У Кабміні обговорюється ідея "повісити" цей обсяг на "Енергоатом". Мовляв, він стане найбільшим вигодонабувачем нового ринку, він і повинен нести додаткові витрати.
Сумнівний висновок.
Давайте додамо до обсягу додаткових витрат "Енергоатома" на ПСО ще обов'язок підтримувати "зелених" відповідно до Перехідних положень Закону "Про ринок електричної енергії" і отримаємо додаткове щорічне фінансове навантаження на найбільшу державну генерацію обсягом до
80 млрд грн.
Сума фантастична. А от джерело покриття сумнівне.
Цікаво, хтось візьме на себе відповідальність стверджувати, що фінансовий потік "Енергоатома" забезпечить усі ці "хотілки" інших учасників ринку? А якщо не забезпечить? Будете банкрутувати "Енергоатом", компанію, що забезпечує 55% виробництва електроенергії (найдешевшої в країні, до речі)? Кому це вигідно? Тому, хто хоче "Енергоатом" дешевше купити чи хоча б замінити на ринку його дешеву електроенергію своєю дорогою, виробленою за схемою "Роттердам+"?
Як на мою думку, логічніше було б не обтяжувати додатковим тягарем саме "Енергоатом". Це і небезпечно, і несправедливо.
Зрештою, поки що віртуальна додаткова маржа "Енергоатома" після запровадження нового ринку буде не більшою, ніж сьогоднішня реальна маржа ДТЕК. Так давайте зробимо по-чесному - нехай усі учасники ринку несуть тягар ПСО пропорційно обсягам генерації. А регулятор обмежує і жорстко контролює ціни монополій (див. рис. 3).
До речі, про "Роттердам+". Ми пам'ятаємо, що наразі його скасування прив'язане НКРЕКП саме до моменту повноцінного запровадження нової моделі ринку електроенергії. Відтак, на перший погляд, ДТЕК мав би лякати новий ринок. Адже сьогодні найкорупційніша схема в країні приносить дітищу Ахметова понад 10 млрд грн надприбутків на рік. Проте представники ДТЕК публічно підтримують запровадження ринку. Як на мене, це ще раз підтверджує, що новий ринок дасть ДТЕК нові монопольні можливості. І, що найвірогідніше, надприбутки ДТЕК унаслідок запровадження нового ринку електроенергії будуть як мінімум не меншими від надприбутків, принесених "Роттердам+".
Чи варто відтерміновувати запровадження нової моделі ринку електричної енергії?
Як бачимо, те, що нам намагаються "продати" як солодку європейську реформу з повної лібералізації ринку електричної енергії та посилення конкуренції, насправді ризикує перетворитися на замасковану спецоперацію монополіста з подальшого посилення ринкової влади, підвищення тарифів і збільшення надприбутків власника ДТЕК. А вишенькою на торті має стати приємний монополістам політичний результат у вигляді падіння популярності нової влади.
Сьогодні ми можемо почути багато розмов щодо часткового або повного відтермінування запровадження з 1 липня нової моделі ринку електричної енергії. Наприклад, керівник НЕК "Укренерго" Всеволод Ковальчук сформулював основні пропозиції щодо введення нової моделі енергоринку як три варіанти. І уточнив: "Варіант 1: не чіпати закон, регулятор сам розбереться. Варіант 2: поміняти частину норм, зобов'язати імперативно щодо заходів з підвищення конкуренції, встановлення цінових обмежень і комерційного обліку. І не переносити терміну - липень буде напружений, потім підійдуть документи регулятора... Варіант 3: те саме, що і варіант 2, але дати два-три місяці, щоб тести комплексно провели з урахуванням цих змін. І як кардинальне рішення - перенести запровадження нової моделі на 2020 р. За цей час допрацювати все, зробити перехідний режим під контролем регулятора".
Все так, але акценти я дещо уточнила б. Справа не лише у часових рамках.
Сьогодні реформа ринку електричної енергії явно сира, вона потребує попередньої зміни саме принципів роботи (а можливо, і персонального складу) регуляторних інституцій (АМКУ і НКРЕКП), і паралельно - ухвалення цілої низки нормативних актів. Без комплексу цих заходів історія з лібералізацією ринку електроенергії виглядатиме небезпечною профанацією на користь одного-єдиного учасника ринку. Хоч на скільки цю лібералізацію відкладай - хоч на день, хоч на три роки.